Плідна співпраця

ВОУЛМГ, рада обласної організації товариства лісівників України давно і плідно співпрацюють з кафедрою лісівництва навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства національного університету біоресурсів і природокористування України.

Цими днями на базі ДП "Іллінецьке ЛГ" проведено спільний науково-практичний семінар на тему: "Лісівничо-екологічні методи формування лісових насаджень без застосування суцільнолісосічних рубок". В ньому взяли участь начальник і провідні спеціалісти ВОУЛМГ, директори держпідприємств лісового господарства області, декан лісогосподарського факультету даного вузу Бабич О.Г., в. о. завкафедрою лісівництва, кандидат сільгоспнаук, доцент Є.О.Кременецька, спеціалісти кафедри, члени студентського гуртка-лісівництва.

 Відповідно до міжнародних вимог лісової сертифікації, ВОУЛМГ активно займається темою екологічно орієнтованого ведення лісового господарства. Подібні науково-практичні семінари вже проведено на базі ДП "Крижопільське ЛГ", ДП "Вінницьке ЛГ". Особлива науково-практична співпраця організована на базі ДП "Іллінецьке ЛГ". Після минулорічного червневого семінару кафедра лісівництва заклала тут пробні ділянки для проведення вибіркових рубок головного користування та організації заходів щодо сприяння природному лісовідновленню та штучному відтворенню лісів. На лісових ділянках Іллінецького лісництва учасники семінару обговорили питання прочищення, відводу насаджень під проріджування, догляду за стовбуром дерев головної породи, прохідної та поступово-вибіркової рубок, відведення ділянок під рубки переформування.

Бондар А.О. зупинився на питаннях формування біологічностійких високопродуктивних насаджень за умов безперервного існування лісу. Вінницькі лісівники мають багаторічні науково-практичні напрацювання, багатий досвід вирощування дуба. Особливо гостро останнім часом стоїть питання природного поновлення дуба, що залежить від багатьох факторів: густоти дубових насаджень, можливості сприймання кроною дуба сонячних променів, плодоношення дуба… В цьому році, як ніколи, на лісових ділянках відмічено масову появу саджанців дуба. Проблема в тому, як їх зберегти на лісовій ділянці в оточенні різновікових дерев різних порід. А нам потрібно зберегти саме дуб як головну лісоутворюючу породу подільських лісів. В штучно створених дубових лісах уже відпрацьована технологія вирощення дерева майбутнього. Поки що практика свідчить про те, що дуб, який з’явився шляхом природного поновлення, може досягти 5 – річного віку. Надалі він приречений на загибель. Як уникнути цього? Тому так важливо саме зараз, коли нам доведеться відмовитись від суцільних рубок, закласти різні пробні ділянки проведення дослідів.

Учасникам семінару було цікаво побачити поступово-вибіркову рубку, перший прийом, суцільне рубання на трьох кругових площадках закладання пробної площі під прочищення на 2010 рік, вирощування сіянців дуба звичайного на круговому розсаднику, відведення ділянок в рубку переформування.

Не потребує особливої дискусії технологія штучного вирощування дуба за рахунок введення до складу лісових насаджень, цінних супутніх порід яблуні, черешні груші, береки, горіха чорного, клена, ясеня, модрини японської. В майбутньому лісівники оцінять саме такий породний склад, що дасть високий економічний ефект.

Деревина горіха чорного, наприклад, втричі дорожча від деревини дуба звичайного. З року в рік зростає попит на рідкісні породи дерев.

 Кременецька О.Є. познайомила учасників семінару зі змістом наукових дослідів по вирощуванню сіянців дуба звичайного на кругових пробних площах. Це лісові культури Дз, створені у 2009 р. шпиговкою жолуддя, а також ручною посадкою сіянців під меч Колесова. Схема змішування – 1 р Дз, розміщення – 1х1. Сходи жолудя відмінні, мають гарний приріст. Зрозуміло, що потрібні досліди потребують багаторічних спостережень. Лісівники не відмовляються від традиційних методів вирощування дуба, але мають експериментувати, щоб накопичити інформацію і практичний досвід для наступних поколінь. Дослідні ділянки, закладені київськими науковцями, викликали жваву дискусію серед директорського корпусу. По-перше, такі малі ділянки (по 0,3 га) не дадуть змоги для механізованого обробітку лісових культур. А без застосування сучасної техніки досягти потрібної продуктивності лісових насаджень неможливо.

 Учасники семінару, оглянувши ділянки дуба звичайного 1983, 1984, 2000 р. 2006 р. створення, переконалися у високій ефективності проведення лісокультурних заходів. Так, наприклад, на площі 9 га в 1983 р. посаджено дуб звичайний за схемою 4 р. ДЗ 1 р. Ялє, з розміщенням посадкових місць 6х1м. Підготовка ґрунту тут механізована, трактором МТЗ-82 в агрегаті з КЛБ-1,7. Культури створювалися вручну, під меч Колесова. З 1983 по 1987 р. р. проведено 9 механізованих та 6 ручних доглядів. В 1985, 1990 р.р. освітлено, в 1996, 2002 р.р. – прочищено, на 2010 р. заплановано прорідження.

В 1984 р. заклали таку ділянку дуба звичайного, лише з розміщенням посадкових місць – 6 х 0,7 м.

В кв. 18 вид. 7 на площі 4,8 га насадження вже мають 70 років. Склад – 6 ГЗ1БП2ЯЗ1ЛПД+КЛГ+ЧШ+ДЗ. Середня висота – 24 м, діаметр – 24 см. Запас на 1 га – 268 м3, запас на виділі – 1286 м3. В 1989 та 1996 р.р. проведено прохідну рубку, запас, який вирубали, складав 156 м3 та 106 м3. У 2009 р. проведено уже поступову вибіркову рубку, перший прийом. Площа суцільного рубання кругових площадок – 0,6 га. Запас, який вирубали, – 172 м3.

Учасники семінару на об’єктах вислухали повідомлення директора ДП "Іллінецьке ЛГ" Акішова П.Ф. про формування дубових насаджень на базі комплексної механізації, про проведення доглядів за стовбуром і кроною кращих дерев, як один із методів підвищення продуктивності лісів, про підвищення продуктивності та стійкості насаджень шляхом проведення рубок переформування.

Підсумовуючи проведену спільну роботу, начальник ВОУЛМГ Бондар А.О. підкреслив, що ліси як складний природний біокомплекс потребують постійної уваги науковців і практики. Адже це – особливий вид господарської діяльності. Тут помилок не може бути, бо наступні покоління не отримають потрібного економічного ефекту. А на карту поставлено все: земля, чималі кошти на проведення лісокультурних заходів. Тому такою важливою є сьогоднішня робота з кадрами з належним рівнем теоретичної, наукової, практичної підготовки.