Шляхи розв’язання проблем лісової галузі краю та перспективи її розвитку обговорили на своїй нараді прикарпатські лісівники. Як поінформував начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Олексій Голубчак, торік вони реалізували лісо- та пилопродукції на 154,6 млн. грн., що на 19% більше порівняно з 2007-м, отримавши 9,6 млн. грн. чистого прибутку. Відповідно і податків та обов’язкових платежів підприємства управління перерахували 55,7 млн. грн. — на 23% більше, ніж позаторік. Отож лісове господарство краю, котре створює і доглядає ліси, дає робочі місця людям, не є утриманцем держави. Їй ця потужна, стабільно чинна державна монополія за кожну гривню бюджетного фінансування повертає понад п’ять грн.
В економіці області на лісовий сектор припадає близько 10%. Цю частку, за оцінкою експертів Світового банку, можна і подвоїти без шкоди для довкілля. Тим часом останніми роками у високогірних держлісгоспах заготовляють лише 25-30% приросту стиглої деревини, тоді як, скажімо, в Австрії використовують приріст у межах 80%. А тут ще й економічна криза. Нині лісгоспи, як стверджують їх керівники, дедалі гостріше відчувають зменшення попиту на деревину. Вже за минулий рік загальний обсяг її заготівель на Прикарпатті знизився.
Втім, присутні на нараді представники приватних деревообробних підприємств, філій великих фірм заперечили: і нині для лісгоспів відкривається немало можливостей збільшувати продаж деревини й технологічних дров, однак чомусь не всі хочуть співпрацювати з ними на довготерміновій плановій основі. Не скрізь дбають про належний стан під’їзних доріг до нижніх складів, про вчасне й повне завантаження автотранспорту деревиною для цих підприємств. Тож потрібні для їх роботи обсяги деревини інколи навіть доводиться завозити в нашу областьѕ із Рівненщини.
Держлісгоспи могли б заробляти гроші і на реалізації продукції побічного користування лісом, а не споглядати на те, як, приміром, польські фірми вивозять із наших Карпат за кордон десятки тонн дикорослої лікарської сировини. На всю область прибуткове єдине мисливське господарство Букачівського лісництва — ДП «Рогатинський лісгосп». Тут у вольєрах успішно вирощують диких кабанів, приваблюють любителів полювання і тим, що облаштували для них мисливський будинок. А в інших господарствах налагодити цю справу не вміють або ж не хочуть.
Тому, на думку першого заступника голови ОДА Юрія Бодоряка, варто передати частину мисливських угідь в оренду ефективним користувачам зі сфери бізнесу, відновити діяльність форельних господарств, зробити в карпатських лісах нормальні дороги не лише для лісовозів, а й для туристів (зрозуміло, разом з автостоянками). Цього року треба завершити лісовпорядкування, почати сертифікацію лісів, значно поліпшити використання деревних відходів, програму якого вже розробляють на обласному рівні, не допускати штучного скорочення штатів лісгоспів.
Перший заступник голови Держкомлісгоспу України Юрій Марчук вважає, що прикарпатцям цілком під силу взятися за здійснення пілотного проекту із впровадження електронного обліку деревини, який ефективно захистив би карпатський ліс від самовільних рубок. Він запропонував створити на Івано-Франківщині такий самий насіннєвий завод, який мають лісівники сусідньої Львівщини. А передусім наголосив, що лісове господарство краю повинне дієво прилучитися до формування в нашій державі внутрішнього ринку лісопродукції, оскільки в теперішніх кризових умовах упав попит на деревину в Європі. Зменшення ж обсягів рубок, а отже, і скорочення штатів держлісгоспів, — це, за словами керівника лісової галузі, шлях в нікуди.