06/08/2009
0Как и обещал, размещаю закон Ю. Кармазина № №3137 от 20.02.03 отклоненный ВР предыдущего созыва. Сравните его с проектом №3035 от 01.08.09 (см. раздел «Законодательство»). Можете прочитать и проект выступления В.И. Самоплавского на сессии ВР по поводу ряда „лесных” законопроектов, в том числе и Ю.Кармазина. Для справки. На той сессии, Валерий Иванович в обсуждении участия не принимал, так как представлял свой законопроект. Да и не факт, что проект выступления был бы им использован. Обычно, Валерий Иванович сильно менял тексты, подготовленные помощниками. М.Попков
Вноситься народним депутатом України
Ю.Кармазіним
Проект Закону України “Про мораторій на проведення
суцільних рубок та вивезення за кордон деревини
та пиломатеріалів”
Цей Закон встановлює мораторій на проведення в Україні суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів
Завданням Закону є регулювання правових відносин з метою забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, забезпечення їх здатності зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати грунти від ерозії, регулювати стік води, попереджувати забруднення навколишнього природного середовища і очищати його, сприяти оздоровленню населення.
РОЗДІЛ 1.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1.Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні;
рубки головного користування – це вирубування стиглих деревостанів з метою заготівлі деревини;
вибіркові рубки – це рубки, під час яких періодично вирубуються частина дерев перестійного і стиглого віку;
поступові рубки – це рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів;
суцільні рубки – це рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних й рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню.
РОЗДІЛ II
ЗАБОРОНА РУБОК ГОЛОВНОГО КОРИСТУВАННЯ
Стаття 2. Введення мораторію на рубки головного
користування і вивезення деревини за кордон
З метою збереження корисних властивостей лісів та забезпечення запобігання проявам згубних наслідків природних явищ в Україні вводиться мораторій на проведення рубок головного користування і вивезення деревини за кордон строком на 10 років:
В усіх лісах першої групи захисності ( водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, природно-заповідного фонду, лісоплодові насадження і субальпійські деревні та чагарникову угрупування) заборонено проводити рубки.
Вибіркові, поступові та суцільні рубки проводяться лише для постачання споживачам в Україні.
До рубки для внутрішнього користування призначаються лише пошкоджені, усихаючі, низькоповнотні та інші насадження, що потребують термінової рубки за своїм станом, і насадження, які вийшли з підсочки.
З метою недопущення руйнування природного шару грунту, що в свою чергу знищує природнє поновлення лісу, трелювання деревини та рубки в горах проводити вибірково і лише в зимовий період.
Стаття 3. Введення мораторію на вивіз за кордон
пиломатеріалів.
Заборонити всім суб’єктам господарювання вивозити за кордон пиломатеріали. Дозволити вивозити виключно готову продукцію у вигляді меблів та виробів готових до споживання в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 4. Введення мораторію на заготівлю деревини
cуб’єктами господарювання недержавної
форми власності
Заборонити всім суб’єктам господарювання недержавної форми власності проводити заготівлю деревини на пні в лісах України.
РОЗДІЛ III
КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ МОРАТОРІЮ
Стаття 5. Контроль за дотриманням мораторію на рубки
Органи виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства забезпечують постійний контроль за виконанням вимог екологічно безпечного та збалансованого ведення лісового господарства, дотриманням мораторію на рубки лісу відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 6 Нагляд за дотриманням закону
Нагляд за дотриманням даного закону здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.
РОЗДІЛ IY
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1.Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2.Кабінету Міністрів України:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.
Авторы проекта
Хомич М.В. Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією
Барнацький П.С. Секретаріат Комітету з питань боротьби з організованною злочинністю і корупцією
Кармазін Ю.А. Народний депутат України IV скл.
