08/09/2009
0Нова лісова дорога завдовжки 9,3 км пролягла від селища Селятин до урочища Ропачівка. Вона уможливить раціональну розробку деревини у Селятинському лісництві Путильського лісгоспу, а також має велике значення для подолання наслідків природних стихій та запобігання лісовим пожежам.
Нещодавно дорогу прийняла в експлуатацію комісія Держкомлісгоспу України. Голова комітету Микола Тимошенко зазначив, що буковинці вміло поєднали два важливих завдання – планове будівництво лісових доріг і подолання наслідків минулорічної повені, яка завдала значних збитків лісовому господарству області. На кошти, які виділив резервний фонд Кабінету Міністрів для ліквідації наслідків повені, підприємства Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства придбали, зокрема, дорожньо-будівельну техніку на суму понад 17 млн грн. Відтак з’явилася можливість власними силами виконувати відновлювально-будівельні роботи. Станом на 1 липня в лісгоспі їх було здійснено більш як на 3 млн грн.
Нова дорога і міст через річку Сірет суттєво поліпшують інфраструктуру в Селятинському та сусідніх з ним Плосківському, Черемиському і Шепітському лісництвах. Крім того, цьогоріч коштом місцевого лісгоспу збудовано ще одну дорогу, яка сполучає Плосківське лісництво з Яблуницьким. На нові магістралі покладають надії, пов’язані з соціальним та рекреаційним розвитком гірських територій.
Після урочистого відкриття нової дороги голова Держкомлісгоспу Микола Тимошенко дав інтерв’ю "Урядовому кур’єру".
– За перше півріччя поточного року, – наголосив він, – лісова галузь збільшила зростання валового внутрішнього продукту. Хоч він невеликий, зате показовий на загальноукраїнському тлі. Лісовий сектор демонструє, що може бути локомотивом усього народногосподарського комплексу. Хоча й у нас багато проблем. Найперше – виконання виробничої програми. А ще – ліквідація наслідків минулорічної повені. Це не тільки Чернівецька, а й Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська і частини Тернопільської та Вінницької областей. Сконцентруємо зусилля, щоб до 1 листопада повністю завершити відновлювальні роботи.
– Нині контролюючі органи багато говорять про те, що кошти, виділені на ліквідацію наслідків стихії, подекуди були використані неефективно. Як у лісовій галузі?
– Такої тотальної комплексної перевірки лісівників ветерани галузі не пам’ятають. Вона тривала майже чотири місяці. Навіть були судові рішення, аби продовжити перевірку окремих суб’єктів господарювання. Але найголовніше, про що кажу з гордістю, в акті ревізії ГоловКРУ зроблено ряд посутніх записів. По-перше, лісівники не відчужили жодного гектара угідь, по-друге, не змарнували жодної державної копійки. Ні фінансових порушень, ні зловживань немає. По-третє, і це принципово, ті порушення, на які нам вказали, це швидше упередженість самих перевірок, бо вони не завдали жодних фінансових збитків суб’єктам господарювання.
– Розкрийте, будь ласка, "особову картку" нової дороги.
– Вартість її 2 мільйони 700 тисяч гривень. Це приблизно 200 тисяч гривень на кілометр. Але щоб прокласти лісову дорогу максимально ефективною в умовах Карпат, треба затратити щонайменше 500 тис. грн на 1 км. Ми ж її значно здешевили, бо працювали власною технікою. Будували не тільки підрядним, а й господарським способом. Стратегічне значення дороги для лісівників – це доступ до ресурсу. Кожен кілометр її знижує собівартість кубометра деревини. Для місцевого населення це соціальна інфраструктура – доступ до сіл, хутірців. Ми ставимо питання про рекреацію -повинні наповнювати бюджет не тільки з лісозаготівель. Ідеться про побічне користування. А ще протипожежний аспект… Отже, маємо той комплекс чинників, які додають значення нашій роботі. Щоправда, є деякі зауваження до об’єкта, але лісівники доведуть справу до кінця. Допомагають фахівці, які займаються розбудовою лісової інфраструктури, зокрема, з кафедри механізації та будівництва національного лісотехнічного університету. Треба ще підсипати дорожнє полотно, зробити водовідводи. Ніхто з цієї дороги не піде, поки не доведемо її до пуття.
– На фоні інших областей, які постраждали від повені, як ведуть відновлювальні роботи буковинські лісівники?
– Буковина постраждала найбільше. Якщо Львівщина повністю впоралася з ліквідацією наслідків повені, то Закарпаття, Івано-Франківщина й Буковина мають "хвости", оскільки постраждали більше. Але мене тішить те, що лісівники працюють ритмічно й злагоджено. Такі темпи ми збережемо. Можу запевнити територіальні громади: завдання виконаємо вчасно.
– Не виключено, що можуть бути ще повені, до того ж більш руйнівні, ніж остання. Чи враховували це лісівники? Який запас міцності виконаних робіт?
– В останні два роки тільки почали розбудовувати лісову інфраструктуру, коли держава виділила на це кошти. Ми вчимося. Залучаємо будівельників-практиків. З кожним днем додаємо в якості й стандарті будівництва. Навіть ця лісова дорога Селятин-Ропачівка – приклад нових підходів у справі. Ми горем і життям навчені, тому не пішли по руслу ріки, як робили попередники. Фактично тут не було дороги після повені. Та, що ви бачите, нова. Це важливо, бо Путильський район має найменшу в області мережу доріг 3,1 км на 1 тис. га. А наше перспективне завдання – мати 10 км доріг на 1 тис. га. Завдяки новим дорогам Карпати будуть розвиватися. Тому будуємо з огляду на майбутнє. Сьогодні для будівництва доріг господарства почали використовувати свої обігові кошти, яких і так обмаль для ведення лісового господарства. Але ми ділимося з територіальною громадою, робимо свій внесок на перспективу, на завтрашній день.
