Поки не відновиться попит і ціна на деревину, прикарпатські лісники зароблятимуть на лікарських травах, грибах, ягодах, мисливстві, форелі і туристах.
Лісову галузь, одну з ключових для господарки Прикарпаття, економічна криза всерйоз накрила лише на початку цього року. Обнадійливі результати діяльності держлісгоспів Франківщини за 2008 рік уже січень 2009 перетворив на недосяжну мрію. Попит на деревину різко зменшився – і в Україні, і закордоном – передовсім через зупинку будівельної індустрії й меблевої промисловості. На третину впала ціна деревини на європейському ринку: експорт вже не обіцяє колишніх доходів. Лісники змушені шукати додаткових заробітків.
У квітні під час наради за участю першого заступника голови держкомлісу України Юрія Марчука керівники обласного управління лісового господарства і прикарпатських держлісгоспів сформували свій «антикризовий пакет».
Про масштаби загрози для лісової галузі переконливо свідчать порівняльні показники, наведені начальником обласного управління державного лісового господарства Олексієм Голубчаком. Так, у 2008 році підприємства управління реалізували лісо- та пилопродукції на 154,6 млн. грн., отримавши чистого прибутку 9,6 млн. грн. Це на 19% більше, ніж у 2007 році. Стабільно росла заробітна плата працівників галузі, як і платежі до бюджету – 55,7 млн. грн. різних податків і зборів за 2008 рік, що на 23% більше, ніж у попередній. «Це є красномовним свідченням, що лісове господарство області не є утриманцем держави… Це потужна, стабільна державна монополія, яка за кожну гривню бюджетного фінансування повертає державі понад 5 грн.», – зазначив Олексій Голубчак. Але показники першого кварталу цього року не залишають підстав для такого оптимізму.
Падіння по збуту деревини за перший квартал 2009 року – на 28% від об’єму аналогічного періоду 2008-го. Такого не було за останні 10 років. На підприємствах почалися звільнення і скорочення зарплати. «В цих умовах головне завдання – зберегти збут і людей», – наголошує Олексій Голубчак. Керівників, які не впораються, буде звільнено, як вже звільнено директорів Кутського і Рогатинського держлісгоспів. Криза вчить виживати, наголошує начальник, а хто не хоче вчитися, з тим попрощаються.
Олексій Голубчак, як і представник Держкомлісу Юрій Марчук, переконані, що в 2009 році таки можна втримати гідний рівень збуту деревини. На Прикарпатті приблизно півтори тисячі підприємств зі статутною діяльністю «лісове господарство» чи «оброблення деревини». Серед них і такі крупні компанії, як «Кроно Осмолода», «Інтерплит», «Уніплит», «Барлінек», які здатні переробити сотні тисяч кубометрів деревини. Директори багатьох підприємств нарікають саме на лісників, які нерідко порушують графіки й обсяги постачання сировини на підприємства. Лісники у відповідь скаржаться на невчасну проплату чи занижену, збиткову ціну, яку пропонує бізнес за деревину.
У 2009 році прикарпатському лісовому господарству не варто сподіватися й на підтримку державного бюджету. Так, на будівництво лісових доріг, значна частина яких була знищена минулорічною липневою повінню, цьогоріч не передбачено жодної копійки. Тож викручуватися лісникам доведеться здебільшого самотужки. Важливо знайти невикористані резерви й налагодити ефективне господарство на основі недеревних ресурсів лісу.
Ще в 90-х роках, пригадує Олексій Голубчак, лісове господарство Франківщини непогано заробляло на грибах, ягодах, березовому соці і лікарських рослинах. Підприємства Прикарпатлісу заготовляли тоді понад 3 тонни плодів і ягід, 50 тонн лікарської сировини, 1000 тонн березового соку, 20 тонн меду, 10 тонн форелі, 100-150 тонн грибів. Працювало дві сотні заготівельно-грибоварних пунктів, 13 грибосушилок. На сьогодні від усього цього не залишилося нічого! Зате до Польщі вивозиться золотий корінь ледь не вантажівками. Криза не дозволить далі ігнорувати такими скарбами.
Важливе місце серед антикризових заходів обіцяє зайняти й туризм. Лісники можуть непогано заробляти, використовуючи свої лісництва й мисливські будиночки як готелі для туристів.
Перспективна стаття доходу – мисливське господарство. Досі, коли зароблялося переважно на деревині, на мисливство мало звертали уваги, залишаючи його безнадійно збитковим. Тим часом мисливським господарством на Прикарпатті
займаються 35 підприємств: 15 лісгоспів та Галицький НПП (44,2% всіх угідь), 8 організацій обласної ради УТМР (42,7%), 11 підприємств інших форм власності (13,1%). Загальна площа мисливських угідь області становить 968,7 тис.га!
Загальні видатки на мисливство в 2008 році склали 2 млн. 349 тис.грн., надходження – лише 995 тис.грн. Окупність мисливського господарства по області становить 42%, по лісгоспах – 37%. На Прикарпатті є лише одне прибуткове мисливське господарство – в букачівському лісництві ДП «Рогатинський ДЛГ». Виправити ситуацію можна, передавши частину угідь ефективним приватним власникам, погоджується Юрій Марчук.
Попри труднощі, які обіцяє лісникам 2009 рік, список пріоритетних завдань розрісся на десятки пунктів. Це і лісозаготівля, і лісовпорядкування з сертифікацією лісових угідь, і забезпечення лісовідновлення, виготовлення картографічних матеріалів по заповідному фонду, зрештою, охорона лісу й оптимізація використання усіх його ресурсів. Навіть новий пілотний проект з впровадження електронного обліку деревини на лісосіках. Роботи не бракуватиме, бо кризу – навіть в карпатських пралісах – просто пересидіти не вдасться.