Лосюк Л.В. Апарат Верховної Ради України
Шлапак В.П. Інші організації
Жолондієвський В.А. Апарат Верховної Ради України
Пояснювальна записка до проекту Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів”
Цим законом передбачено встановити мораторій на проведення в Україні суцільних рубок і вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів. Основним завданням закону є регулювання правових відносин з метою забезпечення підвищення продуктивності, недопущення екологічних катастроф, припинення вивезення за кордон стратегічно важливої сировини.
Лісові масиви України за останні роки піддались хижацькому знищенню. Раніше лісове господарство України ділову та дров’яну деревину поставляло меблевим фабрикам, будівельним організаціям, шахтам, різним виробничим організаціям, колективним господарствам, бюджетним установам. У кожному держлісгоспі працювали цехи переробки деревини, які займались випуском товарів народного вжитку.
Сьогодні переважна більшість асортименту практично втрачена. Причиною цього стало те, що продаж лісу за кордон став пріоритетним напрямком діяльності суб’єктів господарювання.
Найбільш рентабельна сфера діяльності – лісозаготівля продається підприємницьким структурам, які закупляють лісосіку на корені і своїми силами розробляють її. Вони беруть лише високоякісну деревину, вивозять її за кордон, а решта продукції залишається і розкрадається. За даними митних органів високосортної деревини вивозиться в рік більше, ніж розрахункова лісосіка, що дає право на вирубку. Це робиться переважно за рахунок самовільних рубок, інших масових зловживань та грубих порушень лісового законодавства.
Заборона вивозу за кордон деревини, пиломатеріалів дасть змогу направити сировину, в народне господарство України, відкриє нові робочі місця, поповнить бюджет держави.
Самовільна, хижацька вирубка лісів завдає значні збитки еколочній безпеці, що може призвести до непередбачуваних наслідків, розміри яких не піддаються підрахункам. Яскравим прикладом, до чого можуть призвести неконтрольовані вирубки лісів та погоня за наживою, є екологічна катастрофа в Закарпатській області 1998, 2001 році, в результаті якої державі та громадянам нанесені не тільки величезні матеріальні збитки, на суму більше 500 млн. грн., але й привели до десятків людських жертв. Питання щодо катастрофічної ситуації, яка склалась в Карпатському регіоні, розглядалось 15 березня 2001 року на сесії Верховної Ради України. На жаль, належних висновків з цього приводу відповідними державними структурами не зроблено.
У Швейцарських Альпах паводок, подібний до Закарпатського, стався майже 200 років тому. Зрозумівши причину лиха, керівництво цієї країни вже тоді відмовилось від суцільних рубок у горах. І сьогодні Швейцарія має цілком збережені лісові ландшафти, без облисілих еродованих гірських схилів, та й зменшився вплив природніх катаклізм. Адже, вдумайтесь, гірська Швейцарія за площею 41,3 тис.кв. км щороку заготовляє 7 млн. кубометрів деревини, а Українські Карпати за площею 37 тис. кв. км. заготовляють усього 2,2 млн. кубометрів. Річ у тому, що в Швейцарії рубки ведуться в межах природного приросту, тільки вибіркові або котлованні і малі за площею, із застосуванням повітряно-трелювальних установок. Деревина заготовляється лише взимку.
Ми ж, заготовляючи в тричі менше деревини, завдаємо шкоди природі у десятки разів більше, бо рубаємо в основному в безсніжну пору року і всуціль, до того ж із застосуванням гусеничної техніки.
Мінімізація та ліквідація негативних явищ гідрологічного характеру в лісовому фонді в сучасних умовах проводиться лісівничими та лісокультурними методами (санітарні та лісовідновні рубки, лісовідновлення та реконструкція). Але ліс є не тільки об’єктом негативного впливу підтоплення, але й вагомим факторам регулювання водного режиму. Позитивна дія лісу проявляється у здатності перевродити поверхневий стік у підземний, очищати поверхневі води, уповільнювати їх швидкість, скріплювати грунт корінням, зменшувати процеси абразії берегів.
