19/12/2016
2Эта статья должна попасть в поле зрение тех, кто пытается урегулировать украинский рынок древесины. Ситуация запущена до предела и может взорваться таким же беспределом, как это было в случае с янтарем. М.П.
На Тернопіллі діє добре відлагоджена широкомасштабна схема незаконного обігу деревини. В корупційну схему входять лісгоспи області, агропромислова біржа і “свої” переробники деревини. Чужих на ринок не пускають. Так запевняє юрист луцького підприємства ТзОВ «Цунамі».
Переробники деревини з інших областей не можуть придбати лісопродукцію на конкурентній основі. Вони скаржилися у всі правоохоронні органи, та реакції на це - жодної. Зокрема, як стверджує представник луцького підприємства ТзОВ «Цунамі», в області діє схема домовленостей між держлісництвами, керівництвом агропромислової біржі (далі АПБ — прим. ред.) та «своїми» підприємцями щодо «дерибану» Тернопільського лісу.
Прізвище чоловіка редакції відоме та усі відповідні документи, що підтверджують його слова у редакції є. Однак, дані представника ТзОВ «Цунамі» не повідомляємо, оскільки, за його словами, йому неодноразово погрожували фізичною розправою.
Лоти, за які боровся передставник цього підприємства, керівництво аукціону знімало з торгів та перепродувало іншим за стартовими цінами.
За рік такої роботи агропромислової біржі у бюджет області не потрапляють колосальні суми грошей. До прикладу, луцький підприємець підрахував, що за результатами перепродажів лише семи лотів різниця між першою ціною та другою становить 110 100 грн. Це все відбувається на фоні значного недофінансування різних галузей області. Гроші, які могли надійти в бюджет області від легального продажу деревини, можна було б спрямувати у медичну галузь, на придбання медикаментів. Так, за даними Мінохорони Здоров'я, понад 90% видатків на охорону здоров’я становлять виплати зарплат, витрати на енергоносії тощо, і лише мізерну частку витрачають на закупівлю медикаментів.
Самі в себе крадуть
— Ми не перший рік працюємо у цій сфері, і прекрасно розуміємо, що відбувається на тернопільському ринку лісопродукції, — розповідає представник ТзОВ «Цунамі».
З його слів, 60% деревини у області продають в обхід аукціону. При тому, що, за законодавством, всю деревину повинні виставляти на торгівельній біржі.
— Для того, щоб підприємець зміг вивести з лісу і реалізувати нелегальну деревину, він повинен мати відповідні документи, — каже співрозмовник. — Щоб отримати ці документи, підприємці йдуть на аукціон і купують один лот на один лісгосп за стартовою ціною, аби мати можливість вивозити незаконний ліс з різних лісгоспів. Тому, коли ми починаємо боротьбу за лоти, виходить так, що ми в когось із підприємців забираємо «його» лот, який він мав за попередньою домовленістю придбати.
Зі слів представника фірми, після того, як підприємці придбали лот, вони отримують товаросупровідні документи і за документами одного лоту вивозять з лісу незаконну деревину з цілого кварталу. Також при експорті лісопродукції, за директивами ЄС, кожна партія повинна мати сертифікат походження сировини. Тобто, де, в якому лісництві та на якій ділянці її заготовили. Ось ще чому підприємцям так необхідні офіційні декілька кубів деревини з аукціону.
— Тому ми вважаємо, що директори лісгоспів і окремі чиновники, які мають причетність до галузі, зацікавлені в тому, аби лоти на АПБ продавали за стартовими цінами, — наголошує юрист «Цунамі».
Хвиля затримань «дерибанщиків»
— Керівники Тернопільських держлісгоспів розтрачують майно та ухиляються від сплати податків, — заявляє прокурор Тернопільскоої області В’ячеслав Перч.
Так, на початку серпня цього року працівники прокуратури та СБУ встановили факт незаконної вирубки на суму понад 2 100 000 грн працівниками «Бережанирайагроліс». У вересні та жовтні цього року правоохоронці встановили ще два факти незаконного продажу деревини посадовцями держлісгоспів області.
— Ведуться слідчі дії, тривають обшуки, тому деталі кримінальних проваджень не розголошуємо, — прокоментували у прокуратурі редакції.
Наведені факти свідчать лише про одне: в області діє добре злагоджена масштабна схема з незаконного обігу деревини. Загалом корупція у лісовому господарстві нашої області почала розцвітати ще за часів керівництва у облуправлінні лісового господарства Ігоря Попадинця. Про це свідчать результати розслідувань журналістів телеканалу ZІК. Було з’ясовано, що лісопродукцію продавали за безцінь. Приміром, ринкова ціна одного куба дерева на той час становила в середньому 2000 грн. Таку деревину у Тернополі офіційно продавали на торгах за 1000 грн, а інша тисяча осідала в кишені чиновників.
