Сьогодні побити людину – справа досить буденна. Візьмімо лишень хроніку подій, якими переповнені всі ефіри та газетні шпальти: батько убив.., дочка зарізала.., застрелили, поглумилися… Словом, є з чого «посмакувати». А ще фільми про те, як, побивши когось, можна залишитися непокараним. Здається, відстоювати свою думку за допомогою кулаків та зброї стає традицією…
Недавні події показали, що й ліс, який завжди був ласим шматком для злодіїв, охороняти стає все важче.
24-річний Андрій Папежук у лісництві Цуманського лісгоспу працює кілька місяців. До Берестян переїхав, коли одружився. Тут народилася і виросла його дружина. Тут і сім’ю створили. Мають чотиримісячного синочка. Тож яким жахом для молодого подружжя стало усвідомлення того, що їм можуть погрожувати, а згодом довести свої слова на ділі.
26 червня інженер охорони лісу Цуманського лісгоспу Юрій Новосад і лісничий Берестянсього лісництва Володимир Драбик мали зустрітися з майстром лісу Андрієм Папежуком, аби провести чергування в лісових масивах. Попередньо вони домовилися: близько 8-ї год. зійдуться в урочищі, що знаходиться біля майстерської дільниці №2, котра за 200 м від с. Берестяне. Проте майстер лісу до місця зустрічі не дістався. Дорогою його зухвало побив один із крадіїв, на яких охоронець склав протокол місяць тому. Порушникам присудили сплатити майже 12 тис. грн штрафу.
Виконувати постанову суду вони не поспішали, зате погрожували, що цього так не залишать, а обов’язково поквитаються із затятим односельчанином.
Відтак, підстерігши Андрія Папежука, коли той сам велосипедом їхав до лісу, один із трьох чоловіків перейшов від розмов до справи. Олександр Г. збив його з ніг потужним ударом у голову. Папежук, не очікуючи нападу, впав. Що з ним робили далі, не пам’ятає. Коли отямився, побачив, що нападник жваво розмовляє з кимось по телефону. Андрій метнувся додому. Тоді подзвонив товаришам і подався до лікарні. Із Ківерців потерпілого направили до Луцька.
– Пацієнт поступив близько першої ночі з ознаками черепно-мозкової травми, – розповідає нейрохірург Обласної клінічної лікарні Валентин Кухарук. – Зараз його стан можна оцінити як відносно задовільний, середньої важкості. Чоловік перебуває на стадії дообстеження. Йому призначили лікування. Загрози для життя немає.
– Напевно, його підстерігали, бо обрали зовсім безлюдне місце, – каже Юрій Новосад. – Чому Андрій їхав сам? Ми завжди збираємося на нейтральній території. Бо ж якби їхали втрьох, то всім стало б зрозуміло, що готується чергування, і ймовірність виявити лісопорушників звелася б до мінімуму. Адже в усіх мобільні… Я вже шість років працюю в лісі. За цей час було кілька подібних випадків. Сумно, але дуже часто винуватці залишаються безнаказаними. Так, минулого року до майстра лісу Холоневичівського лісництва приїхали додому, витягнули з хати, завезли до лісу і побили. Потерпілий зняв побої, написали заяву до міліції, але справа зависла в повітрі. А самим оборонятися немає як – закон не дозволяє.
Щоправда, винних у цьому злочині покарали за інший – ідентичний, коли вони знову взялися за своє.
– У 2008-му побили помічника лісничого Холоневичівського лісництва Андрія Громика, – додає головний лісничий Цуманського лісгоспу Олександр Касянчук. – Хлопець пройшов курс лікування у Маневицькій районній лікарні. Райвідділом була відкрита кримінальна справа, яку довели до логічного завершення. Одного із лісопорушників посадили в колонію. Іншого – засуджено умовно. Третій відбувся адміністративним покаранням, сплативши штраф. Ще два роки тому щось подібне було рідкістю. А колись побити лісівника взагалі вважалося дикунством. Зараз же ситуація набирає масових масштабів. Якщо не покласти цьому край, то…
У 2009-му тільки в Цуманському лісгоспі складено протоколів на 13 лісопорушень – самовільно зрізано 48 кубометрів деревини.
– Багато справ пішло до суду, – продовжує Юрій Богданович. – Люди не визнають своє вини, не згідні платити штрафи або намагаються їх зменшити. Судяться, знаходячи все нові й нові «пом’якшувальні» обставини.
…На території лісгоспу стоїть дві вантажівки. Чекають вироку. Порушники приносять безліч документів про те, що, буцімто, порубка здійснена законно. За цей час (одну затримали 2 роки тому, іншу – 4!!!) колеса «вросли» в землю.
– Ми не захищені перед лісокрадами, – каже лісничий Берестянського лісництва Володимир Драбик. – Немає відповідного законодавства, яке б дозволяло нам обороняти себе. Ми маємо право лише виявити порушника і скласти відповідний протокол. Ні затримати браконьєрів чи крадіїв, ні застосовувати, за потреби, силу не можемо.
Але лісівники, охороняючи дерева, не можуть бути постійно у ролі потенційних жертв. Тому час уже, мабуть, розглядати цю проблему на загальнообласному рівні. Причому, невідкладно!
Оксана ЧУРИЛО.
На продовження теми
Про ситуацію, що сталася, розмовляємо з начальником Ківерцівського райвідділу міліції Ігорем Муковозом.
– Як би не складалися обставини, я завжди захищатиму лісівників, – каже Ігор Володимирович. – Адже вони стоять на охороні закону: сьогодні побили його, а завтра – нас. Але зараз ще не можна сказати остаточно, чи пов’язане побиття з виконанням службових обов’язків, чи відбувся просто побутовий конфлікт, яких чимало трапляється останнім часом. У першому випадку прокуратура порушить кримінальну справу. В іншому – у порушенні кримінальної справи відмовлять, потерпілий зможе звернутися до суду в порядку приватних обвинувачень. Якщо категорії побитого будуть легкі або легкі з короткочасними, міліція справою не займатиметься. Якщо ж тілесні ушкодження середньої важкості або тяжкі, і це, коли особа пройде лікування, буде зафіксовано у висновку судмедексперта, кримінальна справа порушується незалежно від того: пов’язано це з виконанням професійних обов’язків чи ні.
У мою компетенцію не входить визначати: винувата людина чи ні. Згідно з Конституцією, це може зробити лише суд. Ми порушуватимемо кримінальну справу за фактом незаконної порубки лісу. Про це ще рано говорити, але серед осіб, які підозрюватимуться, можливо, буде той, хто наніс тілесні ушкодження лісівнику. Є підстави вважати, що ця особа причетна до злочину.
– Те, що вони були один на один, може вплинути на хід слідства?
– Людина до нас звертається з письмовою заявою. Її попереджають про відповідальність (згідно зі статтями 383, 384 Кримінального кодексу України) за дачу завідома неправдивих свідчень. Розумієте, так можна дійти до абсурду. Якщо когось побили вночі чи вирвали сумочку, але ніхто цього не бачив, – вони зі зловмисником також були один на один…
– Подружжя стверджує, що їм погрожували. Якби вони звернулися до міліції раніше, можна було б вплинути на лісокрада?
– Теорії розповідати не буду, але заходи однозначно були б вжиті. Як мінімум – профілактичні. І, напевно, до побиття не дійшло б. Адже це працівник правоохоронних органів.