Санаторій “Синяк” під загрозою знищення

через масове вирубування лісу – так вважає головний лікар. Господарники, однак, вбачають причину в іншому…

Олекса ЛІВІНСЬКИЙ, “Старий Замок”

Виїзне засідання виконкому Чинадіївської селищної ради, яке відбулося минулого четверга в бібліотеці санаторію “Синяк”, нагадувало швидше крик душі головного лікаря санаторію Арпада Міцьо і його заступника з економічних питань Георгія Плавайка. Згідно зі зверненням, яке вони адресували напередодні засідання усім владним структурам, а також нашій газеті, унікальному оздоровчому комплексу Мукачівщини, знаменитому на всю Україну і колишній СРСР, реально загрожує… знищення.

За словами ініціатора цього виїзного засідання члена виконкому Георгія Плавайка, необхідність такого, можна сказати, екстренного засідання назріла давно, але братися за ці питання ніхто не хотів. Причина відома і наболіла не лише в цій місцевості – суцільне вирубування лісу у санаторно-курортній зоні. Як до такого безпрецедентного (але в наших краях уже нормального!) стану могло дійти тут, “під боком” у Мукачева? Це ж не нетрі десь за Усть-Чорною! З надією почути відповідь на ці запитання на місце події відправився і ваш кореспондент.

На виїзному розширеному засіданні Чинадіївського виконкому, членами якого серед інших є селищний голова Микола Бугай, інженер з техніки безпеки Мукачівського держлісгоспу Михайло Товтин, директор СП “Фактор-Просперіта” Василь Устич, головний інженер Мукачівського лісокомбінату Іван Кабацій, були і запрошені від впливових у цьому регіоні структур особи – директор держлісгоспу Олександр Булигін, депутат облради і директор лісокомбінату Олександр Атрощенко, заступник директора з лісорозробки Мукачівського лісокомбінату Волонтир, представник від Латоричної служби Володимир Татарин та інші. На самому початку засідання різні сторони висловили свої позиції, і розмова ця відбувалась у тонах не таких вже й спокійних. Арпад Міцьо:

– Круті схили гір вже оголені настільки, що залишається лише надіятись на Бога, щоб сильні дощі не спричинили зсув ґрунту, під яким може бути похована одна із найстаріших оздоровниць Закарпаття. Вже сьогодні ми відчуваємо наслідки вирубувань – нижня зона санаторію залишилась без прісної води. Ми не можемо розраховувати на наш водозабір, а на новий треба великі кошти. Розуміємо, суху смереку вирубувати потрібно, але разом з тим вирубують все підряд, залишаючи за собою голі, понівечені тракторними гусеницями гори. Трактори при потребі і без їздять асфальтом, і його вже треба класти по-новому. Верхів’я річки теж поруйноване гусеницями, страшенний бруд потрапляє в річку, особливо коли йде дощ. Їздити гусеничними тракторами у цій зоні треба заборонити взагалі, бо вони порушують верхній шар землі і невідомо, як це може вплинути на хімічний склад нашої води, та й взагалі на екологію курорту. Оголена гора біля адмінкорпусу відкриває шлях лавині. Зараз вона, можливо, пройшла б і повз нас, але якщо вирубувати ліс далі, то я не впевнений, що лавина не вдариться у другий корпус, клуб чи їдальню. А тут одночасно може бути 600-700 чоловік, більшість з яких складатимуть відпочиваючі. Я, як головний лікар, вимагаю призупинити вирубування лісу доти, доки не буде науково обґрунтовано, що, скільки, де і як рубати. Далі так бути не може: води нема, загроза зсуву, загроза лавини і ми не хочемо так жити далі. І я не розумію, чому верхи не хочуть нас розуміти і займатись серйозно нашою проблемою.

Директор держлісгоспу Олександр Булигін з викладеним головним лікарем поглядом не погодився:
– За три останні роки ми маємо аналіз причин вирубок і складу насаджень. Так, у 1995 році в районі санаторію “Синяк” проведено рубок на площі 76 га. Суцільних – на площі 4,9 га. Склад насадження, де була суцільна рубка – 8 одиниць ялини і 2 – бука. Ялина повністю висохла, і залишати 20 відсотків – це не по-лісівничому. Такий ліс легко візьме вітровал. Ми робили там суцільну рубку і створювали нові лісові культури. Протягом років 1996, 1997, 1998 посилилася тенденція до висихання ялини. Як бути? Сухі дерева ми мусимо прибирати, так само, як люди ховають мертвих. 1996 рік – проведено рубки на площі 48,7 га, суцільних – 19,8, склад насаджень подібний – 8 ялини, 1 бук, 1 граб. На Обавському Камені зараз 25-30 кубів сухостою. Що з ним робити? Розводити паразита? Де можливо, ми проводимо вибіркові санітарні рубки. Звичайно, зараз порівняно з 70-80-ми роками картина невтішна. Навколо санаторію – пеньки. Для того, щоб піднялися нами створені лісові культури, треба 7-10 років. Ми створювали 50-60 процентів бука, додавали швидкорослі породи, явір, ясень. Вони з року в рік погоджуються з лісодослідною станцією, і з нашого боку ми робимо все можливе для виправлення становища. Намагаємось присікати лісокористувачів, накладаємо штрафи.

