Трилювання лісу

Спосіб заготівлі деревини кіньми властивий лише гуцулам і хоча роботи ведуться впродовж усього року все ж найкращою порою для цього вважають саме зиму.

Микола Глузь (головний лісничий Верховинського ДЛГ): “Методом кінного трилювання ми заготовляємо біля 20% деревини. Якщо проводиться вибіркова рубка, то там набагато краще проводити кінне трелювання. Бо того, що трактор не може ходити поміж дерева, а коник забирає одразу з місця кожен сортимент”. Трилювання лісу – робота не з простих, та оскільки знайти роботу у селі не легко горяни беруться за, будь-яку, наявну справу. Здебільшого навики роботи у сім’ї передаються з покоління в покоління. Найважливіше тут безпека, як людини, так і тварини.
Роман Олійник (перший заступник начальника ОУЛМГ): “Поліно, яке розганяється згори, повинно весь час чи періодично тормошитися конем, який його стягує. Кінь для цього робить такі маневри, яким стає збоку і притримує тими тросами, на яких тягне ліс, її швидкість”. На кожному з дерев – своєрідні позначки. Хто що тягнутиме з працівників. Для них це важливо. Чим більша кубатура, тим вища зарплата. В середньому для трилювальника куб деревини коштує від 20 до 40 гривень.
Петро Петрук (трелювальник): “Кожний дивиться. Як коли. А так то все залежить від коня. Чим більший кінь, тим більша кубатура, чи менший, тим менша. А так взагалі, то ту все переважно однаково”.
Заготовлену таким чином деревину звозять до дороги. Згодом – транспортують на виробництво.