26/03/2009
0
Вінниччина, як і Україна загалом, має величезні можливості у впровадженні альтернативних видів палива. Щоправда, коштує це недешево. Однак в області вважають, що затрати окупляться швидко, а далі – заощаджуватимуть. Енергозбереження та альтернативна енергетика рішенням сесії обласної ради визначені пріоритетними напрямками.
Є ГАЗ, А ОБРАЛИ СОЛОМУ
Село Росоша Липовецького району газифіковане. Газову трубу підвели і до школи. Але наразі опалюють її пресованою соломою. У приміщенні площею 2,9 тисячі квадратних метрів тепло. "Постійно тепло!", – в один голос запевнили учні й педагоги і додали: "А соломи у нас багато". Сільський голова Володимир Сличук питання конкретизував: "У районі на соломі працює три генератори. А її є ще на 20".
Котел встановили вітчизняний. Він може забезпечувати теплом 6 тисяч квадратних метрів. Для цього треба 5 тонн соломи щодня, на сезон – майже тисячу тонн. Заготовляє її спеціальною технікою підрозділ районного відділу освіти. Одна тонна соломи з доставкою коштує 210 гривень. За сезон школа споживала 50-54 тисячі кубометрів газу. Економічний ефект від переведення на місцеве паливо становить 50 тисяч гривень на рік. Генератор поки що працює на половину потужності. Та вже з осені цього року він подаватиме тепло в будинок культури, дитсадок, дільничну і соціальну лікарні. Економія на рік становитиме 180 тисяч гривень.
– Котел разом із встановленням коштував 480 тисяч гривень, – сказав сільський голова. – За три роки він окупиться.
ОРЕНДУЮТЬ "ТЕПЛО"
Вінницький бізнесмен Василь Вертипорох зацікавлений у співпраці з облагролісом. Його фірма виробляє сучасне обладнання, яке працює на дровах. Облагроліс придбав кілька піролізних котлів. Два на умовах оренди передав через районний відділ освіти Плисківській загальноосвітній школі. Раніше тут спалювали за добу одну тонну вугілля, яка коштує 760 гривень. Тепер – 2 складометри дров: залежно від породи вартість складометра з доставкою коштує 80-160 гривень. Розмір орендної плати за місяць – 300 гривень. Зі слів начальника відділу освіти Погребищанської райдержадміністрації Віталія Охріменка, договір оренди укладено на 10 років, а обладнання окупиться за два роки. Дров у районі – в надлишку.
– Рубки проводимо не під котельні, а по досягненні віку стиглості, – сказав генеральний директор "Віноблагролісу" Михайло Вдовцов. – Чітко дотримуємося висновків науки щодо лісовпорядкування. Водночас почали закладати плантації швидкорослих порід дерев. Навесні за європейською технологією посадимо відновлювальну енергетичну кущову вербу. Через три роки комбайном стригтимемо її на щепу. Перспективний варіант – утримувати котельні й продавати тепло бюджетним закладам.
Сонячні колектори забезпечують потребу дитсадка в гарячій воді. Дешева електроенергія обігріває житлові будинки. В бюджетній сфері області на альтернативних видах палива працює 39 котелень. Альтернативу газу активно шукають і промисловці. Так, Вінницький олієжировий комбінат від спалювання лушпиння соняшнику у спеціальному котлі за рік економить 10 мільйонів кубічних метрів газу. А до сучасного підприємства з польським капіталом "Барлінек" газову трубу навіть не проектували. Тут топлять тирсою.
ДЕРЖАВА ПІДТРИМУЄ "АЛЬТЕРНАТИВУ"
Голова облдержадміністрації Олександр Домбровський зауважив, що в регіоні питаннями енергозбереження системно і послідовно займаються чотири роки. Частково проекти реалізуються коштом обласного бюджету. Олександр Домбровський розповів про другий етап регіональної програми. Один з напрямків – модернізація котелень: встановлення котлів з коефіцієнтом корисної дії понад 90 відсотків, переведення на альтернативні види палива. На рік область виробляє соломи в обсягах, рівнозначних майже 500 мільйонам кубометрів газу. Великі перспективи відкриває дешева нічна електроенергія. На електроопалення переводяться котельні в бюджетних установах, житлові будинки в шести населених пунктах. Відновили роботу 11 малих гідроелектростанцій тощо.
Ще 2-3 роки тому ми не завжди розумілися з органами центральної влади, сказав керівник області. Але у 2007-2008 роках держава коштом капітальних видатків повернулася до альтернативної енергетики та енергозбереження. Водночас він зауважив: "Якщо не буде серйозної системної державної підтримки, правильної тарифної та інвестиційної політики, дуже важко буде просуватися у цьому напрямку".
У свою чергу міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко зазначив, що в світі інвестиційні проекти з енергозбереження є найбільш ефективними і привабливими для бізнесу. Отож потрібно створити максимально сприятливу систему для залучення інвестицій. Держава допоможе регіонам субвенцією та коштом Стабілізаційного фонду. Міністр зазначив, що так чи так бюджетних коштів не вистачить. Має запрацювати трикутник "інвестор – банк – державна підтримка".
Широке поле для вкладання інвестицій – ЖКГ. І не за рахунок підвищення тарифів, а завдяки зменшенню витрат. Створено робочу групу з розробки національної стратегії модернізації теплозабезпечення країни. Буде у нас національна програма на базі регіональних програм, – наголосив Олексій Кучеренко.
