Доброго дня! Просимо розмістити в коментарях до статті 04.04.2017року «Ліси Херсонщини. Від розмов до справи. Але чому до справи не дійшло?» /Материал большой, содержательный и очень своевременный поэтому я размещаю его как самостоятельную статью…М.П./
На Херсонщині обласна рада так сильно опікується про ліс? В цьому є великий сумнів…
Можливо це особиста думка, але давайте говорити цифрами і фактами.
Обласна рада ввела мораторій на вирубку в області ( рішення від 18.11.2016 року № 264), до речі, з порушенням норм чинного законодавства (рішення містить норми регуляторного характеру) і тут варто додати, що прокуратура Херсонської області підстав для вжиття заходів прокурорського реагування представницького характеру не вбачає. А от державні лісомисливські господарства подали до суду і успішно його виграли. Рішення обласної ради було відмінено.
Паралельно Херсонським обласним управлінням до обласної державної адміністрації та обласної ради було подано пакет документів для прийняття обласної програми «Ліси Херсонщини на 2017- 2020 роки» (далі – Програма). Далі в таблиці наведено фактичну потребу в фінансуванні – Проект Програми – та затверджену обласну Програму:

Чому ж така велика розбіжність в вказаних цифрах? Ймовірно банальна відсутність коштів в обласному та місцевих бюджетах.
Лісогосподарські підприємства в 2017 році не отримували кошти з державного, обласного та місцевого бюджетів.
З 01 квітня 2017 року лісомисливські підприємства припинили свою роботу.
Але тепер з усіх засобів масової інформації ми чуємо, що обласна рада хоче допомогти утриматися обласним лісовим господарствам, і вирішує створити Регіональний ландшафтний парк «Гілея» в Нижньодніпровських лісах загальною орієнтовною площею 85 тис га а це:
Великокопанівське лісомисливське господарство,
Голопристанське лісомисливське господарство,
Цюрупинське лісомисливське господарство,
Збур’ївське лісомисливське господарство,
та Корсунське лісництво Каховського лісового господарства без вилучення земель у користувачів.
При цьому регіональні ландшафтні парки є юридичними особами.
Встановлені частиною першою статті 9 ЗУ Про природно – заповідний фонд України основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
І далі як по Фрейду ключове слово «зарите» в статті 9-1 Закону України Про природно – заповідний фонд України і це є видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів… далі наведено вимоги зазначеної статті.


Як бачимо дозвіл видається місцевими радами в межах встановленого ліміту, який встановлює обласна рада.
До речі ліміт на використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань та заготівлі другорядних лісових ресурсів на 2017 рік в області відсутній.
Давайте почитаємо Закон України Про природно – заповідний фонд України:
Управління регіональними ландшафтними парками здійснюється їх спеціальними адміністраціями.
До складу спеціальної адміністрації по управлінню територіями та об'єктами природно-заповідного фонду входять відповідні наукові підрозділи, служби охорони, екологічної освіти, господарського та іншого обслуговування.
Спеціальні адміністрації здійснюють управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду відповідно до положень про території та об'єкти природно-заповідного фонду і проектів організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
І тепер виникає питання: якщо управління здійснюють адміністрації, які будуть фінансуватися за рахунок обласного та/ або місцевих бюджетів, то що на цій же території буде робити лісова охорона, або ж на оборот? Фактично це буде дублювання повноважень.
Повертаємося до Закону:
Кошти (в тому числі в іноземній валюті), одержані регіональними ландшафтними парками, є їх власними коштами. Ці кошти не підлягають вилученню і використовуються для здійснення заходів щодо охорони відповідних територій та об'єктів природно заповідного фонду.
За відвідування територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх адміністрації, а також підприємства, установи, організації і громадяни, у підпорядкуванні яких перебувають ці території та об'єкти, за погодженням із спеціально уповноваженими державними органами можуть встановлювати плату.
А тепер, для пересічних громадян, декілька слів про зонування території регіонального ландшафтного парку.
На території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної,
історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей проводиться зонування з урахуванням
вимог, встановлених для територій національних природних парків.

В законі чітко прописано, що на території регіонального парку заборонено мисливство, та інша діяльність що може негативно вплинути на стан природних комплексів, для населення це випасання худоби, заготівля сіна, збирання грибів …
І знову довкола парку зросте соціальна напруга як це було при створенні Нижньодніпровського національного парку.
І тепер ще декілька цифр. Для створення регіонального парку необхідно:
– Обґрунтування необхідності створення регіонального ландшафтного парку – орієнтовно 90-100 тис грн.
– Реєстрація юридичної особи ??? невідомо;
– Проект організації і розвитку парку 70 грн за 1 га * 85 тис га = 5 950 тис грн.
– Утримання працівників 3200 мінімальна заробітна плата * 100 чол =320 тис грн. в місяць, або 3800 тис грн. в рік.
Транспорт, комунальні платежі, оренда будівлі і т д.
А в цей час лісники будуть охороняти ліс і ходити по світу з протягнутою рукою, та вже і ходити нема кому… звільнення продовжуються
Чому ці кошти не спрямувати на охорону лісу? Поміняйте керівників підприємств, дайте їм фінансування а потім вимагайте!!!
Так ні, хочеться бути і в курсі і в долі….
А в цей час лісники будуть охороняти ліс і ходити по світу з протягнутою рукою
І коли ж дійде до справи….
