Дрова вдвічі дешевші вугілля

Приблизно півтора мільйони тонн соломи залишається після жнив на полях області. Якби її використали для виробництва тепла, його вистачило б на три (!) опалювальні сезони. Таке тепло обійшлося б у п’ять разів дешевше, ніж природний газ. Не менше можна зекономити й на використанні лушпиння, дерева, енергії сонця..

Замість газу – солома

Приблизно місяць тому у школі села Росоша Липовецького району перекрили газ. Вини росіян тут нема. Блакитне паливо без перебоїв надходило до котельні. Але воно стало дорогим і буде дорожчати далі.

– Тому в школі з розумінням сприйняли пропозицію сільського голови Володимира Сличука про перехід на інший вид палива, – каже директор школи Віктор Дорошенко. – Ми знаємо, що котельні на соломі уже працюють у селах Вахнівка та Лукашова нашого району, тому ніхто не дивується, що соломою можна обігріти таке велике приміщення. За новинку нас не треба було агітувати.

Разом із тим співрозмовник зізнався в тому, що опалення соломою потребує більше замороки. При використанні газу в директора не було жодних клопотів. Тепер треба думати про заготівлю сировини. Проводити розрахунки, наскільки її вистачить і т.д. Цей фактор також стримує декого з керівників при переході на альтернативні види енергії.

– Котельню на соломі придбали у Рівненській області, – каже сільський голова Володимир Сличук. – Такі установки виготовляють у місті Кузнецовську, там, де діє атомна станція. Разом з доставкою і установкою вона обійшлася нам у 486 тисяч гривень. Монтаж і підключення не зайняли багато часу. Газовий кран перекрили і почали грітися від соломи.

Солому заготовили з осені. Зберігають на сіноскладі. Волога у даному разі не перешкода. Навпаки. Найбільший ефект тепловіддачі, пояснюють фахівці, коли солома має вологість 20-25%. Адже при спалюванні застосовується процес тління. Нетрадиційне паливо пресують у тюки. Вага кожного 330-350 кілограмів. У котельню завантажують з допомогою трактора.

– У нашому районі заготовляють на жнивах 30 тисяч тонн соломи, – каже сільський голова. – Десять тисяч тонн йде для потреб тваринництва, решта можна б використовувати для опалення.

Придбана установка розрахована на опалення приміщень площею шість тисяч квадратних метрів. Будівля школи має 2,9 тисячі кв. м. – Плануємо під’єднати до нової котельні будинок культури, лікарню, дитячий садок, – продовжує сільський голова Володимир Сличук. – Добре, що всі ці об’єкти знаходяться в одному місці, тому не доведеться витрачати значні кошти на прокладення теплотрас. Будинок культури – ось він, рукою подати. Звідти траса проляже до дитсадка…

Роботи намітили виконати до початку наступного опалювального сезону.

За словами керівника села, прокладатимуть трасу силами сільських спеціалістів. Підрахунки показують, що на це буде затрачено приблизно сто тисяч гривень.

– Загальна площа усіх об’єктів, які будуть підключені до нової котельні, становить п’ять тисяч квадратних метрів. Тобто залишається запас потужності на обігрів ще однієї тисячі квадратних метрів площі, – уточнює співрозмовник.

 Порівняємо:

Для опалення школи у селі Росоша газом треба заплатити 125 тисяч гривень (вартість тисячі метрів кубічних газу для соціальної сфери – 2180  гривень). Витрати коштів на придбання соломи – 21 тисяча гривень за умови повного завантаження проектної потужності котельні (вартість тонни соломи – 210 гривень). Економія коштів після підключення до котельні усіх згаданих вище об’єктів становитиме 180 тисяч гривень. За таких умов придбана установка окупить себе протягом трьох опалювальних сезонів.

 Сто гривень за опалення

До села Дзюньків Погребищенського району планували прокладати газопровід. Однак ситуацію з газом змусила змінити плани. Голова Погребищенської райдержадміністрації Василь Осадчук каже, що в цьому населеному пункті вирішили реалізувати пілотний проект опалення будинків електрикою. Щоправда, перед цим довелося переконувати людей у його перспективності. З цією метою чотири рази скликали схід села.

– Фактично у Дзюнькові заново провели електрифікацію, – уточнює керівник району. – Адже перед тим, як встановити електронагрівальні котли, треба було замінити лінії електропередач. Їх прокладали ще у 60 роки минулого століття. Вони вже застаріли. Від найменших поривів вітру відбувалося відключення електрики.

У селі вже замінили приблизно половину ЛЕП. Цей проект реалізували разом з ВАТ «Вінницяобленерго». У 2007 році витратили 654 тисячі гривень, торік – 632 тисячі гривень. З допомогою електрики вже опалюють 88 будинків (загалом у селі 298 помешкань).

