ЩО В ЛІСІ РОДИТЬСЯ, ТО В ДВОРІ ЗГОДИТЬСЯ.

Странное впечатление производит этот по-сути анонимный макроанализ. Экспорт круглого леса в 2016 году оказывается вырос где-то до 3.5 млн.кбм: согласно официальной статистике он уменьшился до 2.1 млн.кбм. Средняя цена круглого леса по утверждению авторов долгое время  остается стабильной на уровне 70 долларов за куб. На самом деле она резко снизилась и по 2016 составила 51 доллар за кбм. Думаю анонимные авторы пользовались международной статистикой, которая отличается от украинской и содержит много так называемых "экспертных оценок". Думаю именно поэтому они не ссылаются на источник данных. Однако,  зачем было приводить цифры за 2016 год, которых в международной базе по производству лесных товаров просто ещё нет? М.П.

Схоже, що сучасна Україна спростовує цю давню народну мудрість.

Інфографіка щодо загальної картини експорту лісу-кругляку з України.

Перший значний пік росту експорту — 2004 рік. Дійсно вражає: 306% за 4 роки (2000-2004)!

Тут все логічно. 2000-2004 роки – це міжолімпійський період літньої Олімпіади. Ми готувались до наступної Олімпіади з надією, що до неї буде включено «лісове багатоборство».
Нажаль, цього не сталося. Але ми не втрачаємо надію, продовжуємо «тренування», збільшуючи кількісні результати. Сьогодні вже маємо експорт близько 4 млн. м3 на рік.

А що із цінами? З середини 2000-х років вони майже не змінилась — зростання 10%, залишаючись на рівні 70 $/м3. От би так тримались комунальні платежі та й інші ціни!

Інфографіка хто є найбільшим нашим «спаринг-партнером» за кількістю експортованого лісу-кругляку.

Деталізована інфографіка по експорту кругляку до ТОП-7 країн-імпортерів.

Очевидно, що в останні роки переважає експорт кругляку хвойних порід. Різниця суттєва (в середньому в 4 рази) і зростає щорічно (за 2015 рік різниця в 7 разів). В попередні роки був майже паритет.

Основні торговельні партнери – Румунія, Туреччина, Китай.
При цьому за останні роки Румунія і Китай збільшили імпорт, а Туреччина — зменшила.

Однак, якщо уважно придивитись, Румунія і Туреччина помінялись ролями. Проте, сумарний вивіз кругляку цими країнами з України практично не змінився – 1,2 млн. м3 щорічно.

Що ж роблять з нашим кругляком румуни і турки? Можливо він прямує далі під виглядом румунського чи турецького?

Про Румунію і Туреччину.

Наступна інфографіка – порівняння обсягів і цін експорту кругляку хвойних порід з України до Румунії і Туреччини і відповідно експорту з цих країн.

З усього видно, що український кругляк залишається в Румунії і Туреччині.

По Румунії причиною є ціна: з України Румунія ввозить дорожче, ніж продає сама на експорт.
По Туреччині причиною є кількість: експорту з Туреччини практично немає.

Зверніть увагу, коли український експорт в Румунію росте, в Туреччину він падає.

Ймовірно, що український кругляк переробляється як в Румунії, так і в Туреччині. Наступна інфографіка це підтверджує.

Румунія обрана для прикладу, оскільки вона, наразі, є найбільшим імпортером нашого лісу.

З інфографіки видно, що український експорт в Румунію залежить від обсягів виробництва фанери, ДСП, ОСП в цій країні (основна частка – ДСП). Особливо показовий період – 2011-2013 роки.

Що пов’язує Україну, Румунію і Туреччину в питанні експорту нашого кругляку?

Найбільш вірогідно – запуск в Румунії (м.Регін) нового потужного заводу з переробки лісу. Туди і прямує безвізово наш кругляк!
Цей завод запустила турецька компанія KASTAMONU. Тому український експорт і був переорієнтований з Туреччини на Румунію. Тобто, можна стверджувати, що наш хвойний кругляк «забирає» Туреччина.

Ось так одна країна-член НАТО і асоційований член Европейського Союзу – Туреччина, запустила завод і створила додаткові робочі місця в іншій країні-члені НАТО і члені-Европейського Союзу – Румунії.

А чому не в Україні? Все, що потрібно від України – її ліс кругляк? А коли його не залишиться, що нам робити?
«Що в лісі родиться, то в дворі згодиться». Поки виходить, що згодилось не в нашому дворі.