Мораторій на експорт лісу

Ниже приведена подборка интервью Дарины Сандлер на тему моратория экспорта древесины. Все они опубликованных за последние 10 дней в газете Бизнес и частично уже размещалисчь на УЛ. М.П.

Мораторій на експорт лісу – чи відповідає він державним інтересам, чи не йде всупереч європейським зобов`язанням України? Думки експертів та учасників ринку

Мораторий на экспорт леса — гарант развития отрасли

Сегодня мнения касательно эффективности запрета на экспорт леса разделились. Многие представители отрасли настаивают на том, что за первые полтора года после провозглашения моратория видны явные улучшения. Пазтор Франтишек, генеральный директор ПИИ ТОВ «УКРШПОН», рассказал, чем грозит отмена моратория.

ОТМЕНА МОРАТОРИЯ ЧРЕВАТА ПОТЕРЕЙ РАБОЧИХ МЕСТ

Мораторий на экспорт леса — это гарант того, что у всех инвестиций, всех предприятий, которые уже работают на Украине, есть перспективы. Если мы снимем мораторий, около 30% людей потеряют свои рабочие места. Более того, это лишит Украину инвестиции, которые мораторий еще сможет привлечь в будущем.

Наше предприятие сейчас работаем на 150%, в три смены. И если уменьшится количество сырья, которое нам необходимо для производства, то придется уволить как минимум 120 людей.

В начале 90-х на Украине был один завод, который производил и мог эскортировать строганный шпон, а сегодня в стране уже 10 заводов, которые могут поставлять свою продукцию за границу. Сейчас Украина — лидер в Европе по производству строганного шпона. За последние 2 года только наше предприятие увеличило выплаты в бюджет в 2 – 3 раза. Такой динамики не было на протяжении 15 лет нашего пребывания на Украине.

ПАЗТОР ФРАНТИШЕК
Генеральный директор ПИИ ТОВ «УКРШПОН» 

Після проголошення мораторію показники виробництва злетіли вгору

Після оголошення заборони на експорт лісу вже минуло півтора року. За цей час в українській деревообробній галузі вже є помітні зрушення. Сергій Сагаль, президент асоціації меблевих, деревообробних підприємств та організацій «Меблідеревпром», надав конкретні цифри, за якими можна оцінити дієвість мораторію.

ЗА НАСТУПНИЙ РІК ОЧІКУЄТЬСЯ ЗБІЛЬШЕННЯ ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА НА 30-40%

 

Вже зараз спостерігаємо ріст промислового виробництва, наприклад, у деревообробній галузі — на 12%, у меблевій — 17%. Показники виробництва компанії УКРШПОН зросли в 3 рази. Це при тому, що мораторій ще не до кінця вступив у силу.

Українській промисловості не вистачає таких видів деревини, як дуб, бук, береза, вільха, проте після оголошення мораторію покращилась ситуація із забезпеченням підприємств дефіцитними породами деревини.

Мораторій підвищить надходження до бюджету на усіх рівнях, забезпечить розвиток у соціальних питаннях, розвиток регіонів, створить нові робочі місця. Він надав можливість залучити іноземні інвестицій в країну: за цей рік помітно збільшення в 3 рази. Сьогодні будують виробництва — це і додаткові місця, і додана вартість продукції. Але результат цих зрушень ми побачимо лише у наступному році. Наскільки дієвий цей мораторій, ми ще побачимо у наступному році. За цей час очікується ріст виплат у бюджет і збільшення обсягів виробництва на 30-40%.

Просто скасувати мораторій сьогодні не можливо, надто багато людей беруть участь у процесі. У лісопромисловому комплексі сьогодні залучено майже 3 млн людей.

СЕРГЕЙ САГАЛЬ
Президент ассоциации мебельных, деревообрабатывающих предприятий и организаций «Мебельдеревпром» 

Украине угрожает судьба сырьевого придатка Европы — Расим Бекмезджи

Запрет на экспорт древесины длительностью в десять лет имеет неоднозначный характер и провоцирует торговый конфликт с ЕС. Расим Бекмезджи, заместитель председателя делового совета Турции с Украиной, поделился с нами своим мнением касательно положительных и отрицательных аспектов введения моратория и высказал несколько аргументы в поддержку запрета на экспорт.