– Нам поталанило в тому, що маємо свого дипломованого енергетика, – каже сільський голова  Дзюнькова Дмитро Годз. – Це Олексій Гаврилюк. Він не тільки очолив кооператив з електрифікації села. Олексій Васильович, як спеціаліст, запропонував найефективніші, а також найдешевші схеми електрифікації. Тому у порівнянні з іншими населеними пунктами у нас опалення електрикою обходиться найдешевше.

– Чому в нас найдешевша електрика? – перепитує Олексій Гаврилюк. – Основна причина в тому, що відмовилися від тенних котлів. Вони дуже енергоємні. На них люди й “горять», в ціні, маю на увазі.

У Дзюнькові закупили електродні котли. Їх виготовляють на Ямпільському приладобудівному заводі. Як пояснив співрозмовник, вони забезпечують пряме нагрівання води. У тенних котлах цей процес побудований дещо інакше. Тому вони «беруть» більше електрики. Крім того, у Дзюньках обмежили споживання електрики в години пік. Для цього в комплексному електронному ящику встановили реле часу. Воно, як кажуть, «відкидає» дорогу енергію.

Підключення до електроопалення обійшлося в середньому шість тисяч гривень з двору.

Порівняємо:

Оплата за електроопалення будинку у селі Трибусівка Піщанського району становить 500-600 гривень на місяць, у селі Серединка Бершадського району – 400-500 грн. У селі Дзюньків за опалення найбільшого будинку платять 300-310 грн. Переважна кількість споживачів сплачує за місяць від 100 до 200 гривень.

 Олексій Гаврилюк за 13 місяців сплатив за використану електрику 1800 гривень. Найдорожче виходило за місяць 244 грн. У названу суму входить оплата за освітлення – приблизно 40-50 грн, а також витрати на  приготування їжі на електроплиті. Вартість машини дров – 600 грн. Для опалення будинку площею 80 квадратних метрів на зиму треба не менше двох машин дров. За доставку дров платять в середньому сто гривень. Щоб їх порізали, треба віддати ще 300-400 гривень. Рубають дрова більшість самотужки. Якщо в домі є господар. Старі одинокі люди наймають на таку роботу. Одна тонна вугілля коштує від 800 до 1000 гривень. Тонни вугілля на зиму не вистачить для опалення сільського будинку.

Дрова вдвічі дешевші вугілля

Школу у селі Плисків Погребищенського району опалювали вугіллям. Але у середині січня перейшли на дрова. Встановили два нові котли, які працюють на деревині. Усього десять днів працювали монтажники. Як пояснив директор Вінницького підприємства з виготовлення таких котлів Василь Вертипорох, підключення їхніх котлів до діючої системи опалення не потребує зміни самої системи. Це спрощує роботу, скорочує час її виконання.

Котли купувала не школа. Їх придбало підприємство «Віноблагроліс». Після чого передало в оренду сільському навчальному закладу. Керівник підприємства «Віноблагроліс» Михайло Вдовцов пояснив це тим, що у такий спосіб допомагають бюджетним установам переходити на опалення приміщень дровами та відходами з деревини.

– Для цього ми зарезервували сто тисяч кубометрів дров, – каже Михайло Вдовцов. – Уже 12 об’єктів опалюємо дровами. Це обходиться у два рази дешевше, ніж вугіллям, і ще дешевше у порівнянні з вартістю газу.

Майже сто тонн вугілля протягом зими спалювали у шкільній котельні села Плисків. Завезення вугілля лягає на плечі директора школи. Любов Баландюк зізнається, що з цим завжди виникає немало клопотів. Починаючи від транспорту і закінчуючи якістю привезеного вугілля. Співпраця з підприємством «Віноблагроліс» передбачає, що підприємство не тільки бере на себе зобов’язання доставляти дрова для котельні. Робітники своїми силами і технікою ріжуть дрова. 

– Ми прогнозуємо, що вже в недалекому майбутньому деревина матиме ще більший попит для обігрівання приміщень, – продовжує пан Вдовцов. – Значить, треба розширювати площі для вирощування таких порід, які використовуємо для спалювання. Плануємо у нинішньому році сформувати плантації швидкоростучих дерев. Для цього у Літинському районі заклали розсадник з вирощування саджанців. До них, зокрема, належать акація, тополя, верба.

Саджанці верби, для прикладу, доставлені з Польщі. Закупили їх у Рівненській області. Вік стиглості такої верби – три-чотири роки. Це навіть не дерево, а лоза, яка після зрізання сама себе відтворює. Так само росте й акація. Лісівники мають намір на 40 гектарах площі розмістити вирощування таких енергетичних дерев.

