З діда-прадіда ліс для гуцулів був і домівкою, і оберегом, і засобом заробітку. Сьогодні, коли уже у незалежній Україні триває реформа місцевого самоврядування, горяни хочуть повернутись до звичного способу життя.
ДМИТРО КОТЕЛЬБАН, ЖИТЕЛЬ С. СЕРГІЇ ПУТИЛЬСЬКОГО РАЙОНУ: «У наших умовах ґаздувати без лісу це утопія. Наші діди-прадіди жили з лісу, бо земля у нас бідна, ту немає чорноземів, як у низинних районів, де за пай люди отримують прибутки. Сьогодні потрібно об’єднуватись в кооперативи і разом ґаздувати. Ми вже стали злодіями на своїй землі. Адже потрібно дерево, дошку для облаштування тих же тваринницьких господарств».
Оскільки у селі Сергіях сільськогосподарський виробничий кооператив імені Лук’яна Кобилиці є правонаступником колишнього колгоспу, селяни вирішили повернути у власність місцевої громади заліснену ділянку «Держлісагенства» площею понад дві з половиною тисячі гектарів.Ліс Путила
ЯРОСЛАВ ЄВЕНЧУК, ГОЛОВА СВК ІМЕНІ ЛУК’ЯНА КОБИЛИЦІ ПУТИЛЬСЬКОГО РАЙОНУ: «Коли у свій час відбулося розпаювання землі, ферм, пасовиськ, про ліс забули. Отож, сьогодні потрібно повернути селянам лісові насадження. Ми зверталися до крайової влади, проте чіткої відповіді не отримали. Якщо ми отримаємо ліс АПК, то нашим шляхом підуть інші громади району. Гуцул без лісу не може жити».
Навколо лісів АПК останніми роками є чимало спекуляцій, до яких долучаються як народні депутати, так і місцеві чиновники різних рівнів. Правове поле настільки суперечливе щодо передачі лісу громаді, що перепони виникають на кожному кроці, каже юрист місцевого кооперативу Денис Дадукевич.
ДЕНИС ДАДУКЕВИЧ, ЮРИСТ: «Ми намагаємося повернутися до 2012 році коли обласна рада передала ліси колгоспів АПК. Перепон дуже багато з боку чиновників. Горяни мають право користуватися лісом колишнього колгоспу».
Місцеві жителі кажуть, подібні ситуація з передачею лісу виникали і у сусідній Румунії. Проте там держава на відміну від України, стала на сторону громад.
ВАЛЕНТИНА БАБАЛИК, ЖИТЕЛЬКА С. РИПЕНЬ СЕРГІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ПУТИЛЬСЬКОГО РАЙОНУ: «Моя знайома живе в Румунії, а дід та баба проживали в нас. Вона приїжджала, брала довідки про те, що рідні до війни мали ліс. Врешті-решт їй компенсували кошти».
Сьогодні між обласною радою, державною адміністрацією триває судова тяганина з Держлісагенством щодо користуванням лісів АПК. Скільки це продовжуватиметься наразі невідомо.Ліс Путила
ВІТАЛІЙ УСИК, ГОЛОВА КОМІСІЇ АПК ТА ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ: «Відбулося вже три засідання суду. Проте рішення так і не ухвалено. Ми зацікавлені, аби ця проблема була вирішена».
Чи отримає місцева громада колгоспні ліси у власність, наразі відповісти не береться ніхто. Навіть, якщо область через суд поверне ліси АПК у комунальну власність, горяни можуть ними розпоряджатися лише за умови. Якщо вони створять підприємство, яке буде займатись винятково лісогосподарською діяльністю, а не сільським господарством.
