16/09/2009
0Міністру охорони
навколишнього природного
середовища України
Філіпчуку Г. Г.
Шановний Георгію Георгійовичу!
4 листопада 2008 року Президентом України було підписано Указ №995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень”. Цей документ, що, за задумом, має безсумнівне природоохоронне спрямування, насправді вже зараз, через його непродуману реалізацію органами лісового господарства, призводить до вкрай негативних наслідків для збереження біорізноманіття України.
Степова зона історично складає 40% площі країни. Разом зі степовими територіями лісостепової зони, степові ландшафти сформувалися на більш ніж 60 % площі України і є найбільш характерними для неї. Степи мають надзвичайно велике значення: досить згадати лише, що це найцінніші пасовища, а грунти, що формуються під степовою рослинністю, є найродючішими всесвітньо відомими чорноземами.
Поряд з цим, степова зона зазнала найбільш глибокої антропогенної трансформації: в її межах було майже повністю знищено корінні типи рослинності, деградували ґрунти, зникло або перебуває на межі вимирання чимало видів тварин і рослин. Багато степових видів тварин і рослин виявилися неспроможними пристосуватися до умов перетворених на агроценози ландшафтів, тому саме степові види складають основу Червоної книги України. Під загрозою опинилося саме існування степової біоти, її генофонду, степових екосистем і ландшафтів.
Крім нечисленних і мізерних за площею заповідних ділянок, степові угруповання збереглися на берегових схилах річок, озер та морів, по балках і ярах, на кам’янистих відслоненнях і пісках. Сумарна площа ділянок, на яких можна зберігати або відновлювати природні екосистеми, не перевищує 10% території степової зони країни. Загальна площа дійсно заповідних ділянок акваторії, буферних і охоронних зон складає зараз менше 0,3% площі степової зони У країни. Виходячи з того, що у степовій зоні екологічно обгрунтовано залишати під природною рослинністю не менше 20% території, слід усі ділянки суші, які тією чи іншою мірою зберегли природний рослинний покрив і дають притулок диким тваринам, включати до природно-заповідного фонду України. Лише таким чином можна буде побудувати екологічну мережу, без якої збереження природних екосистем у майбутньому буде неможливим.
Втілення у життя Указу Президента „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень" так, як вже почав робити Держкомлісгосп України унеможливить збереження степів у державі, вказаний в Указі показник лісистості (20% території країни), якого слід досягти як науково обґрунтованого, слід розглядати не в цілому, а диференційовано, по окремих природних зонах, підзонах та регіонах. Метою повинно стати не досягнення певного відсотка, не відтворення лісів за рахунок інших природних угідь, а збереженням всього біорі зиоманїття – і лісів, і степів, і лук тощо.
В Указі особливо небезпечними для охорони природи степової зони є вимоги стимулювання власників земельних ділянок до здійснення лісорозведення на землях, що раніше не були зайняті лісом, насамперед малопродуктивних і непридатних для використання в сільському господарстві, тa створення нових лісів на землях запасу. Тобто, лісорозведення пропонується саме на тих безцінних залишках природних степових екосистем, які необхідно всіляко зберігати. При цьому, природні екосистеми буде замінено не на справжні ліси (це неможливо), а на штучні лісонасадження, які до того ж проводять з використанням однієї або декількох порід дерев, причому, в основному, інтродукованих — біла акація, гледичія, лохи вузьколистий та сріблястий. Такі насаджання є дуже нестійкими (всихають, хворіють, уражаються шкідниками), малопродуктивними, вимагають дуже великих матеріальних затрат на їх створення і є нераціональними як з наукової, екологічної, природоохоронної точок зору, так і економічно. Адже лісонасаджень у степах півдня України мало не тому, що їх не створюють, а тому, що лісові культури дуже погано там ростуть. Врешті, степові соснові лісонасадження з усіх лісів України найбільше вражаються пожежами. Достатньо згадати великі лісові пожежі у Херсонській області в 2007 р. і те, що лише цього року згоріло 80% нових насаджень, створених на місці цих згарищ.