МОРАТОРИЙ — ПРЕПЯТСТВИЕ НОМЕР ОДИН ДЛЯ ПОЛУЧЕНИЯ 600 МЛН ЕВРО ОТ ЕС

 

Наши европейские партнеры хотят отмены моратория, заявляя, что это основная преграда для получения финансовой поддержки в размере 600 млн евро. Они также говорят, что мораторий нарушает обязательства Украины в рамках зоны свободной торговли. ЕС всячески защищают свои национальные экономические интересы, и Украина тоже должна защищать свои интересы.

На многие товары, которые можно экспортировать в Европу, были уставлены определенные квоты, но ещё в начале года они себя исчерпали. Сегодня украинским производителям не хватает сырья. Если начнем экспортировать его сейчас — на внутреннем рынке начнут расти цены. В далекой перспективе эта сумма 600 млн евро не принесет желаемых результатов. В то же время серьезный ущерб будет нанесен экологии страны.

Лес — стратегическое сырьё для Украины. Если Украина утратит все свои ресурсы, никто ей не поможет. Пока есть ресурсы, возможности, есть свое сырьё и свой производитель, их нужно развивать на внутреннем рынке. Пора учиться продавать готовую продукцию с добавленной стоимостью, потому что Украина сейчас постепенно становится сырьевым придатком для Европы. Мы «убиваем» в Украине своих производителей и помогаем развиваться чужим в Европе.

РАСИМ БЕКМЕЗДЖИ
Заместитель председателя делового совета Турции с Украиной 

Після оголошення мораторію обсяги експортованої сировини зросли — Віктор Мазярчук

З моменту прийняття мораторію на експорт лісу пройшло півтора року і вже можна відзначити певні зрушення як позитивного характеру, так і негативного. Свідченням цього стали конкретні цифри, які озвучив Віктор Мазярчук, керівник Офісу фінансового та економічного аналізу ВРУ.

ЗА ОСТАННІЙ РІК ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЦТВА ТА ІНВЕСТУВАННЯ ПІШЛИ ВГОРУ

Загалом у галузі лісової та деревообробної промисловості спостерігається збільшення виробництва. Але, якщо дивитись в розрізі різних сегментів, ситуація інша. Наприклад, виробництво шпону зменшилось на 9%, а в деяких інших сегментах спостерігається зростання на 10-15%, подекуди й до 24%.

Хоча необроблену деревину заборонили експортувати, окремі ділки збувають той самій товар, називаючи його дровами. Таким чином зріс експорт лісоматеріалів: дров — на 50%, експорт сировини лісоматеріалів — на 25%.

Також помітне підвищення сплати податків в середньому на 19 відсотків. Але важливо пам'ятати, що на це число впливає інфляція.

Що стосується капітальних інвестицій, вони також зростають. Тут показники різні, залежно від сегменту: десь відбувається падіння, десь — зростання, але в середньому зростання інвестицій незначне.

ПРИЧИНА КОНФЛІКТУ З ЕС — НЕВМІННЯ ПРАВИЛЬНО СЕБЕ ПОДАТИ

Окрім цих аспектів ми розглянули й зобов’язання України згідно з договором про зону вільної торгівлі. Наші аргументи щодо мораторію суперечать міжнародним зобов’язанням України. Я вважаю, нашому уряду треба інакше розставити акценти, якщо вони вважають, що нам треба обмежувати експорт сировини. Треба наголошувати на тому, що ми захищаємо екологію країни, оголошуючи мораторій. Адже наразі Україна говорить про те, що забороною на експорт ми підтримуємо українського виробника. Для європейських країн — це дискримінація.

Албанія має успішний досвід у розв’язанні таких проблем. Вона вчинила аналогічним чином, заборонивши експорт. Проте тоді вони оголосили, що причиною цього вчинку стала катастрофічна екологічна ситуація. Це сталося цього року. Європейський союз також мав зауваження, але змінив свою думку, зважаючи на чіткі аргументи албанців.