У лісовому фонді вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів у встановленому порядку, згідно з чинними нормативами, виділені захисні смуги лісів і берегозахисні ділянки, де заборонені рубки головного користування та обмежена господарська діяльність. Площа лісів, що виконують водоохоронні функції складає 392 тис. гектарів, а в цілому лісів 1-ї групи, які мають переважно природоохоронне значення 6022 тис. гектарів, або 56 відсотків загальної площі.
У попередні роки підприємствами Держлісгоспу в Україні створено понад 100 тис. гектарів захисних насаджень уздовж берегів малих річок. Практично завершена ця робота на землях державних лісогосподарських підприємств. Уздовж берегів водосховищ створено більше 90 тис. га захисних насаджень. Проте питання охорони і регулювання водності річок з використаням лісових меліорацій до кінця не вирішені. Значний обсяг робіт необхідно виконати із заліснення берегів річок на сільськогосподарських землях. Але темпи цих робіт зменшуються. Це пов’язано як із значним скороченням обсягів фінансування робіт, так і фактичним припиненням передачі земель під заліснення. Сучасні щорічні обсяги створення захисних лісових смуг уздовж берегів складають лише 1,6 тис. гектарів на рік при загальній потребі щодо їх створення в обсязі сотень тисяч гектарів.
Змив родючого шару грунту і яругоутворення під впливом поверхневих і, особливо, зливових потоків води поширені практично по всій території України, вони ведуть до виснаження і стрімкого зниження родючості грунтів, втрати ними самовідновлювальної здатності.
Недостатнє бюджетне фінансування захисногго лісорозведення, відсутність капіталовкладень призвело до різкого зменшення обсягів лісомеліоративних заходів на землях сільгосптоваровиробників та припинкення робіт з будівництва і ремонту протиерозійних гідроспоруд. Якщо в 1950 році протиерорзійні насадження та лісосмуги закладали на площі відповідно 60 та 52 тис. га, то в 2002 р. такі роботи було здійснено в значно менших обсягах- 10,6 і 0,2 тис.га. Це створило несприятливу екологічну обстановку, особливо в районах з активними процесами водної ерозії, де багаторічна праця лісівників може бути втрачена.
Фундаментальна наука вказує, що:
1. При паводках, які виникають в результаті стоку води з поверхності грунту і від сніготанення. Лісові насадження скорочують висоту піків і затримують час настання паводків. При сильних зливах доля осадків, які попадають на протязі доби в русла потоків збільшується відповідно розмірам площі водозбору, а відношення найбільшої витрати до найменшої скорочується по мірі збільшення захисного впливу рослинного покриву;
2. Процеси ерозії мають тенеденцію збільшуватись із збільшенням крутизни схилів, швидкості і об’єму потоку , інтенсивності осадків, розміру і швидкості падання дощових крапель, ступеня самонасищеності грунту вологою, ступеня обезліснення поверховості території, а також від зрідженості видового складу і густоти рослинного покриву. Зміна головних лісоутворюючих деревних порід, які сформувались впродовж багатьох років значно ослаблює захисні властивості гірської екосистеми. Знищивши природню рослинність, ми тим самим підвищуємо величину стоку з поверхні і підсилюємо процеси ерозії грунту. Проте, лісова підстилка і опад створюють захисний шар на поверхні грунту і служать головним фактором в захисному впливі лісу, а порушивши під час суцільної вирубки або вибіркових рубок шар підстилки, така площа втрачає захисну властивість. Рубка лісу, пожежі, надмірне випасання худоби, розчистка площ, порушення способів землеробства, залишення полів, будівельні роботи, знищення рослинного покриву, гідравлічні розробки із зміною русла потоку є основними причинами ненормальної або прискореної ерозії;
3. Поверхневий стік на площах з непорушеною рослинністю, якщо і з’являється, то лише після зливових дощів і становить менше 3% кількості опадів. На безлісній площі, с/г угіддях та згарищах, поверхневий стік з’являється після легких дощів і складає більше 60% кількості випавших осадків. Порівнюючи річний стік до і після рубки можна відмітити, що річний стік збільшується і сягає найбільшої величини на 2-3 рік після вирубки лісу, пожежі в лісі або взагалі знищення лісу.
