26/05/2009
0Заступник генерального директора комунального об’єднання «Київзеленбуд» Олег Лукаш розповів «Вечірньому Києву» про те, як у столиці вирубують дерева
– Наскільки часто трапляються випадки незаконних вирубок дерев?
– Незаконне зняття дерев відбувається не так уже й часто. Наприклад, хтось рубає дерево на дрова, або зрізує новорічні ялинки. Або ж комусь заважає дерево на вулиці, щоб заїхати у двір. Такі випадки не дуже поширені. Протягом минулого року було самовільно знято лише близько 40 дерев. Якщо ж сказати, скільки в нас вкрадено дерев, то це – кілька тисяч. Крадуть переважно шпилькові рослини, ялівець, ялинки, які ми висаджували на території міста. Зникають троянди, квіти. Тож найбільше зелені насадження Києва потерпають від крадіжок.
Відбувається незаконне вирубання дерев, коли ділянка відводиться під забудову, і не визначається значення дерев на ній, тоді дерева вирубують незаконно. Якщо ділянку виділено під забудову, то зелені насадження, що ростуть на ній, уже приречені. Ділянка змінює цільове призначення, і за відповідними рішеннями у встановленому порядку дерева зносять. Проте деякі забудовники, аби зекономити кошти, не сплачувати відновлювальної вартості дерев, не оформляють ордери на знесення. Тож тут не зовсім самовільна рубка.
– А якщо це самосів, дозвіл на його знищення теж потрібен?
– Без оформлення ордера на знесення зелених насаджень зносити будь-які рослини на території Києва не можна. Чи то самосів, чи газон, квітник, кущ – не має значення. Можна зносити тільки на території приватної власності, за умови що власник має оформлений документ на право власності на цю земельну ділянку.
– Чи можете ви вжити якісь санкції проти порушників?
– Працівники «Київзеленбуду» не мають права притягати до відповідальності порушників. Єдине, що ми можемо, – це скласти протокол про правопорушення і направити його до Державної екологічної інспекції, яка й накладає стягнення.
– Який розмір стягнення залежно від товщини дерева?
– Шкода, нанесена зеленому господарству населених пунктів, визначена постановою Кабміну. Градація починається від товщини стовбура до 6 сантиметрів (40 грн.) і може сягати кількох тисяч за великі дерева залежно від породи дерева, періоду його знесення тощо. На жаль, стягнення за спричинену шкоду менше за відновну вартість, яку треба сплачувати при оформленні знесення зелених насаджень. Проте в деяких випадках може наступити не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність. Якщо йдеться про об’єкти природно-заповідного фонду, то на них існує окрема методика обрахунку шкоди. Вона значно більша, ніж за знищення звичайного дерева. Тому за знесення історичного дерева нарахують таку шкоду, що вона сягне кримінальної відповідальності.
– Що вважається реліктовим деревом?
– Реліктове – це дерево, яке збереглося в наших умовах із попередніх геологічних епох. Це, наприклад, гінкго, магнолії, секвої, метасеквої тощо. Як правило, в нас застосовують терміни, відходячи від їх конкретного значення. Вважають, що реліктове – це рідкісне, цінне, вікове дерево.
– Чи трапляються на околицях столиці знесення великих масивів дерев?
– Таких випадків немає. Просто інколи необізнані громадяни порушують питання, що навколо Києва проводяться вирубки лісів заради будівництва котеджів. У Києві лісове господарство ведеться на 34 тисячах гектарів відповідно до Лісового кодексу. Це унікально для міста – такої кількості лісу на території міста більше ніде немає. За кодексом, кожні 10 років розробляються проекти ведення господарства. У столичних лісах ми щороку проводимо на майже 120 гектарах лісовідновлювальні суцільні рубки, коли на відведених лісосіках вирізується лісостан. Що саме вирізувати, визначається комісійно за участі лісопатологічної служби, екологів, зеленбудівців. Комісія визначає, який масив втратив захисні природоохоронні якості. Наприклад, сосна у віці понад 120 років уже не росте і кисень практично не виділяє. Тому такі зелені насадження підлягають вирубці, а наступного року на цій площі висаджують однорічні лісові культури. Немає жодної ділянки, яку б ми вирубали і не посадили відновлювальний ліс. Саджаємо головні лісоутворюючі породи. На пісках може рости тільки сосна. Якщо тут ріс дуб, то садимо дуби. В нашому лісовому господарстві на 80% лісоутворюючою породою є сосна, на 20% – дуб. На болотах – вільха. Решта – береза, граб тощо – супутні породи, які практично відновлюються самі.
– Серед екологів побутує думка, що «Київзеленбуд» зацікавлений в тому, щоб визнавати дерева хворими, і під цим виглядом вирубувати здорові дерева з метою наживи.
– Таке запитання я чую вже понад 20 років, відтоді, як тут працюю. На жаль, серед екологів чимало людей, які не мають спеціальної освіти. А поводженню з деревами навчають в інституті 5 років!
Щодо «здорових» дерев наведу приклад. От стоїть гарна, зелена сосна. Проте наявність на ній одного плодового тіла (деревні гриби) – стовідсоткова підстава для взяття цієї сосни у санітарну рубку, бо з цього одного гриба вилетять мільйони спор, які заселять усі найближчі дерева, і за кілька років доведеться рубати півгектара лісу. В нас жодне дерево в лісі не зрубають без попереднього обстеження. Кожен пеньок потім посвідчується державним клеймом, що свідчить про правомірність знесення дерева.
– А омела? Вона, мабуть, знищує більше дерев, ніж гриби?
– Щодо омели, то науковці не можуть дійти єдиної думки про неї. Омела живе у симбіозі з деревом. Так, вона щось тягне з дерева, проте й годує його своїми поживними речовинами. Звичайно, якщо на дереві 5–6 рослин омели, то для нього шкоди не буде. Якщо ж 50–60, то результат не на користь дерева. Тому її позбавляються з чисто естетичної точки зору. З омелою можна боротись тільки один раз і в певному регіоні одночасно. Розтягування цієї боротьби нічого не дасть, адже її насіння проростає через 5 років. І нібито зрізали паразита, а він знову з’являється.