ВІКТОР МАЗЯРЧУК
Руководитель Офиса финансового и экономического анализа ВРУ 

Галасюк: Контрабанда кругляку – на рівні контрабанди наркотиків та зброї

ЗУПИНИМО ЗНИЩЕННЯ ЛІСУ

Законопроектом №5495 передбачається суттєве підвищення відповідальності за незаконну вирубку лісу та кримінальне покарання за незаконний експорт необробленої деревини на рівні контрабанди наркотиків та зброї. До того ж, законопроект запроваджує законодавче обмеження внутрішнього споживання лісу-кругляка на рівні 20 млн куб.м на рік, чим забезпечує повну гарантію дотримання умов Угоди СОТ при збереженні мораторію на експорт лісу.

Нагадаю, за 9 місяців 2016 року, у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, у доларах США, завдяки дії тимчасової заборони, деревообробна промисловість продемонструвала приріст +16%, меблева +15%, паперова +5%, в той час як обсяг реалізації промислової продукції скоротився на -4%. Експорт оброблених лісоматеріалів виріс на +11%, що поповнило торговельний баланс країни на $30 млн, на фоні скорочення загального товарного експорту на -9%.

Податкові надходження до бюджету від підприємств деревообробної, паперової та меблевої галузей зросли на +17%. У 3 рази зросли обсяги імпорту верстатів для обробки дерева, що свідчить про довіру інвесторів та є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва та експорту галузі, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

ВІКТОР ГАЛАСЮК
Народний депутат (РПЛ), Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва, член Національної Ради Реформ, к.е.н.

У Раді у вівторок, 6 грудня, було зареєстровано законопроект №5495 щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивозу необроблених лісоматеріалів, а вже наступного дня профільний Комітет рекомендував прийняти його за основу. Про це поінформував голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва та співавтор законодавчої ініціативи Віктор Галасюк.

Нещодавно президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив про готовність українського Президента у найближчі тижні скасувати 10-річну заборону на експорт необробленої деревини в обмін на 600 млн євро кредиту від ЄС, що викликало шалений резонанс в українському суспільстві.

Мораторий на экспорт древесины: почему Украина дважды в проигрыше

Десятилетний моратории на вывоз необработанной древесины из Украины был призван решить не только экологическую проблему, связанную с незаконной вырубкой леса, но и поддержать отечественную деревообрабатывающую отрасль. Однако ожидаемого эффекта он не дал. О причинах провала и альтернативах решения проблемы поведал Тарас Качка, уполномоченный по вопросам предпринимательства при Государственной фискальной службе Украины. 

ОГРАНИЧИТЬ ЭКСПОРТ — САМОЕ ЛЕГКОЕ РЕШЕНИЕ ПРОБЛЕМЫ, НО НЕ САМОЕ ЭФФЕКТИВНОЕ 

Неспособность провести внутренние реформы привела к тому, что было принято самое легкое решение: ограничить экспорт и перекинуть все проблемы с внутреннего рынка на международные отношения. Когда принимали это решение, уже существовало требование ЕС о неведении новых торговых барьеров. Это было одно из условий предоставления финансовой помощи. 

Прошло полтора года после введения закона, но в сфере торговли и лесозаготовки так ничего и не поменялось. Лес все так же незаконно вырубают, контрабанда все еще существует. Мораторий добился только того, что некоторые предприятия начали зарабатывать больше денег. 

ЕС для нас важный торговый партнер. Отсутствие макрофинансовой поддержки может негативно отразиться на курсе гривны и на цене эксплуатации оборудования для лесозаготовки. Или же из-за размаха инфляции люди просто станут беднее, и та прибыль, которую они получили, просто нивелируется. 

Мораторий не решает проблему отсутствия реформирования на внутреннем рынке, но создает новую проблему на международном рынке. Это ситуация, в которой мы дважды проигрываем.

У НАС ДОСТАТОЧНО МНОГО ИНСТРУМЕНТОВ, АЛЬТЕРНАТИВНЫХ МОРАТОРИЮ 

Прошло полтора года после введения закона, но в сфере торговли и лесозаготовки так ничего и не поменялось. Лес все так же незаконно вырубают, контрабанда все еще существует. Мораторий добился только того, что некоторые предприятия начали зарабатывать больше денег. 

Если нет возможности реформировать лесное хозяйство в стране, тогда будем искать способы оптимального ограничения экспорта леса. Это могут быть и административные меры по регистрации экономических контрактов или более жесткий контроль на конкретных таможенных постах. 