Даний законопроект не потребує додаткових бюджетних затрат, а навпаки допоможе зберегти ліси, багатство народу України. Його прийняття значно зменшить ймовірність виникнення в майбутньому екологічних катастроф.
До №3137 від 20.02.03р.
н.д. України Ю. Кармазін
ВИСНОВОК
на проект Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів”
(реєстрам. № 3137 від 20.02.2003 р.)
Проект передбачає введення в Україні мораторію на суцільну рубку лісів та вивезення за кордон деревини й пиломатеріалів строком на 10 років.
Поділяючи стурбованість станом лісів в України, використання деревини в Україні, Головне управління вважає, що концепція проекту, спрямованого на збереження лісових ресурсів, їх раціональне використання, поліпшення екологічній ситуації в цілому, заслуговує на підтримку. Разом із тим, звертаємо увагу на доцільність доповнення складу заходів, передбачених проектом. Ефект від уведення мораторію на проведення суцільних рубок значно посилиться, якщо він (мораторій) буде спиратися на затверджену Верховною Радою України загальнодержавну програму збереження лісів в Україні та відповідні регіональні програми, які, зокрема, передбачать заходи реагування на соціально-економічні наслідки запровадження мораторію, встановлять послідовність його введення на території України із врахуванням природнокліматичних умов регіонів, визначать інші заходи щодо забезпечення ведення невиснажливого лісокористування.
Доцільно також забороні на вивезення пиломатеріалів надати більшої гнучкості, спроеціювавши її на необроблену деревину, лісоматеріали з цінних порід деревини, а саме: ліс круглий (у вигляді колод, стовпів), чорнові заготовки, лісоматеріали з дуба, бука, горіха, інших цінних твердолистяних порід.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути взятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.
Керівник Головного управління А.Мацюк
Вик. Єрофеєв М.І., 235-79-00;
Рибачек В.К., 235-96-28;
К выступлению на сессии (проект)
Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги!
Я хотів би висловити свою думку з приводу трьох законів, що стосується лісового сектору і мотивувати причини їх відхилення профільним комітетом/
Сутність законопроекту „Про мораторій на проведення суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів” зводиться до 10-річного мораторію на рубки головного користування, заборони на проведення рубок суб’єктами господарювання недержавної форми власності, а також припинення експорту товарів 44 коду митної класифікації, тобто деревини та продуктів її первинної обробки.
Я не сумніваюсь в тому, що законопроект готували глибоко порядні люди, щиро занепокоєні долею українського лісу. На жаль текст документу свідчить про те, що вони не мають навіть поверхневого уявлення про ліс, лісове господарство, лісовий сектор економіки та їх багатогранної ролі у житті держави.
Автори не знають про те, що лісове господарство не можна вести без суцільних рубок. Це єдиний доцільний спосіб заготівлі деревини в стиглих деревостанах сосни, дуба, берези та інших світлолюбивих порід, які займають три чверті площі наших лісів.
Вони не розуміють, що мораторій на головне користування, – це заборона на збирання врожаю. Наслідки такого кроку і в лісовому, і в сільському господарстві абсолютно однакові, різниця лише в тім, що результати мораторію на збирання пшениці проявляться швидше та наочніше.
Заборона на заготівлю деревини суб‘єктами господарювання недержавної форми власності, – юридичний нонсенс. Власникам комунальних та приватних лісів, які вже сьогодні реально існують в Україні, по суті, заборонено самостійно господарювати на своїй землі.
