01/04/2009
0
27 березня заступник голови Державного комітету лісового господарства України Ігор Бородаєв взяв участь в обласній робочій нараді «Лісова галузь Черкащини: проблеми і перспективи розвитку». Після завершення наради І. Бородаєв дав ексклюзивне інтерв’ю сайту «Ліси Черкащини» – lis.ck.ua
– Ігорю Володимировичу, які основні результати роботи лісової галузі за минулий рік? Як вплинули кризові явища на ситуацію в господарстві?
– Галузь успішно виконує головний пріоритет – забезпечення оптимальної лісистості України. У 2008 році ліси були створені на площі 66 тис. гектарів, що в 1,7 рази перевищує площу зрубів. Економічні результати роботи лісівників теж високі, галузь виконала всі фінансово-економічні та господарські показники, зросла заробітна плата. Лісівники демонструють не тільки високу результативність праці, але й значний потенціал.
Незважаючи на негаразди, Уряд цього року збільшив фінансування лісорозведення на 40%. І лісокультурна кампанія вже набирає силу.
Водночас криза, що охопила економіку країни, не могла не торкнутися нас. Вона спричинила спад ринку споживання деревини, що боляче вдарило по нашій галузі. На сьогодні деревообробні підприємства заборгували нам за поставлену деревину понад 22 млн.грн. За два місяці ми знизили обсяги реалізації на 20% порівняно з аналогічним некризовим періодом 2008 року. З’явилися заборгованості із виплати зарплат працівникам.
– Які заходи планує Держкомлісгосп щодо подолання негативних явищ у галузі?
– Ми провели дві антикризові наради з керівниками провідних деревообробних підприємств, опрацювали спільні підходи до поточних проблем. Також нам довелося знизити на 25-30% ціни на деревину, завдяки чому ми порозумілися із профспілками деревообробників.
Першочерговими і найбільш реальними, на наш погляд, є кілька напрямків, саме у цих межах ми плануємо працювати найближчим часом. Перш за все, це орієнтація на внутрішній ринок, місцевий попит. Життя свідчить на користь існування невеликих переробних цехів, які б працювали на задоволення поточних потреб місцевого населення. До роботи в лісі, до заготівлі і вивезення деревини, будівництва лісовозних доріг слід активніше залучати приватні бригади, плідно з ними співпрацювати, розвивати чесну конкуренцію.
По-друге, Комітет має врегулювати деякі штучні протиріччя внутрішнього ринку. Я маю на увазі постачання шпал для потреб Укрзалізниці і рудстояка для підприємств Мінвуглепрому. Якщо ми реалізуємо рудстояк по 180 грн., то через посередників він до шахт доходить вже по ціні більше 300 грн. Тобто, ці кошти отримують ті, хто ані вирощує ліс, ані добуває вугілля. Ціна питання сьогодні – 250 тисяч кубометрів деревини для залізниці і 600 тисяч для шахт.
Лісова галузь має потужний потенціал для участі в енергетичній програмі Уряду. Тому впровадження технології виробництва паливної тріски з неліквідів набуває для лісового господарства важливого значення. Галузь готова до кінця року забезпечити переробку технологічної паливної тріски в обсягах, що еквівалентні 62 мільйонам кубометрів газу. Держкомлісгосп звернувся до уряду щодо фінансування придбання 30 комплексів для виготовлення енергетичної тріски на лісосіках. Так ми забезпечимо постійний збут.
І звісно, необхідно шукати альтернативні джерела грошових надходжень в галузь. А це і використання недеревних ресурсів лісу, виробництво продукції побічного користування, вирощування і реалізація декоративного посадматеріалу. Ми ж, як ніхто, вміємо це робити.
– Ігорю Володимировичу, які основні проблеми обговорювалися на Всеукраїнській виробничій нараді з питань, проблем та перспектив розвитку лісової галузі України, що нещодавно відбулася в Києві?
– Одним з основних питань, на якому акцентували увагу на нараді – це створення лісонасіннєвої бази. Для забезпечення галузі якісним садивним матеріалом необхідно створити сучасні лісонасіннєві комплекси у Поліській та Степовій зонах.
Чи не найгостріше нині постала проблема передачі земель під заліснення. Лісівники натикаються на відверте нерозуміння з боку сільських і селищних рад, які свідомо гальмують процес передачі ерозійних земель. Є нагальна проблема спрощення механізму виділення територій для захисного лісорозведення. Після компенсації втрат сільгоспвиробництва та сплати за акти на землю не залишається коштів на посадку лісу.
Стає все більш актуальним питання розвитку лісової інфраструктури, зокрема, мережі лісових доріг. Адже в лісах України зростають площі стиглих і перестійних насаджень, тому об’єктивним є збільшення норм заготівлі деревини. А щоб її транспортувати, необхідні дороги. Враховуючи важливість цього напрямку, Уряд уперше за часи незалежності спрямував 130 млн.грн. на будівництво нових лісових доріг, в експлуатацію введено 538км. Потреба у збільшенні обсягів будівництва лісових доріг в сучасних умовах набуває великої державної ваги, особливо в депресивних районах, де забезпечує розвиток та життя населених пунктів. Однак погіршує наші перспективи у цьому напрямку кризова ситуація в державі.
Але я впевнений: завдяки згуртованості і надзвичайній працездатності лісівників ми не тільки втримаємо на належному рівні, а й розвинемо галузь. Зараз головне наше завдання – зберегти кадри.
