30/01/2009
0
– Ми спланували свою роботу на перший квартал так, щоб забезпечити максимальну ефективність в нинішніх складних умовах, – пояснює начальник Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Воробчук. – По-перше, бюджетне фінансування лісової галузі області мізерне – до восьми відсотків. По-друге, капіталовкладень на будівництво лісових доріг, якими так гордилися, Держкомлісгосп сьогодні не має. Тому висновок один: ми повинні самі заробляти гроші. Для того, щоб нормально вести лісове і мисливське господарство, будувати лісові дороги, щоб фінансова криза найменшою мірою торкнулася наших працівників.
Коли розробляли антикризові заходи в лісовій галузі, врахували всі аспекти. Найперше – моніторинг неефективних робочих місць і виробничих підрозділів. По окремих цехах довелося зупинити роботу, а працівників перевести на інші робочі місця. Наприклад, з нового року закрили один виробничий майданчик у Красноїльську, а працівників перевели на інший – в Чудеї. Тому скорочення працівників у галузі незначне. В окремих підрозділах перейшли на неповний робочий день. Сьогодні про масове скорочення в галузі не йдеться.
– Найперше – зберегти ефективні робочі місця, доки нормально не запрацює ринок, – наголошує керівник. – Ситуація надскладна. Внутрішній ринок деревини нині завмер. Причин багато. Найперше – зниження попиту на деревину в багатьох галузях, зокрема – будівельній, переробній , яка “споживала” технологічну деревину (бо зменшилося замовлень на їхню продукцію – ДСП, ДВП тощо), підприємства з випуску підлоги зменшили обсяги виробництва.
Державні лісогосподарські підприємства краю готові постачати деревину на внутрішній ринок стільки, скільки треба. На аукціоні з продажу деревини лісозаготівель першого кварталу нинішнього року була досить велика пропозиція. Але через фінансову кризу реалізація, наприклад, ділової деревини становила всього лиш 26 відсотків. Тоді як минулого року, коли виробництво нормально працювало, було і 60, і 70 і 80 відсотків.
І нині, згідно з положенням, відбуватимуться аукціони з продажу необробленої деревини. Але буде використано форму прямих договорів. Головне – щоб був попит і ринок збуту, а ми знайдемо, як реалізувати деревину, – запевняють економісти управління.
Тому головний орієнтир буковинських лісівників – експорт. Враховано і близькість до кордону, і попередні вивірені експортні стосунки. Користь беззаперечна: державі потрібна валюта, а лісівникам вигідно працювати на закордон – ціни вищі. Укладено нові контракти. Бо і тут життя внесло корективи. Зокрема, “обвалився” ринок збуту в Туреччині, на якому довго працювали буковинці. Хоча після Різдва відновилися переговори щодо закупівель дров технологічних і букового пиловника.
Дрова технологічні – звикло найбільша проблема збуту буковинської лісопродукції. За умов простою внутрішнього ринку вони їх будуть постачати до Словаччини, Угорщини, Румунії – туди, де працюють австрійські фірми. Щодо пилених матеріалів, зокрема, хвойних та букових, то вони не мають у Європі попиту відповідно другий і третій рік. В цій ситуації особливо вразливі такі держлісгоспи, як Берегометський, Сторожинецький і Чернівецький, які заготовляють велику частку букової лісопродукція. З нового року звідси до Єгипту надходять пиломатеріали пропарені. А пиловники хвойних порід – до Румунії, де працює австрійська фірма “Швайцгофер”, з якою укладено досить вигідний контракт на перше півріччя нинішнього року. У Хотинського і Сокирянського держлісгоспів, де великі запаси дуба, також виникли проблеми з його реалізацією – різко знизився попит на пилену продукцію, окрім індустріального паркету. Вдалося вчасно переорієнтуватися на ринки Чехії, Польщі та Естонії.
– Ми прийняли досить непросте рішення: лісорубні квитки виписуємо тільки під контракт. Є контракт – буде реалізація деревин, отже – підуть рубки. Такого, як раніше, – освоєння лісосічного фонду немає. Заготовляємо деревину по потребі. Це економічно доцільно, – пояснює начальник ЧОУЛМГ Василь Воробчук – Щодо рубок освітлення, прочищення, прохідних, санітарних – залучатимемо кошти по потребі.
Через ріст цін на природний газ лісівники сподіваються, що збільшиться попит на дрова паливні. Це ще одна стаття доходу. Великі обсяги паливних дров, хмизу, тирси, відходів тощо – готова сировина для обігріву приватних і комунальних приміщень, виробництва біологічного палива – пилет, брикетів. Настав час запровадити технології з їх виготовлення на своїх виробничих майданчиках. В Хотинському держлісгоспі будуть випалювати деревне вугілля. Налагодили його постачання, навіть за кордон. Багато країн Європи потребують зараз звичайних колотих дров. Пропонують за них привабливі ціни. Буковинські лісівники стараються утримати свій шанс.
