Міжнародна спільнота 9-10 травня відзначатиме Всесвітній день мігруючих птахів. Святкування проходитиме під гаслом “Перепони на шляху міграції”. Традиційно ці дні відзначаються низкою подій по всьому світові: проведенням семінарів, фотовиставок, конкурсів для учнів та молоді тощо.
Безперечно, птахи чи не найпомітніші і найпривабливіші серед хребетних, вони ведуть різноманітний спосіб життя, поєднуючи наземні, повітряні та водні простори для середовища свого перебування.
Птахи відіграють велику роль у житті людини; багато з них – родоначальники свійських птахів, від яких одержують м’ясо, яйця, пух; велика кількість птахів є мисливсько-промисловими.
Для багатьох птахів характерні сезонні міграції, найчастіше перельоти. Щороку мігруючі птахи долають гори, океани, пустелі і негоду під час своїх мандрівок на виживання. Останнім часом чисельність мігруючих птахів, які здійснюють перельоти між Африкою, Близьким Сходом і Європою, значно скоротилася. Причини скорочення чисельності залежать від виду й типу мігранта. Водоплавні птахи потерпають від перетворення сільськогосподарських земель і розвитку інфраструктури, посух, надмірного вилову риби і забруднення. Великим птахам, які мігрують у теплих повітряних потоках, загрожує браконьєрство, забруднення водойм. Значно ускладнює їх виживання зіткнення з висотними конструкціями, як, наприклад, лінії електропередач, вітрові установки. Співочі птахи надзвичайно вразливі до ландшафтних змін, що відбуваються внаслідок інтенсифікації сільського господарства, спустелювання, вирубування лісів і зміни клімату.
До птахів, що мігрують у теплих повітряних потоках, належить лелека білий. Багато видів мігруючих водоплавних птахів, зокрема, таких як гуска мала – залежать від взаємопов’язаних мереж водно-болотних угідь.
В межах Чернігівської області прибережні екосистеми Київського водосховища включені до складу регіонального ландшафтного парку “Міжрічинський”, який територіально розташований від державного кордону України з Білорусією до меж Київської області. До завдань парку, в тому числі, входить охорона та відтворення місць перебування птахів, а також інших тварин і рослин. Щорічно сотні тисяч птахів (понад 300 видів) відвідують територію природно-заповідного фонду Чернігівщини під час сезонних міграцій.
В області, для охорони та збереження в природі пташиних популяцій, особливо зникаючих, вразливих та рідкісних видів, створено 4 орнітологічні заказники місцевого значення, зокрема: “Вузьке”, “Придеснянський” у Соснницькому, “Мньовський” у Чернігівському, “Гужевик” у Семенівському районах. В Чернігівській області діє “Програма формування національної екологічної мережі в Чернігівській області на 2003-2015 роки” затверджена рішенням Чернігівської обласної ради від 14 серпня 2003 року.
Вагомим є усвідомлення місцевими жителями необхідності і важливості всебічної допомоги втомленим “мігрантам”. Для цього необхідно створювати кормові поля, годівниці, штучні гнізда тощо.