Экспортную пошлину в какой-то мере тоже можно рассматривать как альтернативу. Согласно правилам ВТО это возможно, но проблем с экспортом в страны ЕС это не решает. 

Лучшим сценарием было бы создание прозрачных правил работы лесного агентства. Кроме всего прочего есть инструменты, благодаря которым инвесторы получают определенные преференции, если они устанавливают долгосрочные отношения и обеспечивают легальность работы.

ТАРАС КАЧКА
Общественный деятель, уполномоченный по вопросам бизнеса при Государственной фискальной службе Украины

Валерій Лозицький: Потужності деревообробників вищі за видобуток сировини

30-го листопада відбувся круглий стіл «Мораторій на експорт лісу: результати та перспектива» у колі парламентарів, урядовців, виробників, експертів, громадських діячів та представників бізнес-асоціацій

ЦИФРИ ГОВОРЯТЬ САМІ ЗА СЕБЕ

На сьогодні склалася непроста ситуація по забезпеченню бізнесу деревиною. Люди свого часу вклали і продовжують вкладати інвестиції, повіривши, що в державі буде мораторій. Це дало б їм можливість купувати деревину по адекватній ціні і створювати додаткову вартість продукції. Щоб вирішити це питання, треба вирахувати, скільки деревини заготовляється і споживається. І вже від цього балансу прийняти рішення на рівні держави, чи потрібен той мораторій чи ні.

Потужності фанерників розраховані на 650 тис. кубометрів сировини, в той час, як заготівля на рівні 450 тис. По дубу – в країні близько 600 тис. кубометрів сировини, при потребах промисловості понад 1 млн. Ці підприємства створюють додаткову вартість продукції і експортується, приносячи валюту державі. Тому на перехідний період мораторій однозначно потрібен.

Найперше в державі повинна бути розроблена програма розвитку лісопромислового комплексу – і лісового господарства, і деревообробників. На сьогоднішній день ми не бачимо між ними партнерства. Якщо воно з’явиться – це піде на користь державі. Друге – потрібно прийняти закон про ринок деревини: забезпечення деревиною МСБ і великого бізнесу. Бажано, щоб стартова ціна в усіх сферах міжнародного господарства формувалася прозоро. В галузі збільшиться кількість робочих місць, надходження валюти і з кожним роком буде поглиблена переробка деревини – ми відійдемо від напівфабрикату.

ВАЛЕРІЙ ЛОЗИЦЬКИЙ
Голова асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств "Чернігівлісдеревопром"
 

Ігор Гужва: Треба донести нашу думку по мораторію до ЄС

30-го листопада відбувся круглий стіл «Мораторій на експорт лісу: результати та перспектива» у колі парламентарів, урядовців, виробників, експертів, громадських діячів та представників бізнес-асоціацій

НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ ВИЩЕ

Сьогодні питання мораторію обговорювалось з різних позицій – і позитивних наслідків для галузі, і порушення міжнародних зобов’язань Україною. Питання позитивного ефекту мораторію очевидні – єдине, що його потенціал використан не повною мірою через контрабандний вивіз необробленої деревини. Щодо міжнародного права – ми звертались до першоджерела, результатів Маракешської угоди про створення СОТ, і найперша стаття нам говорить, що головною метою СОТ є створення сприятливих передумов для економічного розвитку на засадах сталого розвитку. Тобто – розвиток галузі і збереження екологічного аспекту, створення нових робочих місць.

Пункт G статті 20 – дуже багато про нього говорили сьогодні. Зараз не повністю він виконується, тому що на законодавчому рівні жодним актом не введене обмеження на використання цього продукту на внутрішньому ринку. Це питання треба унормувати, провести відповідні переговори. З нового року наступає другий етап мораторію – заборона сосни. Дуже актуально провести ці заходи в той час, що лишився.

Якщо дивитися наші зобов’язання – Україна не має вдаватися до протекціоністських чи обмежувальних заходів. Але коли ми говоримо про критичний дефіцит в галузі, про екологічну кризу – є певні можливості для запровадження таких заходів. Це має відбуватися на партнерських умовах. У відносинах з ЄС треба знайти аргументи, прийняти політичну волю і довести нашу позицію. Система міжнародного права безперечно важлива, але національні інтереси вище – згадаємо той же Брексіт. Треба приймати рішення і не вагаючись його доводити.

