10/09/2009
1"В Малинському районі Житомирської область до людей, що зайшли в мисливські угіддя, використовують фізичну силу", – про це розповів «Журналу Житомира» народний депутат Микола Рудченко.
– Пиріжківська сільська рада Малинського району, там в мисливських угіддях ведмедів вирощує. Ліс охороняється собаками. Якщо людина, місцевий житель, що звик вільно заходити в ліс, куди ходили його прадіди, діди, попаде в руки охорони, то його допитують, чого він туди зайшов. Проти людини використовують фізичну силу, – говорить Микола Рудченко.
Ці слова народний депутат сказав під час проведення двадцять першої сесії Житомирської облради п’ятого скликання. Але не в залі засідань, де проводилась сесія, а в холі, куди депутат вийшов, щоб відповісти на запитання представників ЗМІ.
З десяток хвилин тому, перед затвердженням порядку денного сесії, слово взяв саме М. Рудченко. Він запропонував перенести на наступне засідання сесії питання про виділення 8 мисливських угідь в Малинському районі. Звернувся до Генпрокуратури: раніше віддані мешканцям Києва угіддя виставлені в Інтернеті на продаж. Одне з них – за 600 тис. доларів.
Депутат наголосив, що люди, як в Пиріжківській сільраді, і інших місцях не можуть зайти в ліс. І це проблема, яка народжується надзвичайно швидко.
Нардеп попросив питання виділення угідь в Малинському районі зняти з розгляду сесії до рішення Генпрокуратури. Зрозуміло, що піднята проблема стосується не тільки одного Малинського району. Ліси стають вотчиною якоїсь групки людей, куди не може зайти проста людина.
Яка ж вигода для держави, людей, в чому необхідність передавати ліси під мисливські угіддя? В цій роздачі земель, лісів, які при нинішньому стані контролю і відповідальності перед законом можуть використовуватись з метою особистої наживи, державі треба було б дотримуватись зрозумілих і справедливих правила гри. Половину, точніше, 51 відсоток території лісів, залишати для користування жителям місцевих громад, куди б могли зайти всі – просто відпочити. Насолодитись красою природи.
Все це добре розуміли депутати обласної ради. Але ж із 75 обранців, які були на сесії, лише 17 проголосували за пропозицію – тимчасово не включати – в розгляд питання виділення мисливських угідь в Малинському районі.
Депутати навіть не захотіли подумати про інтереси жителів тих же сіл, які не зможуть зайти в уже чужий ліс.
На 21 сессїї Житомирської обласної ради 5-го скликання, що відбулася 09.09.2009р., вилучено (переважно у ЖОО Українського товариства мисливців та рибалок) та надано у користування різноманітним юридичним особам приватної форми власності мисливські угіддя:
12 713,5 га – терміном на 15 років
143 351 га – терміном на 25 років
6 881 га – терміном 49 років
Разом – 162 945,5 га
1 коментар
Popovich_Pavel
Проблема надзвичайно гостра. Ліси-як мисливські угіддя і ліси-як ліси це зовсім різні речі. Мисливські угіддя предаються в оренду без вилучення у власника і постійного земле- і лісокористувача.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов’язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.
Іншими заходами можуть бути визначення відтворювальних ділянок відповідно до ст. 27 Закону. Порядок визначення територій для охорони та відтворення мисливських тварин (відтворювальних ділянок) затверджений Наказом Держкомлісгоспу України від 22.01.2004 за № 4 . Відповідно до нього, п. 3.1 передбачає, що визначення відтворювальних ділянок погоджується з власником або користувачем земельної ділянки та оформляється наказом користувача мисливських угідь, у якому вказуються площа угідь, що виділяється з цією метою, з переліком кварталів, урочищ, водойм тощо, що входять до складу відтворювальної ділянки, детальним описом її меж, видом або групою видів мисливських тварин, для відтворення яких виділяється ділянка, визначається режим охорони мисливських тварин на цій території. Відмежування територій відтворювальних ділянок проводиться межовими попереджувальними знаками.
Таким чином всі дії охорони приватного мисливського угіддя можуть бути цілком законними. В договорі аренди угідь приписані умови ведення мисливського господарства і користувач мисливських угідь видає наказ, яким встановлюються відтворювальні ділянки і режим охорони мисливських тварин на території цих ділянок. Цілком імовіро, предбачити обмежений доступ громадян для загального користування лісових ресурсів на цих територіях.
Для виправлення ситуації необхідно запровадити законодавче зобовязання інформування громадськості стосовно ведення мисливського господарства.
Comments are closed.