18/03/2009
0Давайте не будемо лукавити – у нас чомусь все складається саме так:інтенсивність розмов про застосування технологій виробництва енергії з відновлювальних джерел (біомаси) прямо залежить від українсько-російських газових стосунків.
А добрий господар, за великим рахунком, не чекаючи спеціальних державних програм, сам береться за виживання в газових війнах, думаючи в першу чергу про економіку підприємства. Тільки вирішуючи питання енергозберігаючих технологій, застосування альтернативних видів палива, не варто впадати в крайнощі. Хтось же може літати в справах геліокоптером, хтось роз’їзжає на шикарному лімузині, а когось цілком влаштовує велосипед… Так що нехай люди використовують для своїх потреб і газ, і електроенергію, і вугілля, дрова, соняшничиння, кукурудзиння…
Бершадське держпідприємство лісового господарства вже кілька років для побутових і виробничих потреб використовує дрова. Послухайте, що говорить з цього приводу директор ДП «Бершадське ЛГ» Краснєєв Микола Володимирович:
– Пригадую, що за 1-е півріччя 2005 р. ми за поставлене тепло заплатили 15 тис. грн. А тепла потрібного так і не було, ще підключали електрообігрівачі. А це ще щомісячно додатково 1,5 тис. грн. А ще мали свою котельню на мазуті, тримали чималий штат кочегарів. Тому з прийняттям кардинального рішення з цього питання не вагалися. Придбали чеський газогенераторний котел «Атмос» потужністю 50 кВт, який працює на дровах, для обігріву 575 м3 площі.
В опалювальний сезон для цього нам потрібно 50 м3 дров (на суму 6000 грн.). За шість місяців 4200 грн. йде на зарплату кочегарам. Ось ці суми є основними витратами. Працює ще насос на 0,1 кВт, вентилятор 0,8 кВт. Тому вартість 1 м2 опалювальної площі у нас втричі менша від міських тарифів, які діють на даний час в Бершаді.
І ми в районі не одні такі. Для прикладу назву ще кількох суб’єктів, які придбали польські, німецькі, словацькі котли для опалення: «Агромаш», Флоринський дитсадок, суд, прокуратура, ПП «Спайк»…
Такі котли, розраховані на обігрів площі від 180 до 750 м2, коштували ще у 2005 році біля 2000 Євро, окуповують себе за один рік. Проблеми з твердим біопаливом немає. Нам потрібно масово випускати такі свої вітчизняні котли, провести роз’яснювальну роботу серед споживачів, на перших порах навіть заохочувати їх. Без шкоди природі ми завжди готові, наприклад, на Бершадщині дати споживачам твердого біопалива біля 20 тис.м3 , що дасть можливість обігріти 200 тис. м2 площі. А ще ж можна використовувати солому, кукурудзиння, соняшничиння. І справу цю потрібно негайно в житті реалізовувати, а не розмовами займатися. Адже самі цифри про все говорять: в нашому районі на забезпечення теплом 7 шкіл, які працюють на газі, виділено в бюджеті 1,2 млн.грн. Опалення 24 шкіл, які працюють на вугіллі, обходиться бюджету на 30% менше, ніж на газу. А опалення дровами буде як мінімум втричі дешевшим. Зразу маю
застерегти: потрібно вчасно запастися дровами, гарно їх висушити. Тоді будемо мати ККД, потрібний ефект. Наш котел потребує дров довжиною 75 см, товщиною від 1 см до 15 см.
– Наскільки готовим є Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства до використання ресурсного потенціалу твердого біопалива? – цікавлюся у начальника Вінницького ОУЛМГ Бондаря Анатолія Омеляновича.
Ми маємо чималий невикористаний потенціал щорічно відновлюваного твердого біопаливного ресурсу: це лише дрова, лісосічні рештки, відходи деревообробки (без паливних дров). Не беру до уваги поки що рослинну біомасу агропромислового виробництва. Тому Держкомлісгосп України запропонував Кабінету Міністрів України розробити «Державну програму використання ресурсного потенціалу твердого біопалива для забезпечення потреб України в тепловій енергії». Держава має сприяти місцевим органам влади у переобладнанні котелень для обігріву приміщень, в першу чергу, шкіл, лікарень, дитсадків, ФАПів, Будинків культури із застосуванням альтернативного біопалива. Для Вінницької області, де працює 1010 котелень, десять котелень на відходах деревини – це не показник при можливостях наших лісів, які і обігріють, і захистять.
Підприємства ДКЛГУ уже сьогодні мають багатий позитивний досвід використання відновлюваної біомаси для забезпечення технологічних потреб та обігріву своїх побутових, виробничих і адміністративних приміщень. ДП «Бершадське ЛГ», «Гайсинське ЛГ», «Жмеринське ЛГ», «Крижопільське ЛГ» перейшли на опалення адміністративних і виробничих приміщень дровами. І ефект, економія – значні. Наприклад, використання біомаси для цих потреб на ДП “Жмеринське ЛГ“ дало змогу довести вартість 1 кв.м опалювальної площі до 2,44 грн., коли у місті 1 кв.м опалювальної площі для підприємств коштує 19,55 грн.
Уже в поточному році державні лісогосподарські підприємства області можуть запропонувати на внутрішній енергоринок біля 150 тис.кбм деревини: в вигляді дров паливних (50 тис.кбм), кускових відходів деревообробки (3 тис.кбм), тирси (2 тис.кбм), хворостів (20 тис.кбм) та технологічної сировини (75 тис.кбм). Використання цього енергоресурсу дасть можливість зменшити споживання газу для опалення на 45 млн.кубометрів. А вартість цієї деревини на сьогодні – 13,9 млн. грн. Вартість 45 млн. кубометрів газу – втричі вища від вартості твердої біомаси в перерахованому вигляді. Еконоиія фінансів – явна!
Держлісгоспи також мають змогу спеціально вирощувати деревину для енергетичних потреб. За нашими підрахунками, вартість створення, наприклад, 1 га плантації найбільш затребуваної для енергетичних потреб акації білої складе біля 5 тис.грн. Кошти не такі й великі, а обсяги деревини для енергетичних потреб можна було б значно наростити.
Для створення таких плантацій необхідно визначити і виділити земельні ділянки. Дане питання також потрібно вирішити на законодавчому рівні та профінансувати.
Ми не пропонуємо усім відмовитись від газового опалення і перейти на опалення деревиною. Це нереально і нерозумно. Ми хочемо, щоб люди згадали, що наряду з іншими, є і така альтернатива газовому опаленню як дрова. І її необхідно використати там, де це можливо і доцільно.
