03/06/2009
0Інтерв’ю для сайту «Ліси Черкащини»
Смілянський лісгосп справляє враження не просто доглянутого і заможного, але й заквітчаного і прикрашеного. Це підприємство – одне з кращих лісових господарств області. Тут намагаються гармонійно поєднати красиве і корисне, як у класика, – ефективно розводять лісові культури і вирощують магнолії, ремонтують приміщення лісництв, а біля них облаштовують альпійські гірки і насаджують квіти. Про напрямки роботи Смілянського лісгоспу детальніше розповідає директор Юрій Сегеда.
Юрію Юрійовичу, то в чому ж усе-таки полягає головне завдання лісівника, на вашу думку?
Без усяких сумнівів це лісорозведення. Господарювання у смілянських лісах ведеться ще з 19 століття. Саме завдяки цьому ми зараз маємо можливість заготовляти деревину, працювати, вести господарську діяльність. Тому ми так само повинні створити базу, на якій би підприємство могло і далі працювати і розвиватися. Ми закладаємо ліси на десятки років, тож кожна помилка може датися взнаки. Ні, навряд чи вона призведе до трагедії в житті людей, а тим паче, в природі. Але, для лісгоспу, для майбутніх лісівників наша хиба може стати фатальною. Тому підхід до лісорозведення має бути виваженим, продуманим і творчим.
Кожен лісівник думає про те, як зробити дешевшим процес насадження лісу і при цьому не втратити в якості. Адже витрати на лісорозведення держава не компенсує. Насправді, створення лісу вимагає дуже великих витрат, і не тільки фінансових, але й фізичної праці, нервового напруження. Тому, чим менше таких витрат, тим стабільніше працює підприємство. Водночас, якщо не буде вестися лісовідновлення і не приживатимуться культури, то за кілька десятків років нам ні з чим буде працювати.
Ви знайшли власне вирішення цієї відвічної лісівничої дилеми – запровадили технологію вирощування сіянців у пакетах, із закритою кореневою системою. Розкажіть про неї детальніше. Чи задоволені ви результатами?
Така технологія дуже ефективна, вона забезпечує майже 100-відсоткову приживлюваність посадкового матеріалу. Головна її перевага в тому, що висаджуючи сіянець в ґрунт, ми не порушуємо кореневу систему, і рослина не має потреби витрачати енергію на її відновлення, а продовжує рости. І, до речі, вдвічі, а то і втричі швидше, ніж при традиційному розведенні. Такі саджанці мають приріст близько одного метра за рік. При таких темпах росту деревцю не страшні бур’яни, тож потреби у додатковому догляді немає.
З одного боку, вирощувати сіянці в пакетах дорого, бо необхідно купити спеціальні пакети, наповнити їх землею, вони потребують особливого догляду. Якщо насадження гектару лісу традиційним способом коштує близько двох тисяч гривень, то нова технологія обходиться у суму близько трьох тисяч. Але це витрати одного року. Потім ці культури не потребують посиленого догляду, прополювання. Їм не страшні хрущі, яких останнім часом розвелося стільки, що вони стали справжньою загрозою для молодих дерев. Хрущі пошкоджують корінь, і дерево засихає. Іноді за 5 років відбувається по два обороти висадженого матеріалу, поки ця сосна, наприклад, виросте і стане невразливою до хруща. Ще одна перевага – можливість садити сіянці в будь-який час за сприятливих умов, а не лише навесні, коли триває лісокультурна кампанія. Провели рубку на певній території влітку, наприклад, пройшов дощ, і відразу можна садити вже новий ліс. Засуха таким сіянцям не страшна. Їм вистачає запасу вологи в пакеті на 2-3 місяці.
В результаті, витрати на догляд за лісовими культурами зменшуються на 40-50%. Наші спостереження протягом 4 років свідчать, що дерева почувають себе відмінно, ростуть краще, ніж посаджені звичайним способом.
Дещо менш успішним був досвід вирощування сіянців у касетах – спеціальних пінопластових блоках. Вони дорогі, бо виготовляються за особливою технологією, яку в нас ще не зовсім освоїли. До того ж, необхідне спеціальне обладнання – вібропрес, який би ущільнював ґрунт у пакетах. Зараз ми вирощуємо в касетах переважно сосну та декоративні рослини.
Думаю, за два-три роки ми будемо садити тільки сіянці, вирощені в пакетах чи касетах.
А фінансові проблеми, пов’язані з кризою, не стануть на заваді? Яка нині економічна ситуація на підприємстві?
Щоб повністю перейти на нову технологію, потрібні гроші і терпіння. Я впевнений, що й одного, й іншого нам вистачить. Звичайно, економічні негаразди в країні не можуть на нас не впливати, але ми маємо запас міцності. Основна проблема зараз – спад реалізації продукції. І хоча нині працюємо на 70% від минулорічного обсягу виробництва, але все одно утримуємо третє місце серед лісгоспів Черкащини. Нам вдалося уникнути скорочень, щоправда, протягом зимового періоду довелося перевести частину працівників на скорочений робочий тиждень. Проте з квітня відновили роботу у звичайному режимі – прийшов час садити ліс, з’явилися замовлення на деревину з-за кордону.
Чим ще, крім основної діяльності, займаються працівники лісгоспу?
У нас є пасіки, минулого року разом викачали 5 тон меду. Останніми роками лісництва активно взялися за вирощування декоративного матеріалу – екзотичних хвойних порід, верб для оформлення альпійських гірок, наприклад. Попит на таку продукцію зростає. А в Городищенському лісництві помічник лісничого, молодий спеціаліст Ярослав Деркач за власної ініціативи та з величезним задоволенням почав вирощувати різноманітні екзотичні квіти – камсис, гортензії, магнолії. А взагалі я вважаю, що кожен повинен робити свою справу, на чомусь одному треба зосередитися, не розпорошувати зусилля. Тому, господарювання у нас мінімальне – заготовляємо ліс, реалізовуємо його у круглому вигляді. У нас був цех з переробки деревини, але зараз ми не можемо бути конкурентоздатними порівняно з приватними деревообробниками, бо ця справа потребує значних фінансових витрат.
Кілька лісництв у лісгоспі експериментально встановили енергозберігаючі котли на дровах. Наскільки вони ефективні?
Дійсно, у кількох лісництвах ми замінили звичайні газові котли на піролізні іноземні, які працюють на дровах. Їхній коефіцієнт корисної дії – 90%, тоді як наших – максимум 60%. Тому ми маємо суттєву економію порівняно з використанням газових котлів. І я вважаю цей напрямок дуже перспективним. Цю технологію ми вже пропонували започаткувати в лікарнях, школах, адміністраціях. Я впевнений, що така технологія значно ефективніша, ніж, наприклад, пілети. Бо їхнє виробництво затратне, воно себе не виправдовує і особливої економії не дає – треба купити заводи, які їх виробляють, транспортувати туди деревину тощо. Значно дешевше складати дрова, відходи деревообробного виробництва під навісом, а восени чи взимку їх можна використати без особливих витрат.
Довідка від lis.ck.ua
Сегеда Юрій Юрійович народився 26 березня 1964 року в селі Кострине Великоберезнянського району Закарпатської області. Вищу освіту отримав у 1986 році, закінчивши Українську сільгоспакадемію за спеціальністю «лісове господарство». Працював майстром лісу, помічником лісничого, лісничим, головним інженером Черкаського обласного об’єднання «Черкасиліс». З 2004 року – директор державного підприємства «Смілянське лісове господарство».
Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства
