11/09/2009
0Знакомясь с этой публикацией полезно помнить, что из новой редакции Лесного Кодекса статья регламентирующая доступ в лес граждан Украины исключена. М.П.
Це слова народного депутата Миколи Рудченка. Микола Миколайович продовжив: «Пиріжківська сільська рада Малинського району, там в мисливських угіддях ведмедів вирощують. Ліс охороняється собаками. Якщо людина, місцевий житель, що звик вільно заходити в ліс, куди ходили його прадіди, діди, попаде в руки охорони, то його допитують, чого він туди зайшов. Проти людини використовують фізичну силу».
Ці слова народний депутат сказав під час проведення двадцять першої сесії Житомирської облради п’ятого скликання. Але не в залі засідань, де проводилась сесія, а в холі, куди депутат вийшов, щоб відповісти на запитання представників ЗМІ.
З десяток хвилин тому, перед затвердженням порядку денного сесії, слово взяв саме М. Рудченко. Він запропонував перенести на наступне засідання сесії питання про виділення 8 мисливських угідь в Малинському районі – звернувся до Генпрокуратури: раніше віддані мешканцям Києва угіддя виставлені в Інтернеті на продаж. Одне з них – за 600 тис. доларів.
Депутат наголосив, що люди, як в Пиріжківській сільраді, і інших місцях не можуть зайти в ліс. І це проблема, яка народжується надзвичайно швидко.
Нардеп попросив питання виділення угідь в Малинському районі зняти з розгляду сесії до рішення Генпрокуратури.
Зрозуміло, що піднята проблема стосується не тільки одного Малинського району. Ліси стають вотчиною якоїсь групки людей, куди не може зайти проста людина.
Яка ж вигода для держави, людей, в чому необхідність передавати ліси під мисливські угіддя? В цій роздачі земель, лісів, які при нинішньому стані контролю і відповідальності перед законом можуть використовуватись з метою особистої наживи, державі треба було б дотримуватись зрозумілих і справедливих правила гри. Половину, точніше, 51 відсоток території лісів, залишати для користування жителям місцевих громад, куди б могли зайти всі – просто відпочити. Насолодитись красою природи.
Все це добре розуміли депутати обласної ради. Але ж із 75 обранців, які були на сесії, лише 17 проголосували за пропозицію – тимчасово не включати – в розгляд питання виділення мисливських угідь в Малинському районі. 10 з них це були представники Народної партії. Інші, це більшість депутатів БЮТ, Нашої України, Партії Регіонів, комуністів, соціалістів – всі вони утримались. Вони навіть не захотіли подумати про інтереси жителів тих же сіл, які не зможуть зайти в уже чужий ліс.
Як сказав тей же М. Рудченко, якщо сьогодні сесія облради прийме рішення про виділення в Малинському районі територій під ще 8 мисливських угідь, то людям взагалі неможливо буде зайти в ліс. Бо все вже роздане. За словами депутата, "ці дії не на користь ні людям, ні державі. Але до них спонукає недолуга політика уряду і дії місцевої влади".
На цьому можна було б і закінчити цей матеріал. Сесія продовжувала свою роботу, питання про виділення територій під мисливські угіддя було б розглянуте згідно регламенту.
НЕОЧІКУВАНА ВКАЗІВКА ЗВЕРХУ…
В зал внесли урядову телеграму від голови Державного комітету лісного господарства України комуніста М. Тимошенко. В якій конкретно було вказано – відкласти питання розгляду надання територій під мисливські угіддя до закінчення перевірки Генрокуратури.
В залі засідань реакція на вказівку – картина Репіна "Не ожидали…" Затягнулась пауза, що робити. І тут слово взяв голова ОДА Ю. Забела, відомий мисливець, і він, звісно, став на захист мисливців, кому не буде де відстрілювати звіря. Але ж на столі лежав заборонюючий документ – урядова телеграма. І тут Ю. Забела висловив думку, а, можливо, вона "не настоящая". Депутати, представники фракції комуністів повинні були зателефонувати в Київ однопартійцю М. Тимошенко, щоб пересвідчитись чи настояща телеграма. Але ж депутати КПУ відмовились це робити. І сесія знову почала працювати за регламентом. Півтори тисячі га. лісів були – таки роздані під мисливські угіддя. І, можливо, це і добра справа – охорона звірів, пернатих на взятій в оренду на десять років території. Але ж у нас, словян, чомусь все виходить, як казав відомий Чорномирдін – хотели как лучше, а получилось, как всегда. А це означає перегиби, "перебори", що в більшості випадків красива ідея при реалізації "стає вниз головою". Але це тільки слова, та коли люди, які століттями ходиди в свій ліс, втратять таку можливість – це для них важко і страшно. Бо в своєму селі вони опиняються як резервації.
