Що змінить корпоратизація ДП “Ліси України”

С конца мая текущего года Игорь Зубович руководит ДП “Леса Украині” и вдруг в последний день сеньтября  выступает, в качестве заместителя министра уже несуществующего министерства. Возможно  издатели намекают, что написанное ниже наговорил некий фантом и этому не стоит верить? Или это новый способ использовать человека? Я видел и слышал выступление Зубовича в Сумах. Если то, что написано ниже, принадлежит его перу, то из непрофильного специалиста, вызывающего симпатию  и  убедительно обещавшего разобраться в ситуации он превращается в говорящую куклу, озвучивающую чужую ложь,  без понимания сказанного. Впрочем, возможно что   человек выгорел и устал до такой степени, что уже не в состоянии даже читать, написанные за него тексты. М.П.

Це не продаж лісів. Про приватизацію не йдеться. Земля лісогосподарського призначення залишається у державній власності. Ліси – не перестануть охороняти, деревину – не перестануть заготовляти

Українські ліси рухаються до нових правил. Правил корпоративного управління. Європейських, прозорих та, головне, відкритих. І, важливо: головним рефері цієї гри, автором правил та спостерігачем була, є і буде держава.

Через неналежну підготовку до виконання плану перетворення підприємства попереднім керівництвом, комісія з перетворення подала обґрунтований проект плану змін, тож маємо оновлені строки плану перетворення підприємства. У плані дій Уряду вказано до кінця 2027 року.

Від сотень лісгоспів – до єдиної компанії

Реформа лісової галузі розпочалася ще у 2022 році. Тоді держава об’єднала 158 окремих державних лісогосподарських підприємств у єдине ДП “Ліси України”. Для чого? Замість розрізненої системи з великою кількістю підприємств виникла одна компанія. Вона управляє значною частиною державного лісового фонду.

Тепер держава переходить до наступного етапу – зміни самої моделі управління цією компанією. У вересні 2025 року офіційно розпочато процес перетворення ДП “Ліси України” на акціонерне товариство.

У новій моделі держава залишатиметься власником компанії, а от керуватимуть нею за корпоративними правилами, які ефективно працюють в країнах ЄС.

Що означає корпоратизація?

Фактично – це перетворення державного підприємства на акціонерне товариство, а у випадку ДП “Ліси України” ще з умовою, що 100% акцій правонаступника залишаються у власності держави.

Тобто, це не продаж лісів. Про приватизацію не йдеться. Земля лісогосподарського призначення залишається у державній власності. Ліси – не перестануть охороняти, деревину – не перестануть заготовляти. Всі процеси налагоджені й будуть продовжені в новій організаційно-правовій формі.

Головне завдання – перевести вже створену єдину компанію на іншу систему корпоративного управління.

А це означає, що держава залишається власником, але саме підприємство працюватиме за правилами великого сучасного бізнесу: ефективний менеджмент управляє і відповідає за результат, а компанія отримує гнучкіші можливості, щоб спрямовувати зароблені кошти на розвиток лісових господарств.

При цьому роботу керівництва АТ контролює наглядова рада, а фінансова звітність компанії проходить незалежний аудит.

Як відбувається перехід від ДП до АТ?

Перший великий етап – інвентаризація. Треба чітко розуміти, якими активами володіє підприємство, в якому вони стані та що з цього реально потрібно для роботи.

Для компанії, яка управляє 6,6 млн гектарів лісового фонду і має понад 22 тисячі працівників, – це масштабна робота. І тут важливо не плутати майно компанії із самим лісом. Українські ліси не стають “акціями” і не переходять у приватні руки. Землі лісогосподарського призначення залишаються у власності держави, тут все залишається, як і зараз – до правонаступника переходить право постійного користування лісами.

Далі – нова модель управління. “Ліси України” отримають сучасніші корпоративні інструменти для управління великою державною компанією. Це означає можливість гнучкіше реалізовувати інвестиційні проєкти, оновлювати техніку, будувати лісові дороги, механізувати виробництво, вкладати кошти в автоматизацію та цифровізацію.

Ще один простий приклад – непотрібне майно. Якщо компанія має активи, які роками не використовуються і лише потребують витрат на утримання, логічно дати можливість реалізувати їх у передбаченому законом порядку, а отримані кошти спрямувати туди, де вони справді потрібні – у розвиток підприємства.

Що реформа означатиме для громад і територій? 

• Збереження робочих місць в регіонах.Більше грошей у місцевому бюджеті
• . Частина податків, пов’язаних із діяльністю підприємства та його працівників, надходить на місця.  За перші п’ять місяців 2026 року “Ліси України” повідомляли про 1,2 млрд грн надходжень до місцевих бюджетів, зокрема завдяки зростанню зарплат і, відповідно, надходжень ПДФО.
• Більше інвестицій може залишатися безпосередньо “на землі”. Якщо АТ отримує гнучкіші можливості для інвестицій, для лісових громад це потенційно означає не абстрактні корпоративні зміни, а нову техніку, лісові дороги, автоматизацію та сучаснішу інфраструктуру. Саме можливість гнучкіше реалізовувати інвестиційні проєкти є однією з переваг переходу до АТ.
• Громада не втрачає ліс через появу АТ. 100% акцій залишаються державі, власником земель лісогосподарського призначення залишається держава, а компанія і надалі виступає постійним лісокористувачем.

Що зміниться для бізнесу?

• Зрозумілі правила гри. Перехід до АТ зробить “Ліси України” більш прогнозованим партнером.
• Цифрові правила замість ручних домовленостей. Чим більше операцій відбувається через цифрові системи, тим менше простору для суб’єктивних рішень.
• Більше впевненості для інвестицій. Чим передбачуваніший ринок – тим легше бізнесу ухвалювати рішення про інвестиції.