01/09/2009
0Мало кто в Донецке или Киеве знает, что егеря Василий и Григорий погибли в мирное время, защищая Природу. Они были – лесниками… настоящими… На Волини их ещё помнят… Это редкость в наше продажное время… М.П.
На мальовничій Горохівщині відшуміло єгерське багатоборство на приз Василя Вегерича – Григорія Хомича. Два дні – 26-27 серпня – за звання кращих сперечалися 17 команд користувачів мисливських угідь. Потрібно було визначати сліди за рисунками диких тварин та птахів, показати відмінні знаннях природоохоронного законодавства , біології тварин, біотехнії, техніки безпеки при проведенні полювань та вміння надавати першу медичну допомогу.
Оцінювали й мисливські трофеї – роги оленя, лося, косулі, лані. Але чи не найскладнішою стала смуга перешкод, яку намагалися максимально наблизити до реальних умов. Ця естафета складалася із «купин» – покладені на землю пеньки діаметром 20-25 сантиметрів (кожне падіння додавало учаснику одну хвилину штрафного часу); «колоди» – покладеної горизонтально колоди довжиною 7-8 м, що використовується, як засіб для переправи через “річку” (падіння – одна хв штрафного часу); «навісної переправи з перилами» – натягнутої між деревами імітації навісної переправи довжиною 7-10 м (падіння додавало учаснику одну хв штрафного часу); «слалому на човні» – команда в повному складі, дотримуючись всіх вимог техніки безпеки, повинна на човні проплисти навколо буйка, встановленого на відстані 40-50 м від берега; перша частина траси проходиться вперед носом човна, друга, до фінішу – вперед кормою (враховувався загальний час проходження етапу); виставлення прапорців на вовка – на цьому етапі вся команда повинна була правильно зібрати (змотати) на котушку, а потім виставити приблизно 200 м прапорців (помилка вартувала 3 штрафних хв); транспортування важко потерпілого – на виготовлених з палок і брезенту ношах два члени команди мають перенести на відстань 50 м третього, котрий імітує людину, що втратила свідомість (враховувався загальний час проходження етапу); «стрільби» – кожному стрільцю давалося дві спроби з пневматичної гвинтівки влучити в убійне місце на силуеті дикої свині (промах додавав одну хв штрафного часу); установки намету (неналежно складений або неналежно поставлений намет приносив команді 3 хв штрафу); розпалювання вогнища – матеріал для вогнища мав бути виключно природного походження (кора, гілки, хвоя та листя дерев, трава, мох тощо). Дозволялося одночасно тримати в руці і розпалювати лише один сірник одному з членів команди. Вогнище вважається розпаленим, коли падала перепалена полум’ям, натягнута на висоті 120 см від землі, нитка.
Смугу перешкод відмінно пройшла команда Волинської обласної організації УТМР. Другими були чоловіки ДП «Любешівське ЛМГ», третіми – ДП «Городоцьке ЛГ».
Оцінювалося й вміння приготувати смачну страву. Тут і юшка була, і запечена дичина, і шашлики, і шурпа, і куліш, і запашна риба, яку приготували за таємним мисливським рецептом. Цікаво, що цього разу дегустувала і оцінювала мисливські страви журналістська братія, що складалася із 11 осіб. Найсмачнішими визнали старовижівську шурпу, любешівську рибу та ратнівську юшку.
У загальному заліку першість вибороли єгері ДП «Городоцьке ЛГ», друге місце за ДП «Ківецівське ЛГ», третьою стала команда ДП «Любешівське ЛМГ».
Прес-служба Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства
