16/07/2009
0Єгер Комсомольського лісництва Віктор Сербин доглядає диких свиней поблизу села Тимошівка Кам’янського району. Каже, що в неволі за рік поросята виростають до вісімдесяти кілограмів. У природі — кілограмів на двадцять менше (фото: Віталій ІВАНЧЕНКО)
У Комсомольському лісництві поблизу села Тимошівка Кам’янського району працівники держлісгоспу вирощують диких свиней. Щороку випускають на волю до 10 однорічних кабанів і самок.
На межі Кам’янського й Олександрівського районів у Комсомольському лісі обабіч дороги лісники звели огорожу із металевої сітки. Поряд збудували сторожку. Під’їжджаю скутером. Через сітку на мене поглядає кнур. Виходить єгер Віктор Сербин, 53 роки.
— Зараз годуватиму, зможете полюбуватися, — каже. — Почухати не вдасться, бо три дні тому в однієї зі свинок появилося потомство, кинеться. Та й дика тварь усе-таки.
Чоловік приносить із сараю зерна. Сипле через півтораметрову сітку, стукає металевим відром по дереву.
— Це в нас такий сигнал, — пояснює. — Свині майже ручні. Я сам мисливець. Стріляв і кабанів, і кіз. А от коли почав поратися коло цих тварин, то вже, мабуть, і не піднялася би рука.
За мить до їжі збігаються поросята. Немає лише найменших — триденних. Віктор Федосійович відчиняє хвіртку в загорожі. Прямує до дерев’яних будок. Гупає ногою по одній із них. Звідти вибігає свиня. За нею вісім, завбільшки з літрову пляшку, смугастих дитинчат.
— Три роки тому на одному з підгодівельних майданчиків вловили кнура і чотирьох свинок, — розповідає єгер. — Підвісили великий ящик над їжею. Як свині підійшли — накрили їх. Привезли сюди. У дикій природі вони поросяться раз на рік. У нас — двічі, бо умови гарні, їжі вдосталь. Даємо зерно, жолуді, траву.
За три роки лісники випустили на волю понад три десятки поросят. Аби не поверталися, вивозять до майданчиків для підгодовування. У тих околицях звірі й приживаються. Нині єгерська служба на 3,5 тис. га лісу налічила приблизно півсотні свиней.
— У 1990-х була анархія, диких свиней трохи не вибили до ноги, — висипає іще відро корму Віктор Сербин. — Зараз порядок. Полювання — тільки з єгерем. Із ружом у ліс без нас ніхто не зайде. Та й свині вже напівручні. Он в Сунківському лісництві Смілянського району до такої, як у нас, загороди дикі приходять. Провідують братів, що за сіткою.
За півгодини тварини з рохканням повільно дріботять до бетонного 3-метрового корита з водою. Напившись, починають ритися в землі.
Щороку в лісовому господарстві вирощують саджанці дуба. Засівають 16 га жолудями. Минулої весни свині вигребли посіяне. Нині лісники хочуть огородити ділянки, щоб там росли дерева. Зменшувати кількість тварин не планують.
Віталій ІВАНЧЕНКО
