30/04/2009
0
Працівники екологічної служби та студенти прибирають узбіччя дороги неподалік Вінниці. На 2,5 кілометрах зібрали понад 300 мішків сміття (фото надане обласним управлінням екології)
”Учні шкіл і працівники сільради зібрали понад три КамАЗи сміття. Прибрали 20 стихійних звалищ, — каже голова села Серебрія Могилів-Подільського району 49-річний Володимир Книш, який тиждень тому організував односельців на прибирання берегів Дністра. — Кілька разів ловили тих, хто викидає сміття. Але ж що їм зробиш? Якби мали право виписати штраф добрячий, щоб провчити. Писали заяви на підприємства, де вони працюють, щоб із ними керівництво розмовляло”.
Селищний голова створив ініціативну групу, яка слідкує за засміченням території біля Серебрії.
— Село ми розбили по квадратах, двічі на тиждень вивозимо тверді відходи, — говорить Книш. — За це люди платять комунальному підприємству по 5 гривень на місяць. Із початку року вивезли вже близько 400 тонн сміття. Та багато таких, хто не хоче платити, викопують на подвір’ї ями і скидають те сміття туди. А якщо самостійно намагаються вивезти його в неположене місце, ініціативна група буквально ловить їх за руки, составляємо протокол. Через санстанцію оштрафували трьох злісних порушників, тепер вони вже не вивозять сміття.
Ще років 20 тому символом засміченості природи вважали покинуті відпочивальниками консервні бляшанки та скляні пляшки. Але цьому так-сяк давали раду: бляшанки перегнивали, скляні пляшки визбирували й здавали.
Усе змінилося, коли з’явилися продукти у пластикових упаковках. Після пікніка компанія з п’яти осіб накопичує з мішок таких відходів. Пластикова тара нікому не потрібна й може лежати просто неба скільки завгодно — вона не гниє роками.
Після Великодня узбіччя центральних трас області були заставлені машинами відпочивальників. Люди на природі випивали, смажили шашлики, гралися з дітьми. Ми підійшли до однієї з компаній, що відпочивала в лісі неподалік селища Борків Літинського району. Люди розстелили покривало неподалік купи сміття.
Замість справжніх прізвищ називають вигадані
— Тут місце хороше. Є брьовна, щоб сісти. Кірпічики хтось приніс, можна поставити шампура, — каже Олексій Мазур. — А те що мусор, так тут кругом грязно.
Куди будете викидати сміття?
— На ту купу й звалимо, — відказує Мазур. — Тут же нема куди його викидати, а так буде всьо на кучі, може, колись хтось прибере.
Кілька компаній після себе закопують сміття в землю.
— Що, в руках везти додому? Якби ставили якісь контейнери вздовж траси, то викидали б, — каже Олесь Березніченко з Могилева-Подільського.
— Щоб люди не викидали сміття в непризначених місцях, потрібно їх вчити змалечку, — переконаний головний лісничий Бершадського району Іван Сухоребрий, 58 років. — Бо штраф нічого не дасть. Зараз за викидання сміття беруть 51 гривню. Навіть якщо ми ловимо порушників на місці, вони відмовляються платити. Складаємо протокол, а вони замість справжніх прізвищ називають вигадані, і коли прокуратура перевіряє, відкривають на працівників лісового господарства кримінальні справу за неправильно складений протокол.
Лісник має або спіймати порушників, або прибрати сміття.
— За кожним лісничим закріплено від 450 до 500 гектарів лісу, — додає Сухоребрий. — Теоретично обійти його неможливо, тому й з’являються купи сміття.
Виходимо на берег річки Згар у Літині. У воді біля очерету видно кілька пластикових пивних пляшок, пару целофанових пакетів, упаковки з-під шампунів і цукерок. Трава на березі позначена кількома згарищами з перепаленим сміттям і покинутими пляшками з-під горілки.
16 квітня учні Літинської школи N1 прибрали парк біля Згару.
— Напакували 40 мішків, — схвильовано розповідає учень восьмого класу Микола Заіка, 13 років. — Пройшов тиждень, і що? Знову те саме. Дорослих треба штрафувати. Мій однокласник бачив, як сусід кидав у річку пластикові пляшки. Там і дохлих тварин можна знайти.
Школярі пропонують знімати порушників на мобільні телефони, а потім вивішувати фото на стенді в центрі Літина.
— Я своїм друзям роблю зауваження, якщо хтось викине обгортку, — каже учениця восьмого класу Анастасія Онопенко, 14 років. — Ми були минулого року в Польщі. Там чисто, бо ніхто не смітить. А в нас із машин, що їдуть по трасі, викидають пакунки зі сміттям прямо під забори. І не дивляться на плакат ”Дякуємо за чисті узбіччя”.
