12/05/2009
0Размещаем обращение компании "Сохраним украинскую степь", а также информацию о ее участниках и задачах.
Обращаемся к вам с просьбой о помощи украинским степям, над которыми сейчас нависла невиданная ранее угроза уничтожения. По большому счету, сейчас, в ХХІ веке-то (!) у нас есть все шансы за каких-то там 4-6 лет потерять практически все степи, которые у нас остались. Ситуация требует пояснения.
Большую часть территории Украины занимает Степная зона и Лесостепь. В то же время, преобладающее большинство существующих национальных парков и заповедников довольно тесно сосредоточены в Карпатах, Крыму и на Полесье. Очевидно, что последующее расширение природно-заповедного фонда (ПЗФ) (ООПТ) страны возможно только при соблюдении двух условий: а) создании большого количества мелких заповедных объектов местного значения и б) активном создании ПЗФ в Степи и Лесостепи. А расширять ПЗФ, мягко говоря, смысл есть. Сейчас процент ПЗФ Украины составляет чуть меньше 5% от её общей площади! При этом, именно ПЗФ местного значения (заказники, памятники природы и др.) составляют основную его долю в Украине. Без них Украине никак не достичь европейских показателей заповедности (12-15%).
Нас очень взволновало появление нового Указа Президента Украины №995/2008 (4.11.2008 г.) «Про некоторые мероприятия касательно охраны и возобновления лесов и зелёных насаждений», так как эта, казалось бы, природоохранная инициатива, вступает в грубый конфликт с намерением развития ПЗФ центра, юга и востока Украины. И конфликт этот, в первую очередь, угрожает остаткам украинских степных биотопов.
Согласно с ч.1 Указа, Кабинету Министров Украины поручается обеспечить разработку и утверждение новых показателей лесистости Украины (20%) и утвердить план мероприятий по созданию новых лесов на землях запаса, деградированных и малопродуктивных землях. Ч.2 Указа поручает областным администрациям выявить эти самые «деградированные, малопродуктивные и другие земли», которые по их личному мнению целесообразно засадить лесами и обеспечить их выделение для последующего залесения. Кроме того, местные власти получают задание разработать массовые мероприятия по залесению. Оперируя исключительно лесными понятиями, Указ не предусматривает разделения территорий, неподходящих для сельскохозяйственного использования на степи и действительно деградированные сельскохозяйственные угодья, требующие исключения из сельскохозяйственного оборота. Такое деление не предусматривается и законодательством в сфере агрополитики. И это понятно – ни лесникам, ни аграриям степные склоны и балки ни к чему. А заступиться за них-то и некому (пока они не заповеданы).
Выполняя ввышеупомянутый Указ Президента, Госкомлесхоз Украины своим приказом №371 от 29.12.2008 утвердил показатели оптимальной лесистости, где указывается площадь для каждой области Украины, которая должна быть насильно покрыта лесной растительностью. И если для северных областей (Украинское Полесье) и для Карпатского региона он практически не изменился, то в южных областях его планируют увеличить почти вдвое. Следует также отметить, что и существующие на сегодняшний день леса юга Украины – это искусственные насаждения, не имеющие отношения к понятию «лес». Некоторые области уже начали рьяно выполнять необдуманные установки «сверху». Только в Луганской области планируется залесить до 100 000 гектаров земель, преимущественно занятых степями!
В случае со степными балками, лесники убивают сразу «двух зайцев» – забирают никому не нужные „низкопродуктивные” и дешевые земли себе и увеличивают площадь „леса”. Есть и третий «заяц», скорее даже не «заяц» а целый «золотой теленок». Как правило «степные» леса у нас сажают посредством распашки степи и либо «втыкания» в пашню жалких саженцев либо просто посредством посыпания пашни желудями. Никакой лес в таких условиях расти не станет. Так что деньги на его перепосадку можно будет просить из бюджета ежегодно! Скорее всего, это и есть основная задача, преследуемая лесниками при выборе приоритетными для залесения именно степных областей.
Степной регион, будучи наиболее распаханной частью Украины (в некоторых областях до 90-95%), имеет очень малую долю земель, до сих пор сохранивших природные степные экосистемы. Именно эти фрагменты в данный момент являються последними резерватами сохранения всего степного биологического разнообразия. В данный момент такими природными жемчужинами остаются степные балки, овраги и склоны по берегам степных рек, кое-где сохранившиеся среди пашенных сельскохозяйственных земель. Именно эти объекты (и уж, понятно – других просто не существует) должны стать сетью перспективных природно-заповедных территорий местного значения и каркасом экологической сети всего степного региона.
