У його нетрях дивовижно зникають не лише деревина, масиви землі, а навіть озера…
Є на півночі Чернігівщини унікальний куточок природи, помилуватися яким приїздять із усієї України. Тут, поблизу відомого села Олешня, посеред вікових соснових лісів, оточені білосніжними пісками, у небо дивляться три озера незвичайного бірюзового кольору з прозорою, ніби кришталь, водою. Та раптом найбільше з них — озеро Велике площею 18 гектарів… зникло.
ЦЕ СТАЛОСЯ, дякувати Богу, лише на папері. Озера не виявилося у державному акті на земельну ділянку, на якій воно розташоване. Технічну документацію на неї виготовлено чернігівським ТОВ «Геоінформпроект». Хоча, за словами начальника контрольно-ревізійного відділу в Ріпкинському районі Віталія Крутченка, документи до держакта підписували з десяток посадових осіб. Не віриться, що цей гурт відповідальних держслужбовців не помітив відсутності чи не найбільшої перлини Полісся. Якби не раптова перевірка Контрольно-ревізійного управління України у Чернігівській області, під час якої виявилася ця «короткозорість» посадовців, могло б статися, що через деякий час водне плесо і справді зникло для громадськості, було б обнесене високим парканом та перейшло у власність когось із можновладців. Окрім того, озеро, якого ніби й не існує, можна було б нелегально здавати в оренду, розводити в ньому «ліву» рибу, добувати пісок тощо, припускають ревізори КРУ. Усього ж у ході згаданої широкомасштабної перевірки державних лісових підприємств Чернігівської області виявлено порушення закону, що завдали збитків державі майже на 40 мільйонів гривень. Розкрито чимало таємниць: їх десятиріччями ретельно приховувало лісове відомство.
Скажімо, багато років «страшним секретом» для громадськості є справжні масштаби добування в українських лісах «тіньової» деревини. Під час згаданої перевірки працівники КРУ та екологічної інспекції дещо підняли завісу над цією таємницею.
— Із перевірених нами 51 тисячі кубометрів лісу, заготовленого в Ріпкинському районі, на переробку надійшло на 4,3 тисячі кубометрів менше, — розповів Віталій Крутченко. — Куди поділася ця деревина? Лісівники переконують, що у відходи, які, на їхню думку, на цьому етапі мають становити не менше 7 відсотків загальної кількості заготовленого. Коли ж ми вивчили держстандарти, на які посилаються господарі лісу, то виявилося, що відходи мають становити один відсоток.
Судячи з того, що лісівники й досі сперечаються з ревізорами з приводу цих розрахунків, навряд щоб вдалося колись дізнатися, хто ж отримує доходи від таких «відходів». А ось ще одне джерело «лівих» прибутків: держлісгоспи не беруть участі в тендерах із закупівлі робіт по вирубці лісу. Це означає, що працівники державних лісових підприємств вирубками не займаються, цю роботу їхні керівники доручають приватним фірмам, які … цим керівникам і належать. Таке практикується майже в усіх держлісгоспах Чернігівщини, каже начальник відділу контролю в АПК, сфері використання надр та екології обласного КРУ Олена Суржик. Скажімо, у Холминському лісовому господарстві одна з конторських працівниць була приватним підприємцем, одержувала підряди на вирубку дерев.
Не все чисто з використанням державних коштів на заліснення земель, дійшла висновку заступник начальника Контрольно-ревізійного управління України у Чернігівській області Світлана Шаш. Згідно з законом, воно має здійснюватися лише після отримання державних актів на землю. За період з липня 2007 року по січень 2009-го на створення нових лісових масивів витрачено 1 мільйон 285 тисяч гривень. Але хто користується лісом, посадженим за кошти держави та лісових підприємств, — не завжди можуть дізнатися навіть ревізори КРУ. Бо переважна більшість земель державного лісового фонду області не має державних актів. Через їхню відсутність не відомо, хто відповідає за нібито нічийні 8 гектарів лісу в Семенівському районі і 14 гектарів — поблизу села Косачівка Козелецького району.
ВИЯВИТИ ці факти допомогла біда. Торік велика пожежа охопила ліси навколо Косачівки. Згоріло понад 450 гектарів лісових насаджень, чимало помешкань селян. Держава виділила значні кошти на ліквідацію наслідків лиха. Як їх використано — перевіряло КРУ. Отут і з’ясувалося, що 14 гектарів згорілого лісу біля Косачівки не мають господаря. Дивно? А нічогісінько дивного, якщо згадати про ціну землі: Козелецький район розташований за кількадесят кілометрів од Києва. Ця «золота» земля спричинила справжню війну. У хабарництві було звинувачено кількох голів сільських рад і навіть колишнього голову райдержадміністрації.
На території Неданчицької сільської ради, в урочищі Крива Річка вже згадуваного Ріпкинського району, на самовільно прихопленій ділянці лісу будується «фазенда»: два мисливські будинки, лазня, готель та господарські будівлі з вольєром. Зведені на землях державного підприємства «Борзнянське лісове господарство», хоча на ділянку під ними немає навіть проекту відведення. Так само самовільно встановлені вагончики для відпочинку на 0,8 гектара дуже привабливих земель Новгород-Сіверського державного лісового господарства.
Лісівники кажуть, що на виготовлення держактів у них немає коштів. У той же час знаходять мільйони гривень на благодійну допомогу організаціям, які важко назвати бідними. Скажімо, за нібито надані послуги перерахували 1 мільйон 193 тисячі гривень державним підприємствам «Торговий дім «Крона» та «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції», які працюють при Держкомлісгоспі. Та з’ясувалося, що ці «послуги» здійснювали… працівники самих же лісових підприємств. Ревізори КРУ переконані: це не помилки лісівників, вони знали, що робили.
Новгород-Сіверське лісове господарство, як і деякі інші держлісгоспи, не погоджуючись із висновками КРУ, збирається доводити свою правоту в суді. Так само знімають лісівники з себе відповідальність і за інші оборудки, зокрема «зникнення» Великого, або, як кажуть місцеві, Голубого озера: мовляв, у цьому винні працівники земельних органів. За всіх чиновників, які «нагріли» державу на 40 мільйонів гривень, поки що відповів лише директор Добрянського держлісгоспу: змушений був подати у відставку. Решта, швидше за все, відбудеться адмінштрафами у розмірі 170 гривень. Матеріали ревізії подано до прокуратури. Та поки що не чути про жодну порушену кримінальну справу. Отже, багато таємниць чернігівського лісу так і залишаються нерозкритими.
Чернігівська область.