Саме так можна охарактеризувати перебіг подій і відчуття трудівників Корюківського держлісгоспу у рік знаменної дати — вісімдесятиріччя утворення цього відомого далеко за межами області своїми здобутками і досягненнями лісового господарства.
У чому ж тріумф і в чому ж його трагедія сьогодні, коли, здавалося б, приспіла пора корюківським лісівникам поділитися своєю радістю з колегами області, з побратимами з Гомельщини і тими лісовими господарствами, де сумлінно трудяться вихованці Корюківського лісгоспу, котрі пройшли вимогливий громадянський і професійний гарт саме в такій відомій кузні високопрофесійних кадрів.
Але чомусь не прагне трудовий колектив цього підприємства поділитися радістю від звершеного за вісімдесят років своєї славної трудової біографії, яка невіддільна від історії Вітчизни і рідної Чернігівщини.
У цю біографію вкарбовано багато славних імен трудівників лісової ниви, відзначених високими урядовими нагородами, почесними званнями заслужених працівників лісового господарства України, серед котрих і відданий лісовій справі Петро Петрович Погребняк, котрий ще донедавна очолював підприємство і вів його шляхами успіху цілих сімнадцять літ.
Ось саме в цьому, в трудових здобутках багатьох поколінь корюківських лісівників і є, безперечно, тріумф держлісгоспу, який заснований в уже далекому 1936 році, а у 2016, зустрів своє 80-річчя…
А в чому ж тоді трагедія цього славного трудового вісімдесятилітнього ветерана?
Вона, ця трагедія, насамперед, полягає в тому, що київське панство, затіваючи псевдо-реформи галузі, не побачило, як ото кажуть, за деревами лісу, а за лісом — конкретних людей і їхніх трудових доль.
Не знаючи, як діяти, вдалися до звичайного чиновницького окозамилювання і метушні, «рубаючи по живому» досвідчені лісогосподарські кадри, а їм на заміну пропонуючи «котів у мішку» — як правило, непрофесійних і недосвідчених керівників, відомих лише своїми обіцянками.
Отаких підпанків і не сприйняв лісовий люд, в тому числі і трудовий колектив Корюківського держлісгоспу.
Працівники вимагають відсторонити від займаної посади тимчасово виконуючого обов’язки директора ДП «Корюківське лісове господарство» В’ячеслава Чижа. На початку грудня у приміщенні актової зали підприємства відбулося засідання розширеного профспілкового комітету, в якому взяли участь його члени, начальники підрозділів, представники трудового колективу.
Ще близько двохсот працівників, котрі не вмістилися у залі, прийшли страйкувати під стіни контори, залишивши свої робочі місця. Переважна більшість із них гаряче стверджувала, що т. в .о. директора В’ячеслав Чиж ніяк не відповідає займаній посаді — не може знайти спільної мови з колективом, зверхньо поводиться з підлеглими, ображає людей. Розпорядження видає такі, що лісівники дивуються, як такий «спеціаліст» міг бути призначений на відповідальну лісогосподарську посаду.
До протесту долучилися робітники Корюківського, Брецького, Щорського, Тихоновицького, Єлінського, Новоборовицького і Андрониківського лісництв. Близько трьохсот працівників вимагають виконання рішення професійного комітету про відставку т. в. о. директора лісгоспу В’ячеслава Чижа.
Вислухати і підтримати страйкарів — лісівників Корюківського держлісгоспу приїздили депутати всіх рівнів.
Не допомогли і вмовляння повернутися лісівникам на свої робочі місця тепер уже колишнього начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Андрія Пивовара та голови Корюківської райдержадміністрації Олексія Мірошниченка. Люди вимагають лише відставки В’ячеслава Чижа з його життєвим кредо, що «жити потрібно так, щоб захотілося повторити», яке він виклав у соцмережі. Люди не бажають такого повторення в особі В’ячеслава Чижа…
Ось так і зустрів вісімдесятиріччя держлісгосп і його трудовий колектив. З почуттями тріумфу і трагедії одночасно.
Йосип РАЙЧИНЕЦЬ,
голова обкому профспілки працівників лісового господарства Чернігівського ОУЛМГ

