23/01/2009
0
Те, що у Буковинських Карпатах ще водяться зубри – не новина. А ось те, що саме у найменшій в країні області, виявляється, проживає ледь не третина від усієї кількості цього цінного виду парнокопитних, мало хто знає. Звісно, йдеться не про світову популяцію цих красивих і сильних тварин, а про масштаби України. Як повідомив "Добі" завідувач кафедри зоології біологічного факультету ЧНУ Володимир Череватов, на початок 2008 року чисельність червонокнижного виду зубрів в Україні становила 260 особин. Якщо врахувати, що в усьому світі їх також збереглося не більше 1770 особин, то майже 90 буковинських тварин біловезько-кавказької породи (30 – у Сторожинецькому та 60 – у Берегометському держлісгоспах) на цьому фоні справді виглядають більш ніж переконливо. У Європі останніх диких зубрів знищили ще у XVIII столітті, на Кавказі та у Біловезькій пущі – на початку XX. Відтак відтворювати популяцію довелося із заледве півсотні тварин, що випадково вціліли у зоопарках.
Хоча були часи, коли завезена ще у 70-х роках минулого століття з Приокського, Тераського та Окського заповідників (Росія) в угіддя Державного мисливського господарства "Буковинське" популяція з 19 зубрів розросталася до понад 250-350 особин. Проте з початку дев’яностих, коли до винищення лісових велетнів (вага дорослого самця сягає тонни) доклали рук заїжджі вельможі, яким місцева влада організовувала "царські" полювання, чисельність цих живих пам’яток фауни постійно зменшувалася. Зараз полювати на цих травоїдних сучасників мамонтів, до того ж занесених до Червоної книги, суворо заборонено. Проте через наші безгосподарність і безпомічність зубри з буковинських угідь перебиралися навіть до Румунії. Відтак вже на початку 2000-го їх налічувалося ледь не вдвічі менше порівняно зі "стартовою" кількістю. З огляду на все зазначене, не дивно, що, затверджуючи план збереження (варто було б використати слово – порятунку) зубра в фауні України, чиновники Держкомлісгоспу та Мінприроди до участі в його реалізації запросили й науковців Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Упродовж двох – трьох років (програма дослідження розрахована до 2011 року) науковцям університету спільно з колегами з Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України доведеться не лише паспортизувати унікальну гірську субпопуляцію тварин, які є у межах Чернівецької області, а й взяти участь у розробці заходів щодо їх збереження та проведення інформаційно-просвітницьких акцій серед населення. Вивчення реального стану популяції буковинського зубра дозволить підібрати оптимальні умови його існування та розмноження, зробить Буковинські Карпати більш привабливими для туристів, збереже і примножить видове різноманіття різних регіонів України. Врешті отримані таким чином результати досліджень, за словами Володимира Череватова, спільно з аналогічними дослідженнями науковців з інших регіонів країни, дозволять фахівцям розробити загальний план розселення цього благородного виду у різних куточках України.
Бо якщо не вживати негайних заходів для порятунку зубрів, то вид просто вимре, – переконаний керівник проекту, завідувач кафедри зоології біологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Нинішня чисельність виду найнижча за останнє десятиріччя.
Науковець наполягає, що найсуттєвішими причинами зменшення чисельності зубрів на території України є зростання браконьєрства, посилена урбанізація та нарощення інтенсивності рекреаційного навантаження, зменшення кормової бази, несприятлива вікова та статева структура популяцій зубра. Натомість мисливствознавці у цьому сенсі посилаються переважно на брак коштів для ведення охоронної справи, завезення нових видів для поліпшення популяції тощо. Заради об’єктивності варто також зауважити, що ідея збільшити популяцію зубрів на Буковині має не лише прихильників, а й опонентів. Свого часу заступник начальника Держуправління екоресурсів у Чернівецькій області Володимир Солодкий висловлював думку, що оптимальна кількість зубрів для Буковини – 80. Саме така популяція буде доволі стійкою та даватиме щорічний приріст. Її перевищення погіршить кормову базу оленів і косуль.
У будь-якому випадку, згадані вище наукові дослідження проводитимуть не на порожньому місці. Ще кілька років тому фахівці семи буковинських лісництв, що входять до мисливського господарства "Зубровиця", вирішили розробити обласну програму розвитку та збереження цього виду парнокопитних. Ініціатором більшості запропонованих тоді змін був головний мисливствознавець Сторожинецького держлісгоспу Сергій Чистов. Єгері мали намір розширити територію державного заказника "Зубровиця", де проживають зубри, на 25 тисяч гектарів, зокрема за рахунок земель Берегометського держлісмисливгоспу, Вижницького й Сторожинецького держспецлісгоспів агропромислового комплексу. А також прискіпливо вивчити ареал і шляхи міграції цих тварин. Пропонувалося також заборонити випас домашньої худоби у лісових угіддях, де водяться зубри, проводити постійний відстріл бродячих собак як фактора неспокою зубрів, розширити мережу спеціальних біотехнічних споруд для зубрів, а у зимовий період – проводити їх відгодівлю тощо. Про кінцевий результат реалізації програми – збільшення популяції зубрів – планувалося говорити після завезення до області нових тварин для поліпшення генофонду. За прогнозами фахівців, у разі прийняття й реалізації програми популяція зубрів мала би збільшитися вже через п’ять років. Хоча буковинські зубри дають потомство вже зараз. Відтак своє слово мала сказати обласна рада, виділивши необхідні для втілення всіх цих нововведень кошти.
До порятунку унікального виду планувалося залучити іноземців, адже не так давно голландці й шведи допомогли завезти зубрів із Скандинавії у Львівську область.
Широкі можливості для Буковини у цій царині відкриває також транскордонне співробітництво. Варто нагадати, що коли білоруські чиновники відмовилися прийняти від європейського співтовариства допомогу для відтворення популяції зубрів у Біловезькій пущі, західні екологи звернули увагу на Україну. Відтак у рамках зустрічі представників Мінприроди України та радників посольств королівства Нідерландів і Румунії в Україні Буковину навіть відвідали іноземні експерти – для вивчення стану популяції зубрів на теренах краю. Після завершення комплексного дослідження голландські експерти мали вирішити питання надання області гранту на придбання самців зубрів або взагалі створити тут білатеральну (двосторонню) українсько-румунську заповідну територію.
Словом, працювати є над чим. Окрім суто наукового значення, дослідження популяції зубрів матиме й прикладне значення, – переконані в Чернівецькому обласному управлінні лісового й мисливського господарства. У цьому сенсі фахівці посилаються на безцінний досвід Білорусі, Польщі та країн Балтії, де зубри, які мають набір хромосом, однаковий зі свійськими парнокопитними, стали предметом дослідження не лише зоологів, але й генетиків. Адже давно відомо, що жирність молока самки зубра становить 8–14 відсотків, отож за умови відновлення генетиками попередніх досліджень щодо схрещення зубрів і свійських парнокопитних можна говорити про нові перспективи вітчизняного молочнотоварного виробництва.
