24/03/2009
0Вінниччина не належить до найбільш лісистих регіонів країни. Проте дров виробляє у надлишку. Місцева деревна сировина вже дає тепло за новітніми технологіями, економлячи імпортований газ.
Кілька років тому комунальне підприємство "Віноблагроліс" почало шукати своє місце в реалізації регіональної програми з енергозбереження та запровадження відновлювальних джерел енергії. До цього, зі слів генерального директора підприємства Михайла Вдовцова, спонукав господарський підхід. На ринку з’явилися вітчизняні сучасні технології отримання тепла з біологічної сировини, та й дров заготовляється чимало. Так, щороку у вільному залишку підприємства налічується близько ста тисяч кубометрів деревини, що еквівалентно 25-30 мільйонам кубометрів газу. Для порівняння: в області на опалення об’єктів соціальної сфери в рік використовується приблизно 35 мільйонів кубометрів природного газу.
Отож крок за кроком своїм коштом підприємство встановило понад 20 котлів газогенераторного типу в бюджетних закладах. Працюють вони на дровах. Ефективно – коефіцієнт корисної дії понад 90 відсотків. Своє обладнання "Віноблагроліс" здає в оренду і водночас забезпечує потребу у дровах. У порівнянні з опалюванням вугіллям (з урахуванням орендної плати) економія подвійна. Наприклад, тільки по двох будинках-інтернатах, що розміщені у селах Яришів і Плисків Могилів-Подільського і Погребищанського районів відповідно, за рік зекономлено близько 700 тисяч гривень бюджетних коштів.
На біологічну сировину підприємство переведе роботу 45 котелень. Та як бути щодо хмизу, гілля, якого за рік заготовляється 15 тисяч кубометрів? Доставляти у натуральному вигляді з лісу і лісосмуг збитково, але й спалювати не по-господарськи. Нині закуповується спеціальне навісне обладнання для тракторів, яке дає можливість відходи деревини на місці переробляти на щепу. А з останньої у десяти районах області робитимуть брикети. Перша лінія з виготовлення їх запрацює вже цієї осені неподалік Вінниці. Вона постачатиме паливо підприємству "Вінницяоблтеплоенерго", тобто для обласного центру.
Щоб збільшити обсяги заготівель біологічної сировини, візьмуть на озброєння європейський досвід. Це – біоенергетичні плантації швидкорослих порід дерев. У цьому розраховують на допомогу обласного фонду навколишнього природного середовища. Наприклад, створення 10 гектарів плантацій верби прутовидної обійдеться у 425 тисяч гривень. Та через 2-3 роки вони даватимуть щорічно 300 тонн біомаси, якої достатньо для наповнення комфортним теплом двох закладів площею по півтори тисячі квадратних метрів. Водночас підприємство закладе розсадники й опісля своїм посадковим матеріалом щороку створюватиме 80-100 гектарів швидкоростучих енергетичних насаджень.