ІГОР ГУЖВА
Експерт з міжнародної торгівлі CMD-Ukraine

Скасування мораторію можливе лише після запуску повноцінного ринку деревини

Скасування мораторію на експорт кругляка може мати місце лише після запуску повноцінного прозорого ринку необробленої деревини в Україні, де вітчизняні підприємства зможуть у нормальний спосіб конкурувати і купувати собі сировину. Уряду потрібно створити онлайн-майданчик для торгів усією деревиною, таким чином, зробивши всі процеси прозорими та формувати ринкові ціни на сировину. В торгах повинні брати участь підприємства, які мають реальні переробні потужності. Коли такі механізми запрацюють, лише тоді буде можливість відкривати ринок для зовнішніх покупців. Організувати для них окремі аукціони із деревиною, яка не була викуплена українськими виробниками.

Український виробник зазнавав дискримінацію до введення мораторію

До повної дії мораторію сировина розподілялася лісгоспами в «ручному» режимі за вказівками з Києва. Були корупційні домовленості між покупцями української деревини за кордоном і чиновниками в столиці. Фактично, представники офшорних компаній залишали собі з нічого маржу, і ділилися нею з представниками влади. Це стовідсоткова корупція.

Дефіцитна деревина розподілялася у непрозорий спосіб, а на аукціони для вітчизняного виробника виставлялися залишки. Тому, фактично, до введення мораторію існувала дискримінація українського виробника. Йому доводилося купувати деревину на біржах, які брали за це окрему плату. Тобто, це була така своєрідна імітація ринку. Адже ми добре знаємо, що в Україні біржі нормально не працюють, і ціноутворення було не прозоре, створювався штучний дефіцит сировини для українського виробника. Всі ці факти не сприяли інвестиціям, введенню нових технологій, технологічного обладнання, тому в результаті вітчизняний деревообробник програвав конкуренцію на глобальних ринках.

Крім того, через хаотичний корупційний ринок українські ліси зазнавали величезних негативних екологічних наслідків. Відбувалися масові нелегальні та напівлегальні вирубки. Адже маючи дефіцит сировини та її високу ціну, українському виробнику доводилося йти на «договорняки» із працівниками лісгоспів, та, ймовірно, за корупційну вигоду брати ліс від чорних лісорубів. Мораторій же це все відсік. Він залишив деревину для вітчизняного виробництва. І тепер держлісгоспи, постачальник сировини, і український виробник можуть працювати у рівних умовах.

Підприємці не розуміють політичних ігор уряду

Проте за рік роботи мораторію ми так і не змогли побачити його повної реалізації. Рівень корупції хоч і зменшився, проте все ще вона продовжує «працювати». А Держлісагентство вправно її покриває. Крім того, уряд так і не зробив жодних спроб запустити прозорий ринок деревини, не розробив законодавчих механізмів для кращої реалізації в життя мораторію.

Все це говорить про те, що не можна зараз скасовувати заборону на експорт необробленої деревини. Ви тільки вдумайтесь, завдяки мораторію за останні півроку інвестиції в деревообробне обладнання збільшились в рази. Імпорт такого обладнання збільшився в 3,5 рази (з 14,7 млн. дол. до 50 млн. дол.). Експорт оброблених пиломатеріалів за цей час зріс на 12 %. Почалася активна модернізація підприємств. Українські виробники повірили державі, і почали робити більш поглиблену переробку. Тепер же, коли уряд вимагає скасування мораторію, всі представники бізнесу у відчаї.

Можна з впевненістю сказати, що вимагаючи в Парламенту скасувати мораторій Держлісагентство та уряд лише прикриваються тиском Єврокомісії та договором про вільну торгівлю з ЄС, бажаючи відновити корупційні схеми при експорті деревини. Незрозуміла лише позиція ЄС – адже вони, розставивши неправильно акценти, фактично потакають українським корупціонерам.

ОСТАП ЄДНАК
Народний депутат VIII скликання, секретар Комітету екополітики, позафракційний