Нащо Мінприроди “проффесура” в керівництві заповідних установ?

Читаю и убеждаюсь в том, что кадровая политика украинской Власти после Майдана  во всех отраслях приблизительно одинакова.  М.П.

Питання в назві риторичне.

Мінприроди пишається, що керівники її установ призначаються на відкритих конкурсах – "прозоро і демократично". Щодо прозорості нічого не скажеш – співбесіду кадрової комісії із кандидатом на посаду кожний бажаючий може подивитися і on-line, і в запису, а ось демократичності на цих конкурсах і близько нема.

Звідки така впевненість? Через те, що рішення конкурсної комісії нелогічні і приймаються за лаштунками, на непублічних засіданнях – яких ні в яких ютубах не подивишся. Тому й виникає питання, хто приймає їх в дійсності – комісія чи хтось за неї.
Дуже яскраво це ілюструють два останніх конкурси – із призначення директорів національного парку "Тузловські лимани" і Нижньодністровського національного парку та природного заповідника "Ґорґани".

Перший конкурс – по "Тузловським лиманам" – у Мінприроди явно вдався. Якщо вважати успіхом десятки тисяч переглядів виступу його переможця, колишнього депутата Татарбунарської райради Одеської області Віталія Чакіра – який своєю нездатністю відповісти на жодне з незапланованих запитань викликав у присутніх на співбесіді регіт:

Але це не завадило комісії визнати його переможцем. Відбулося це 7 грудня.

Потім почався скандал: десятки тисяч, що подивилися бекання Чакіра, не стали приховувати своє обурення. 13 грудня в інтерв’ю "Громадському радіо" Остап Семерак заявив, що зробить "все можливе, щоб ця людина і такі, як вона, не були призначені на відповідальні посади". Ну, дійсно – щоб національний парк, підпорядкований Міністерству екології, очолила достойна людина, очільнику цього міністерства треба зробити "все можливе"… Не менше.

Напередодні цього інтерв’ю Чакіру стало соромно, і 13-го же грудня від до того бажаного директорства він відмовився! – тобто з дистанції зійшов сам, а конкурс по "Тузлівським лиманам" лишився дійсним. І тому тепер директором цієї установи має стати наступний за Чакіром за кількістю балів: голова Роздільнянської РДА Одеської області Олег Кураков –

Який, як і Чакір, не знає, що таке екосистема, але на запитання не відповідав не так феєрично – тому, мабуть, і в конкурсі зайняв тільки друге місце…
Отже, не зважаючи на всі обурення фахівців і громадськості, керувати "Тузлівськими лиманами" Мінприроди призначає-таки "проффесора". Не вийшло з одним – про запас був інший.

Микола Роженко

13 грудня в тому ж інтерв’ю "Громадському радіо" Остап Семерак пожалкував, "що багато фахівців не зацікавлені брати участь в конкурсі і працювати в національних парках через невисоку заробітну плату" (тож, треба розуміти, що саме через це в директори "Тузловських лиманів" обирали найгіршого з гірших?). Але насправді мрія міністра здійснилася ще 9 грудня: очолити Нижньодністровський національний парк і заповідник "Ґорґани" фахівці виказали бажання. На конкурс на директора Нижньодністровського парку подався Микола Роженко – кандидат наук, який півжиття віддав дослідженню дністровських плавнів, брав участь в створенні цього парку, п'ять років пропрацював заступником директора цієї установи, а рік взагалі очолював його. До "Ґорґан" – Василь Кисляк, який очолював цю установу майже 20 років – з самого її створення. І, по великому рахунку, фактично сам її і створив.

Але вони комісію не задовольнили! Комісія "не змогла визначитися з переможцем", оскільки голоси між кандидатами на посаду розділилися порівну – як по "Ґорґанах" (під час оголошення рішення по цій установі – вона в конкурсі йшла після Нижньодністровського – звук в прямій трансляції був відключений), так і відносно Нижньодністровського парку:

І тому комісія з цього приводу збиралася радитися з Громадською Радою при Мінприроди (окреме питання – чому саме з нею? до ГР входять найкращі фахівці із заповідної справи? або найправильніша громадськість?), і вже після консультацій з нею, 12-13 грудня, оголосити своє рішення.