Об’єдналися проти інших
Нещодавний конфлікт, який виникнув між переробниками деревини та керівництвом АПБ – підтверджує те, що функціонує стара, однак дієва схема збагачення для тернопільських чиновників на незаконних вирубках та офіційному продажі лісопродукції. Конфлікт розпочався з аукціонних торгів, які відбулися ще 20 травня поточного року. Як розповідає юрист луцького підприємства, вони на тернопільському регіональному аукціоні на конкурентній основі нічого не можуть придбати. Оскільки лоти, за які вони боролися, керівництво АПБ безпідставно знімало з торгів.
Представники ТзОВ «Цунамі» одразу ж звернулися у Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі АМК, – прим. ред.).
— Єдине, що зробили працівники АМК, це «рекомендували» комітету АПБ забрати пункт з регламенту, який дозволяє знімати з торгів лоти лісгоспам, — каже юрист фірми.
Випхали з аукціону, ще й побили
26 серпня відбулися чергові аукціонні торги з продажу деревини.
— Наш представник розпочав боротьбу за перших п’ять лотів, — каже юрист фірми. — Проте кінцева ціна нам не підійшла, тому ми вийшли з боротьби. Лоти були розіграні між учасниками на конкурентній основі та продані переможцям за ринковими цінами.
Чоловік згадує, що їхній представник, нічого не придбавши, розпочав боротьбу за сьомий лот.
— Коли він придбав лот, до нього підійшли місцеві підприємці і почали силою виштовхувати з зали проведення торгів. Більше того, вони нашу людину ще й побили, — зауважує представник фірми “Цунамі”. — У той час, коли наш чоловік викликав поліцію з ініціативи керівництва біржі учасники переторгували усі раніше куплені лоти, в тому числі і сьомий. І це все відбувалося в присутності двох представників з Тернопільського обласного територіального відділення АМК. Лот, який ми придбали за 38 000 грн керівництво АПБ перепродало за 31 000 грн.
Область втрачає гроші
За результатами перепродажів перших семи лотів різниця між першою ціною та другою становить 110 100 грн. Тобто, керівники лісгоспів та адміністрація АПБ лише на тих семи лотах завдали Тернопільській області збитків на зазначену суму. До слова, на один аукціон виставляють інколи 200 лотів. Тому досить легко припустити, що за рік роботи АПБ у бюджет області не потрапляють колосальні суми грошей. Чоловік каже, що вони зверталися і у Тернопільське обласне територіальне відділення АМК України, Національне антикорупційне бюро, СБУ, Прокуратуру Тернопільської області, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, про те, що їм перешкоджають на конкурентній основі купувати деревину на АПБ. Реакції — жодної.
«Москалі» не приїхали красти ліс»
Коли цей конфлікт набрав широкого розголосу, в обладміністрації на початку жовтня цього року провели круглий стіл за участю її представників, представників Тернопільського територіального відділення Антимонопольного комітету, облуправління лісового та мисливського господарства, Товарної біржі, деревообробників.
— Ми стикаємося із ситуацією, коли я б із задоволенням став на сторону тернопільських підприємців, але за однієї умови — чесного введення бізнесу, — заявив очільник тернопільської області Степан Барна. — Сьогодні 90% проблем тернопільських дереовобробників полягає утому, що вони хочуть мінімізувати свої витрати. Часто це відбувається нечесним шляхом. Іншими словами, «москалі» не приїхали до нас красти ліс! «Москалі» також не підпалюють у нас ліси, як це було зафіксовано у Збаражі, Шумську та Ланівцях! В першу чергу проблему треба шукати серед своїх.
Про факти незаконної рубки лісу на Тернопіллі розповів і керівник управління лісового господарства області пан Яремко.
— Сьогодні зі 107 випадків незаконної рубки лісу лише у 36 випадках виявлено порушників, — говорив він. — Попри це, вся реалізація так званої «ділової» деревини у області проходить виключно через відповідні торги.
Висока ціна — загроза девальвації
Конфліктну ситуацію, що виникла на торгах, прокоментував президент АПБ Олександр Коровкін.
— На світовій біржі, якщо є відхилення ціни більше або менше, ніж на 7%, торги одразу ж припиняють, оскільки є загроза обвалу ринку, загроза девальвації нацвалюти, сприяння розвитку інфляційним процесам, — каже він. — Враховуючи те, що ціни на лоти були надто високі, ми прийняли колективне рішення зняти одні пропозиції та переграти інші.
Проблему продажу лотів на тернопільській біржі за стартовими цінами відзначив і голова обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Ростислав Лещишин.
— Практика продажу лотів за стартовими цінами неприйнятна, — говорить він. — Ми провели аналіз останніх торгів і з’ясували, що на аукціоні і в травні, і в серпні цього року ряд лотів продали за початковою ціною. Держлісгоспи мали б пам'ятати, що, відпускаючи свій товар за цінами, нижчими від ринкових, і вони, і держава через податки втрачають колосальні доходи.
За результатами круглого столу вирішили проводити роздільні торги: одні виключно для місцевих підприємців інші - для місцевих підприємців та з інших областей. До слова, Кабмін вже розглядає відповідне положення про роздільні аукціонні торги. Проте, деревообробники запевняють, що це проблеми не вирішує оскільки місцеві переробники та чиновники, як домовлялися між собою так і будуть.