В то же время, именно эти территории, будучи в прямом смысле слова «неудобными» для орного земледелия, должны стать полигоном для залесения. И опять же – других земель для этих целей просто нет. Причина этому – не какая-то особая пригодность степных склонов для ведения лесного хозяйства, а отсутствие на их территории активных пользователей земельных участков. Каждой из областей проще всего расширить лесные площади за счет степных клочков, избегая согласования землеотводов с землепользователями.
Но, как уже сказано, именно эти территории – последнее место, где сохранились ВСЕ виды растений и животных из Красной книги, характерных для степных биотопов. Нигде, кроме этих последних остатков степи, они существовать не могут. Такое состояние дел грубо нарушает Закон Украины «О Красной книге Украины» и ряд международных природоохранных конвенций, в частности Конвенцию «Об охране диких видов флоры и фауны и среды обитания в Европе» (Бернская конвенция), которая прямо запрещает уничтожение мест обитания и произрастания охраняемых ею видов. Степные балки сохраняют десятки таких видов.
Теоретически, при выборе участков для залесения, можно было бы проводить их оценку по типу «степь – не степь»; а так как диагноз «степь» практически гарантировал бы присутствие на участке видов из Красной книги и Бернской конвенции, то эти территории можно было бы сразу включать в списки перспективных для создания ПЗФ. Это было бы действительно очень удобно и полезно для всех – и для экологов и для залесителей: проверили участки: «степь» – в ПЗФ, «не степь» – под залесение. Но так, увы, не получается. И хотя государственные планы залесения грубо противоречат государственным планам создания ПЗФ, пока этот конфликт никто разрешать не пытается.
Более того, известны попытки залесения уже существующих заповедных объектов. Такие действия являються ни много, ни мало – нарушением норм Криминального кодекса, но ни единого прецедента возбуждения криминальных дел нам не известно.
В приложении к этому обращению вы найдете текст письма, которые мы просим вас направить на адрес наших Президента Украины. Письма лучше отправлять почтой, так как отправка их факсами вряд ли будет кем-то воспринята серьёзно.
Адрес: Ющенко Виктор Андреевич, Президент Украины, ул.Банковая, 11, г.Киев, Украина, 01220.
Письмо для граждан Украины имеет украиноязычную версию а для граждан других стран – русскоязычную.
Заранее благодарны за поддержку!
Также просим сообщить об известных вам прецедентах успешной борьбы с залесением степей и об известных случаях негативного опыта залесения.
Учасники кампанії
Національний екологічний центр України (НЕЦУ). Всеукраїнська громадська організація, заснована 30 серпня 1991 р. Це одна з перших екологічних громадських неприбуткових організацій національного рівня, зареєстрованих у незалежній Україні. Нині НЕЦУ має 24 територіальних відділення, що діють по всій Україні. Серед пріоритетів – створення та охорона природно-заповідних об’єктів, охорона біологічного різноманіття, екологічна мережа.
Офіційний сайт – http://www.necu.org.ua
Дружина охорони природи м.Києва "Зелене Майбутнє" (м.Київ). Заснована у 2001 році на базі біологічного факультету КНУ ім. Т.Г.Шевченка. Основні напрямки роботи ДОП “Зелене майбутнє” : охорона рослинного та тваринного світу; вивчення раритетної флори та фауни України; створення та охорона об’єктів природно-заповідного фонду та інше.
Офіційний сайт – http://pryroda.in.ua/dop-kyiv
Екологічна група "Печеніги" (м.Харків). Заснована у 1992 році. Основні напрямки діяльності – охорона біорізноманіття та допомога громадянам у захисті екологічних прав.
Громадська екологічна організація "Спілка Друзів Природи" (м. Токмак, Запорізька область). Ініціатор створення РЛП "Муравський шлях". Основні напрямки роботи: краєзнавство, вивчення біологічного різноманіття, екологічне виховання, заповідна справа.
Дружина Охорони Природи ХНУ ім М.В.Каразіна (м.Харків). Громадська організація, що виникла у 1960 р. та булавідновлена у 2000 р. Основною метою організації є діяльність, спрямована на збереження біорізноманіття, рідкісних та зникаючих організмів, підтримання екологічного балансу регіону, проведення природоохоронних акцій та заходів, формування екологінчого світогляду громадян.
Бережанська районна дитяча громадська організація екологічний клуб "Край" (м.Бережани), створена в 1992 році. Основними напрямками діяльності Організації є: – екологічна освіта, виховання і просвіта; екологічне інформування представників територіальних громад; залучення дітей та молоді до наукового дослідництва біологічного і ландшафтного різноманіття Опілля, і особливо цінних об’єктів та територій природно-заповідного фонду Верхнього Дністра (існуючих та перспективних до оголошення і заповідання) та ін. Сьогодні це організація, що координує діяльність Дністровської басейнової робочої групи Всеукраїнського обєднання Українська річкова мережа.