– Тим самим створимо своєрідний вічний двигун, – каже Михайло Вдовцов. – Поки на останніх гектарах будемо проводити вирубки, то на перших дерева вже підростатимуть знову.

 Воду нагріє сонце

Під час перебування у Погребищі небесне світило затягнули хмари, тому довелося на слово вірити фахівцям, що сонячні батареї, встановлені у приміщенні місцевого дитсадка, є одним з найдешевших способів для нагрівання води. Зрештою, в цьому й переконувати не варто. Адже принцип «гарячої діжки» давно використовують у сільській місцевості, так само нагрівають воду дачники. Щоправда, «гаряча діжка» обходиться дешевше, ніж устаткування сонячних батарей. Їх вартість 2,8 тисячі євро. Недешево як для бюджетної установи. Тим часом ті, хто їх встановлював – представники однієї з вінницьких фірм, стверджують, що термін окупності затрачених коштів становить три роки. Обладнання виготовлене у Німеччині, вже цей факт дає підстави нітрохи не сумніватися у його високій якості. Поки сонця на небі не видно, воду нагрівають з допомогою електрики. Але як тільки з-за хмар з’являться промені, батареї одразу акумулюють їхню енергію. У такому випадку воду треба вже не нагрівати, а тільки підігрівати.

 Порівняємо:

У двох 250-літрових ємностях вода нагрівається до максимальної температури 65 градусів (у літній період). Термін нагрівання – 1-1,5 години. Економія  електроенергії, яку використовують для нагрівання води, завдяки сонячним батареям становить 75%. Дитсадок у Погребищі – перша бюджетна установа області, де встановлено сонячні батареї. У Вінниці ними користуються власники окремих приватних будинків.

 Тепло дає лушпиння й тирса

На Вінницькому олієжиркомбінаті до котельні навіть газову трубу не прокладено. Про це сказав начальник теплоенергодільниці Ігор Штуй. Тут тепло виробляють з лушпиння. Його вистачає на 70% для технологічних потреб і обігрівання приміщення. Решту беруть у теплопостачальних організацій. За словами керівника підприємства Дмитра Чаленка, затрати на придбання і встановлення котельні на альтернативному паливі вже окупилися. Витрачені на це 13,5 мільйона гривень підприємство повернуло протягом двох років. За цей час споживання газу на комбінаті зменшено на 28,6 мільйона кубометрів. Економічний ефект обраховується на суму 21,4 мільйона гривень.

Україно-польське підприємство ТОВ «Барлінек-Україна» економить дорогий природний газ не тільки для себе, а й для інших споживачів. Для виробничих потреб і опалювання приміщень підприємство використовує котли, що працюють на тирсі та відходах деревини. Це дає можливість у три рази скоротити витрачання коштів у порівнянні з використанням природного газу.

Разом з тим «Барлінек» уже рік реалізує споживачам деревні паливні гранули, що мають назву – пелет. Як пояснили на підприємстві, їх теж виготовляють з відходів деревини. При цьому додають ще окремі компоненти. Чому самі не спалюють такі гранули? Бо для цього потрібні спеціальні котли. Покупцями такого виду палива є здебільшого іноземні споживачі. Пелет, крім усього, є екологічно чистим паливом. При згоранні не виділяється сірка. А попіл можна використовувати для підживлення грунту. Таке паливо не містить в собі токсичних речовин. До речі, закуповують його також індивідуальні споживачі. Тому розфасовують пелет у великі й малі ємності (найбільша – тонна, найменша – 25 кілограмів).

Коментар

Юрій Іванов

президент асоціації підприємств «Облтеплоенерго»

– Ми поставили за мету у першу чергу реалізувати всі ті проекти енергозбереження, які мають термін окупності протягом 3-4 років. У такому випадку вигідно брати кредити навіть під високий відсоток річних. Хоча держава мала б підтримати насамперед  бюджетні установи й організації, які займаються енергозбереженням. Така підтримка могла б здійснюватися за рахунок уже зекономлених коштів. Поки що, на жаль, відбувається все навпаки. На зекономлену частину коштів держава зменшує фінансування бюджетним організаціям. Ще одне наше завдання – встановити на всіх газових котельнях котли на альтернативному паливі. Альтернативними ресурсами для нашого регіону є насамперед біоресурси. Їх перевага в тому, що природним способом відновлюються щорічно. До таких ресурсів належать деревина, солома тощо. Найбільш технологічним видом енергії є електрика. Споживач при використанні її для обігрівання будинку майже не застосовує ручної праці. Тому активно пропагуємо впровадження електроенергетики, як альтернативи природному газу.

Довідка

За інформацією облдержадміністрації, запроваджені в області технології енергозбереження дали можливість зекономити протягом року 11,5 мільйона кубометрів природного газу. За нинішніми цінами – це майже два мільйони доларів.