Можна викликати гідрологічну службу на предмет зсуву і лавин. Але якщо повернутись до висновків компетентної комісії, яка зробила висновки по регіонах Усть-Чорної, Рахова, Ясіня, то в них говориться, що там, де ліс вирубаний – не було зсувів, там були зсуви, де малопотужний ґрунт і де велике на нього навантаження. Тобто там, де вікові дерева – йдуть зсуви(?!). А питання про лавини треба з’ясувати.

– У мене великий сумнів у співвідношенні 8/2, – заперечив Олександру Булигіну Георгій Плавайко, – я все життя в тому лісі ходив і знаю, що там було дуже багато буку, і не лише зрілого, а й молодого. Тепер нема ніякого взагалі. Я думаю, зараз не слід вирубувати навіть суху смереку, бо вона може стримати сніжні лавини. Можна залишити полоси, доки на них не виросте новий ліс, а не все стинати суцільняком, як зараз. Адже що більш вартісне: суха смерека чи здоров’я людей, які перебувають в санаторії. Частину коштів лісокористувачі мали б виділити на ремонт дороги, і, зрештою, вони мають побудувати свою об’їзну дорогу…

З тим, що усі серйозні проблеми санаторно-курортної зони “Синяк” з’явилися тоді, коли в ліс запустили кількох десятків різних лісокористувачів (“клієнтів”), які спилюють і вивозять по тисячі-дві кубометрів і забираються геть, погодились усі. Такий “господарник” ніколи не відремонтує дорогу чи міст, і до відповідальності притягти його практично неможливо. Коли, говорилось на засіданні, був один лісокористувач – лісокомбінат, розробка велася без жодних претензій. Через це пішло вирубування і в перших групах (попри потоки), і в 2-кілометровій зоні навколо санаторію, де замість “щадящого” лісокористування з’явилось користування безпощадне. Трелювання тракторами геть знищило русло річки, у якої, до того ж, немає господаря. Були і свідчення, що далеко не завжди вивозиться ліс лише другосортний, а значно дорожчий відбірний бук, до того ж зі значним порушенням техніки безпеки. “Клієнти”, мовляв, безладно утворюють собі склади обабіч дороги, гидять там тракторами, засмічують санітарні зони, а всі вважають, що то лісокомбінат.

Для того, щоб негайно розробити і профінансувати програму необхідних заходів, директор СП “Фактор-Просперіта” Василь Устич запропонував використати кошти з попенної плати з користувачів. Господарники різко заперечували щодо призупинення рубки лісу: це, мовляв, призведе до нової хвилі безробіття. Зрештою, зійшлися на тому, щоби прийняти взаємоузгоджене рішення, яке в підсумку вийшло таким:

Виконком Чинадіївської селищної ради, розглянувши екологічну ситуацію, яка склалася в санаторно-курортній зоні “Синяк”, визнає її як екологічне лихо, пов’язане з масовим висиханням хвойних насаджень. Воно надзвичайно загрозливе і вимагає негайного втручання держави. Виїзне засідання виконкому акцентує увагу на таких наслідках цього стихійного лиха:

• проведення суцільних санітарних рубок на оточуючих санаторій “Синяк” схилах, які можуть викликати в подальшому селеві потоки, зсуви ґрунту та снігу, зміни русел потоків та річки Синявки;
• загрозу зникнення дебету сірководневого джерела;
• погіршення соціально-економічної ситуації в цьому регіоні, оскільки санаторій
  швидко втрачає рекреаційну привабливість та лікувальні властивості.

Розуміючи необхідність подальшого ведення лісорозробок, які забезпечують роботою багато трудових колективів, розширене засідання виконкому вважає за необхідне здійснити термінову розробку комплексної, науково обґрунтованої програми “Синяк” для забезпечення збалансованості екосистеми в регіоні та нормального функціонування санаторію як унікального комплексу Закарпаття…

Цим документом вирішено утворити штаб для координації дій, який має до 20-го березня розробити комплекс першочергових заходів, а також просити – Мукачівську РДА про створення фонду “Синяк” і відкриття спецрахунку (куди, очевидно, будуть перераховувати кошти лісокористувачі), обласну владу – профінансувати програму “Синяк” в найкоротший термін. Документ адресували у всі можливі інстанції, аж у Верховну Раду.

Коментуючи рішення, заступник головного лікаря санаторію, член виконкому Георгій Плавайко відзначив, що особливим радикалізмом воно хоч і не відрізняється, вирубку лісу не призупинило, але принаймні, перший крок до виправлення становища вже зроблений. Це краще, ніж абсолютно нічого за три роки.

Але чи не перетворяться цей документ і пропонована ним Програма у чергову розтягнену в часі паперову тяганину, яка про справу свідчитиме лише на папері? Бо ж лісовози і трактори як пихтіли в синяківських лісах, так і пихтять…