Зовсім ні в які ворота не лізе заборона на вивіз за кордон „деревини та пиломатеріалів”. Справа не в тому, що пиломатеріали це теж деревина, а в тому, що така заборона суперечить базовим нормам ринкової економіки, а отже стратегії розвитку держави. Таке обмеження паралізує цілий сектор економіки, який у 2004 році за рахунок експорту деревини заробив більше 500 млн.$, в тому числі, близько 70% цієї суми за рахунок експорту пиломатеріалів. Заборона експорту пиломатеріалів – це 2000 збанкрутілих підприємств, в тому числі й державних, сотні тисяч безробітних…
(Профільний Комітет відхилив законопроект, і я думаю, що ніхто в залі, навіть автори, не будуть заперечувати це рішення. Моя впевненість базується на тому, що обговорюваний законопроект, підготовлений поважним Юрієм Володимировичем Кармазіним містить положення, що прямо суперечать проекту Лісового Кодексу того ж автора.)
Положення проекту закону „Про заготівлю деревини в лісах України”, поданого народним депутатом Зваричем, покликані замінити та доповнити застарілі статті нині діючого лісового Кодексу та документів, що його розвивають. З багатьма статтями я згоден. Вони враховані у нашому проекті Лісового Кодексу, а також у проекті „Правил відпуску лісових ресурсів”, які повинні замінити успадковані із радянських часів „Правил відпуску деревини на пні у лісах України”
Деякі розділи документу спірні. Наприклад, я рахую, що Положення, що регламентують порядок і строки заготівлі деревини, правила рубок та лісовідновлення є предметом не законодавчого, а нормативного регулювання.
Деякі положення законопроекту помилкові. Наприклад, Концесія ділянок лісового фонду (ст. 7 законопроекту) на сьогодні не є законною, так як не передбачена Земельним кодексом, Законом України „Про концесії” та Господарським кодексом.
Положення щодо обов’язкової наявності свідоцтва заготовленої деревини під час її продажу є аналогічними щодо сертифікату заготовлюваної деревини, запропонованої нами в законопроекті „Про регулювання експорту деревини”. Повинен самокритично зауважити, що його значно легше записати у законопроекті, ніж застосувати у практиці роботи лісокористувачів та митниці.
Законопроект „Про внесення змін та доповнень до деяких законів України в сфері охорони навколишнього природного середовища…”, поданий народним депутатом Оробцем Ю.М., в частині використання лісових ресурсів стосується питань:
1) заборони експорту лісоматеріалів круглих та пиляних цінних твердолистяних порід;
2) порядку надання ділянок лісового фонду для проведення рубок головного користування;
3) обмеження числа способів трелювання та вивезення деревини.
В частині заборони експорту переліку лісоматеріалів круглих та пиляних цінних твердолистяних порід, моя позиція викладена в аналогічному законопроекті, який також сьогодні буде запропонований до розгляду. Вважаю, що положення цих двох законопроектів перегукуються один з одним і мають бути поєднані в один. Рахую, що економічні наслідки іх прийняття треба вирахувати більш детально.
По моєму розумінню забороняти експорт низькоякісної індустріальної деревини дуба, бука та інших твердолистяних – не обачно, так як вважаючи на відсутність на Україні целюлозно-паперового виробництва ці сортименти не знаходять збуту усередині країни.
Заборона на вивіз дубових та букових пиломатеріалів призведе до банкрутства дуже багатьох лісопереробних підприємств, – це головні лісоутворюючі породи в багатьох регіонах України. Економічні втрати оцінюються у в 120-150 млн.$ щорічно. Чи готові ми до цього?
Решта питань, повинна своє вирішення у лісовому Кодексі та відповідних підзаконних актах.
Повертаючись до представлених сьогодні на розгляд парламенту законопроектів, я хочу підкреслити, що розумію і поділяю стурбованість народних депутатів щодо проблем лісового господарства та лісового сектора в цілому.
Однак, не вважаю, що розв’язати їх можна латанням численних старожитностей діючого лісового законодавства. З точки зору права, зростання числа окремих, функціональних законопроектів свідчить про необхідність розробки нового номінального закону, тобто нового Лісового Кодексу. Саме на цьому слід зосередити наші з Вами зусилля.
Дякую за увагу!