Вкрай небезпечними для збереження степових екосистем с наказ Ради Міністрів АР Крим місцевим державним адміністраціям визначити землі, які доцільно заліснити, забезпечити додаткове виділення площ із земель запасу для заліснення та розробити й затвердити плани заходів щодо проведення масових акцій із заліснення територій. Адже саме на території Криму залишилися найбільш цінні ділянки степів, які десятиріччями, пропонувалися науковцями під заповідання, але так і не були заповіданими. І на цю дуже шкідливу діяльність плануються передбачати у Державному бюджеті України, бюджеті АР Крим тa у місцевих бюджетах видатки на фінансування, причому, в умовах економічної кризи.
Виконуючи Указ, Держкомлісгосп України видав наказ від 29.12,2008 №371 „Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної території України". Згідно з цим наказом, площі земель, що підлягають залісненню, для поліських областей і Карпатського регіону, дуже незначні, в той час, як у степових областях і в Криму показник лісистості планують збільшиш фактично вдвічі. Кіровоградською ОДА вже підписано розпорядження про створення лісових насаджень на території області, Й значну їх частину передбачено створити на землях запасу трьох південних степових районів області, де ці землі представлені в основному степовими балками. В Луганській області заліснювати збираються до 1 000 000 га, переважно, степових угідь. Багато Цінних природних ділянок заліснено вже цього року. Якщо наказ Держкомлісгоспу буде виконано, степи в цих областях практично зникнуть.
Більшість ділянок, що виділені під заліснення цього року, виділялись взимку, відразу після виходу Указу. Ніхто не залучав фахівців-зоолоігів та ботаніків для перевірки наявності на цих ділянках видів, що охороняються Червовою книгою України та міжнародними конвенціями, та угруповань, занесених до Зеленої книги України. Зокрема, ніхто не звертався з цими питаннями до Інституту зоології їм. І.І. Шмальгаузена HAH України. Але якби це й сталось, взимку виявити присутність на ділянках охоронюваних видів було б неможливо. Тож землевідведення здійснені зовсім не враховуючи природну цінність степових ділянок.
Слід підкреслити, що Указ вступає у протиріччя з існуючим національним природоохоронним законодавством та міжнародними зобов’язаннями України. Він унеможливлюс (принаймні для степової зони) виконання Закону України «Про екологічну мережу» та значно обмежує дію законів «Про природно-заповідний фонд України», «Про Червону книгу України», «Про тваринний світ», «Про рослиний світ» і Положення «Про Зелену книгу України», втілення Національної програми збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, виконання Бернської та деяких інших конвенцій тощо.
Здійснювати лісонасадження в Україні дуже потрібно, але робити це треба не за рахунок природних екосистем, тим більше степових. Слід відновлювати ліси там, де вони були – у Карпатах, Поліссі, у лісових масивах Лісостепу. Необхідно відновити вирубані або спалені штучні насадження у Степу, лісосмуги вздовж автошляхів та залізниць, полезахисні смуги тощо, здійснювати озеленення населених пунктів. Це буде дійсно корисна робота.
З метою запобігання вкрай негативних для збереження біорізноманіття України наслідків, Інститут зоології вважає необхідним якнайшвидше підготувати й затвердити зміни до Указу № 995/2008, а Міністерству охорони навколишнього природного середовища України і Держкомлісгоспу розробити й надіслати до своїх обласних управлінь і в АР Крим накази, у яких заборонялося б заліснювати будь-які території, де збереглися природні й напівприродні степові угруповання. Зокрема, слід зупинити роботи по визначенню ділянок, що будуть надані під заліснення, до завершення експертизи цих ділянок фахівцями-зоологами та ботаніками.
Вважаємо за доцільне включити всі збережені степові ділянки до складу скомережі та надати їм охоронний статус.
Член-кореспондент HAH України,
директор Інституту зоології
ім. 1.1. Шмальгаузена HAH України,
голова зоологічної секції Національної комісії
з питань Червоної книги України,
голова Наукової ради
з проблем заповідної справи і діяльності
заповідників при Відділенні загальної біології
HAH України
І. А. Акімов
28/08/09