Підсумовуючи, можна зазначити, що для того аби уникнути корупційних зв'язків доцільно запроваджувати електронні торги, аби не було фізичного тиску та домовленостей, які є зараз на Тернопіллі. І аж тоді будуть проводитися торги на конкурентній основі, що в свою чергу спрямує у бюджет області гроші, які поки осідають в чиновницьких кишенях.
Ссылка на источник: https://te.20minut.ua/Groshi/yak-deribanyat-lis-ternopilski-gospodarniki-10569605.html
2 коментаря
SRB
Ситуация с квартальными торгами в Тернополе точно такая же, как и по всей Украине. С небольшими вариациями местного разлива. Чтобы в ней разобраться, нужно быть внутри процесса хоть пару раз, и в нескольких областях Украины на таких торгах. По порядку.
1. Биржа проводит торги по системе Станиславского – т.е. живет в предложенных условиях. Все эти разговоры про регулирование цены, 7% и решения аукционного комитета – бла-бла для СМИ и прочих сторонних наблюдателей.
2. Главная задача Биржи, если регламентом торгов жестко не определено, что вознаграждение идет со стартовой цены лота – это ее рост.
3. Выбор биржи – вопрос политический. У Вас могут быть суперусловия для участников, но без договоренностей и соответстветствующей протекции Вы близко к организации торгов не подойдёте.
4. Директора л-х прямо заинтересованы, с одной стороны, как можно больше получить кругляка под свою юрисдикцию для “прямых договоров”, а с другой – нужна цена повыше, чтобы было о чем говорить с Покупателями по таким договорам. Сейчас лоты не снимают, потому что для “прямых договоров” и так ресурса хватает.
5. От Покупателя ничего не зависит, кроме как устроить скандал прямо на торгах. В основном, учитывают позицию местных, ведь от них можно получить нежданчик на каком-нибудь круглом столе у губернатора. Так и возникают всякие аукционные комитеты, которые ограничивают цену. Вот вопрос снятия лота – очень спорный. С одной стороны, по приказу 42 регламент торгов готовит Биржа, и она вполне может в нем прописать порядок снятия лота ( а почему нет, особенно если будет бланкетная норма на профильный Закон и Правила Биржевой торговли этой же Биржи). С другой стороны – вроде как потери для доходности л-х. А раз есть две стороны одного вопроса, то он будет решен с-привязкой к местным условиям. И-никакой АМК не поможет, если дыра в самом приказе.
6. По поводу потерь бюджета – чистый популизм. Аукционы – это фиксация намерений, а не возникновение правоотношения. Результат аукциона – протокол. А наполнение бюджета – 100% исполненный договор, который и является налогооблагаемым объектом. Простым языком – можно за лот на аукционе предложить миллионы (миллиарды), но не заключить договор вообще, заключить и-выполнить на 0%, 5%. А остальное купить по прямому договору. И если на аукционе за такую продукцию хоть раз зафиксировали стартовую или околостартовую цену – это и есть официальная цена прямого договора. А неофициально, мил человек, это как договоримся.))
Можно по всякому относиться к ТзОВ “Цунами” на личных уровнях, но в данном случае они абсолютно правы – торги срежессированы в угоду местному бизнесу. Только помочь им никто не сможет из правоохранителей, нужно базовые условия менять. А это вне сферы бизнеса. Пока.
admin
Я всё больше думаю, что надо ломать саму СИСТЕМУ (модель) управления лесами и ведения лесного хозяйства в Украине. В основе нынешней лежит СИСТЕМНЫЙ конфликт интересов:
любой постоянный пользователь в системе Гослесагентства, с одной стороны, представитель государства и народа, как собственника лесов, а с другой собственник заготовленной древесины и доходов от её реализации. Интересы государства и постоянного пользования различны, а иногда противоположны, поэтому все власть имущие лесники, носящие на плечах погоны обречены на внутреннюю борьбу, в которой побеждает та сторона, которая позволяет принести больше денег в семью. Удивительно, что наиболее вредоносные из них, те кто формально относятся к госслужбе и от этого конфликта свободны, а фактически крышыют систему откатов и иных "левых доходов", в том числе и путем бездействия, либо скрытого лоббирования. На дворе 1917 год, три года прошло после последнего Майдана и похорон Небесной сотни, а на приказ № 42 в Гослесагентстве продолжают молиться…
Сегодня по коридорам ВР уже бродит альтернативный законопроект, но он не решит проблемы. Нужен комплекс мер, включающий пересмотр систем измерения, классификации и маркировки древесины…. Без них правила торговли будут дырявыми…и не подконтрольными. Какой может быть учет если система классификации, используемая при ЕОД, абсолютно не соответствует сортиментации и оценке качества древесины в биржевых котировках и при заключении экспортных договоров? На Шота сделали всё возможное, чтобы облегчить пересортицу и минимизировать налоги. Говорить на эту тему во власти не с кем: большинство не понимает о чем речь, а у тех кто понимает – руки потеют и глазки бегают.
Comments are closed.