"Салікс" (м.Одеса). Український екотуроператор. "Салікс" ставить собі за мету проводити справжні екотури, в яких головне – дбайливе ставлення до природи, повага до історіі, культури і місцевих традицій, і вважає своєю місією через організацію відпочинку людей поширювати екологічну та природоохоронну освіту.
«Агрікола» (м.Рені). Громадська організація. Пріоритети – охорона природи, збереження культури і традицій сіл і маленьких містечок, розвиток зеленого туризму, підтримка органічного землеробства, стійкого природокористовання і екологічного бізнесу.
Офіційний сайт – www.salix.od.ua
Миколаївський клуб сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства "Спільні дії" – Громадська, неприбуткова організація, зареєстрована Миколаївським обласним управлінням юстиціїі – 29.11.99 р. № 10-1983. Метою діяльності організації є розвиток соціальної активності та відповідальності громадян шляхом залучення до громадської діяльності для досягнення сталого розвитку та побудови громадянського суспільства.
Ідейна агенція "Join" (м.Київ) – перше рекламне агентство, головним принципом якого є соціальна відповідальність бізнесу. Агенція бере активну участь у соціальних проектах, зокрема в природоохоронній кампанії "Дороги без жертв", мета якої спонукати уряд побудувати огорожі вздовж найбільших трас, щоб запобігти масовій загибелі тварин під колесами автомобілів.
П.Чегорка – Голова ради Еколого-туристичного об"єднання "Орлан", засновник і головний редактор еколого-краєзнавчого часопису "Свята справа-ХХІ", за фаховою спеціалізацією – зоолог (орнітолог, теріолог). З орланівцями виконали декілька природоохоронних і еколого-просвітніх проектів, присвячених річкам Дніпропетровщини. "Степове" забарвлення мав проект "Балки Придніпров"я очима дітей", який продовжує реалізуватися в області силами школярів-юннатів.
Лариса Боровик, Євген Боровик, співробітники природного заповедника "Стрельцовский степ" (Луганська обл.).
Кампанію також підтримали:
Василюк Сергій, лідер фольк-рок гурту "Тінь Сонця" (м.Київ). http://sun-shadow.info/
Задачі кампанії
Кампанія «Збережемо українські степи!» ставить перед собою такі задачі:
– зупинити заліснення степових ділянок в усіх регіонах степової зони України;
– унеможливити погодження природоохоронними органами будь-яких заходів, що призводять до нищення степів;
– надати природно-заповідний статус максимальній кількості степових природних комплексів (балки, яри, ділянки рівнинного степу, схили);
– розпочати ведення моніторингу випадків заліснення, яке здійснюється з порушенням законодавства та повідомляти про виявлені порушення контролюючі органи;
– сприяти створенню Загальнодержавної програми «Степи України»;
– сприяти всебічному розголосу проблеми заліснення степів та широко інформувати українську та міжнародну громадськість про неї; винести «степове» питання на найвищий рівень, привернути увагу громадськості та пильність міжнародних структур до проблеми збереження українських степів.
В рамках кампанії «Збережемо українські степи!» ми плануємо:
– ініціювати внесення змін до Указу Президента України від 04.11.09 № 995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень” в частині попередження заліснення степових територій, що знаходяться в природному стані;
– зупинити погодження відведення ділянок під заліснення до завершення винесення в натуру всіх об’єктів природно-заповідного фонду степового регіону України;
– підготувати та запропонувати на розгляд вищого керівництва держави проект Загальнодержавної програми «Степи України»;
– ініціювати внесення змін до «Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів відведення земельних ділянок» в частині запровадження обов’язкового дослідження наявності степових природних комплексів і охоронюваних видів на ділянках, що розглядаються як перспективні для заліснення та унеможливлення погодження органами Мінприроди тих ділянок, що мають природну цінність;
– ініціювати виключення пунктів 26, 29 з переліку природоохоронних заходів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 17.09.1996 р. «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів»;
– ініціювати доручення Раді Міністрів АР Крим, місцевим адміністраціям заборонити надавати під заліснення землі запасу, зайняті степовою рослинністю, натомість розглядати такі ділянки як перспективну мережу об’єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення;
– ініціювати зупинення робіт по визначенню ділянок, що будуть надані під заліснення до моменту завершення робіт по вивченню в натуру меж земель природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення.
– ініціювати перевірку законності Наказу Державного комітету лісового господарства України від 29.12.08 р. № 371 "Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України" та прийняття рішень щодо відміни заходів, спрямованих на його реалізацію.
