17/04/2009
0На заповідному острові Вишняки висадився десант із 15 чоловік. Це були працівники районного товариства мисливців і рибалок та інвестори із товариства «Діана». Вони випустили у дику природу двох вирощених у вольєрах свиней та завезли 10 тонн кормів для них. Від причалу, що в селі Світлогірському, відплив катер обласного управління Держлісгоспу. Він буксирував величезну баржу. На просторій палубі вільно розмістились, крім людей, трактор та вантажний автомобіль, в причепах яких знаходилась кукурудза. На бортовому «УАЗику» УТМР розмістились дві клітки, в яких злякано похрокували самки дикої свині.
«Більше року вони прожили на нашій базі у вольєрах. А тепер спробуємо випустити їх в дику природу, – говорить керівник районного УТМР Валентин Панічевський. І додає: – Одна із свиней поросна. Можна сказати, що сьогодні ми випускаємо не двох, а з десяток свиней».
Чотири з половиною кілометри від Світлогірського до Вишняків катер долає більше ніж за годину. За цей час люди на палубі баржі роззнайомлюються. Крім єгерів УТМР, на острів їдуть засновники мисливсько-рибальського товариства «Діана» Олександр Копелець-старший та Олександр Копелець-молодший, мисливці зі Світлогірського, співробітник регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський» Євген Яременко та представник лісової охорони Євген Фартушний. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області представляють Микола Григор’єв та Олександр Гостудим.
«Через місяць випустимо ще двох свинок, а потім справа й до оленів, фазанів і байбаків дійде», – мріє вголос Копелець-старший. З ним не погоджується Олександр Гостудим: «Щодо оленів, то я вас підтримую. А ось щодо фазанів і байбаків… Не витрачайте даремно часу й грошей. Фазани не витримають підвищеної вологості. Немає чого робити на острові й байбаку. Він любить степові простори, а тут ліс. Та й нори рити ніяк, вода ж зовсім поряд із поверхнею ґрунту».
Острів Вишняки знаходиться на Дніпродзержинському водосховищі. Його площа становить 1405 гектарів. В основному територія зайнята сосновим лісом, у якому живуть дикі кабани, кози, зайці та лисиці. В очеретяних заростях вдосталь диких качок. Деякі з них настільки звикли до людей, що й взимку не відлітають із Вишняків. Вони живуть фактично на базі УТМР.
Дикі качки на Вишняках дійсно звикли до людської присутності. Вони дають дорогу лише катеру та баржі. А потім сміливо підпливають до суден. «Та їх не те, що підстрелити, палицею дістати можна», – сміється світлогірський мисливець Анатолій Чумак.
Після швартови на причалі техніка і люди розділяються. Трактор, завантажений кукурудзою в качанах, їде вглиб острова до годівниць. Вантажівка висипає зерно серед двору мисливської бази. Єгері беруть в руки відра і починають заносити кукурудзу в склад.
Третя група, розмістившись у кузові та кабіні «УАЗика», їде випускати свиней. Відкрити засувки в клітках довіряють Івану Білашу. Заради безпеки він залазить на дах клітки, а потім випускає свиней. «Хто зна, що в них на умі, – пояснює Білаш. – А стокілограмова свиня – це серйозний супротивник. І не втечеш, і не подужаєш».
Та свині ведуть себе сумирно. Постоявши кілька секунд біля кліток, вони виходять на дорогу і біжать у тому напрямку, звідки їх привезли. Через п’ять хвилин «УАЗ» наздоганяє їх. Свині впевнено біжать на мисливську базу.
Вже після повернення з острова на березі у Світлогірському Олександр Копелець підсумовує: «Нехай невеличку, але добру справу зробили. І це лише початок. Знаю: «собаки» будуть гавкати, але караван ітиме».