Василь Кисляк

Голова комісії, заступник міністра В. Вакараш заявив, що комісія на такий маневр має право – чим трішечки покривив душею. Мінприродівські кадрові конкурси проводяться згідно "Поряду проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України". В п. 19 цього Порядку дійсно йдеться, що "Комісія має право прийняти вмотивоване рішення про відхилення всіх пропозицій учасників та про повторне проведення конкурсного відбору", – і "вмотивоване" в даному випадку є визначаючою вимогою. Тому що згідно п. 7, "У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні комісії", – тобто рівний розподіл голосів між членами комісії, на який послався п. Вакараш, ніяк не може бути причиною для перенесення конкурсу. А якщо такий випадок трапився – голоси комісії і розділилися між кандидатами порівну – визначення переможця залежало саме від нього, як від голови комісії! Отже, якщо б комісія чітко слідувала Порядку, за яким вона має працювати, ситуації, яка трапилася із Нижньодністровським та "Ґорґанами", просто не могло б виникнути.

Як би там не було, ані 12-го, ані 13 грудня ніякого рішення щодо Нижньодністровського і "Ґорґан" комісія не оголосила (нагадаємо, що скандал навколо "Тузловських лиманів" в цей час був в самому розпалі), і що робити з цим конкурсом Мінприроди взагалі не розуміло. В середині грудня комісія стосовно нього розродилася чимось круто-офіційним і абсолютно незрозумілим:
"3.1. Конкурсні пропозиції взяти до уваги.
3.2. Членам Комісії до наступного засідання підготувати пропозиції щодо оцінки конкурсних пропозицій та результатів співбесіди.
3.3. Результати конкурсного відбору об'явити у встановленому нормативно-правовими актами порядку.
Рішення прийнято – одноголосно".
Міністр в цей час "планував скликати нараду науковців, чиновників та експертів для напрацювання швидкого нового підходу".

Але закінчилося все "нульовим варіантом": на 26 грудня, за майже двадцять днів з дня проведення конкурсу, комісія дорішалася до:

"1. Не визначати кандидатів на заміщення вакантних посад керівників Нижньодністровського національного природного парку і природного заповідника "Горгани" для рекомендування до укладання з ними контрактів.
2. Повторно оголосити конкурсний відбір на заміщення вакантних посад керівників Нижньодністровського національного природного парку і природного заповідника "Горгани".
Рішення прийнято – одноголосно."
Як комісія голосувала щодо призначення "проффесора" директором "Тузловськими лиманами" нам невідомо (але більшість голосів Чакір-таки зібрав!) – тепер відомо, що стосовно непризначення фахівців керувати заповідними установами в неї думка одноголосна…

В. Кисляка комісія таким чином прокотила уперше, а М. Роженку це знущання вже знайомо. Серпневий конкурс по Нижньодністровському, в якому він брав участь, нічим не закінчився майже з таким самим формулюванням: "Серед учасників конкурсного відбору на заміщення посади директора Нижньодністровського національного природного парку переможців не визначено. Конкурсний відбір на заміщення посади керівника цієї установи природно-заповідного фонду буде оголошено повторно"!

Після цих кадрових скандалів Мінприроди почало енергійно доопрацьовувати вимоги до претендентів на керівництво заповідними установами – доопрацьовувати незрозуміло для чого. Адже, якщо призначати керівників за "коридорними домовленостями", і ігнорувати порядок призначення як такий – яка різниця, який порядок ігнорувати, старий чи новий? Хай новий навіть і буде самим найкращим!

Голова Ради ЕкГ "Печеніги" Сергій Шапаренко.
*
____________________

КОНТАКТ:
Шапаренко Сергій: тел. (066) 387-46-81, pe4enegy@gmail.com

Підготовлено ЕкГ "Печеніги", при використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.