Китайські дерев’яні будинки, зібрані роботами, можуть стати для Австралії аналогом моменту BYD

Синій брезент укриває будинки, які очікують відвантаження на вантажному майданчику китайського заводу, який відвідав у понеділок Стів Вокер; За його словами, підприємство щомісяця відправляє від 30 до 40 таких будинків у Мельбурн, Сідней та Брісбен. (Фото надане виданню Wood Central / Central PR Group Стівом Вокером з компанії Terrafolia Advisory)

У Китаї для будинків, призначених для австралійського ринку, тепер застосовуються нові роботи; на одному з підприємств машини вже виконують більшу частину роботи, ніж люди. Про це повідомив Стів Вокер, керівник консалтингової компанії Terrafolia Advisory, який у понеділок відвідав завод у Китаї. Він розповів виданню Wood Central, що підприємство щомісяця відвантажує від 30 до 40 готових будинків у Мельбурн, Сідней та Брісбен.

“Мій висновок простий: це може стати для австралійського житлового будівництва таким же переломним моментом, яким став успіх BYD”, – заявив Уокер. Ця заява прозвучала на тлі даних Федеральної палати автомобільної промисловості (FCAI): у серпні обсяг продажів китайського автовиробника BYD в Австралії становив 8231 автомобіль, завдяки чому компанія вийшла на друге місце, поступаючись лише Toyota.

Коли Вокер вперше відвідав цей завод у 2017 році, а потім знову у 2020-му, там вироблялися дерев’яні елементи для модульних будинків. “Сьогодні тут за допомогою робототехніки випускають високотехнологічні касетні системи, причому внесок машин у виробничий процес тепер суттєво перевищує внесок людей”, – зазначає він.

Готова стінова панель, покрита плівкою DuPont Tyvek HomeWrap американського виробництва та вже оснащена вікном, стоїть поряд зі штабелями конструкційного пиломатеріалу в цеху китайського заводу. (Фото надане виданню Wood Central / Central PR Group Стівом Вокером з Terrafolia Advisory)

За словами Уокера, каркаси будинків виготовляються практично повністю з ламінованого клеєного бруса (LVL) класів LVL10 і LVL13 (переважно з новозеландської сосни), а не з традиційних пиломатеріалів. Якщо компанії вдасться запропонувати забудовникам «таке саме співвідношення ціни та якості будинків, яке BYD забезпечила у сфері автомобілів», — зазначає він, — «то нас чекають дуже цікаві кілька років».

При цьому Австралія є для компанії цільовим ринком номер один, за нею слідує Канада; Уокер заявляє про плани щодо стрімкого зростання в найближчі два-чотири роки. Компанія планує вивести свою материнську структуру на біржу у США, щоб залучити капітал та інвестувати у «додаткові передові виробничі потужності в Китаї».

Для Уокера цей план — «не просто пропозиція щодо експорту житла», а «продумана стратегія, яка поєднує китайське виробництво, автоматизацію, ринки капіталу та прямий доступ до великих західних ринків житлової нерухомості». «Далеко не кожен виробник має необхідні технічні знання, розуміння австралійського ринку або ділові зв’язки для реалізації подібного проекту», — стверджує він.

Компанія, з якою Вокер знайомий вже близько десяти років (але назву якої не розкриває), вже співпрацює з великими гравцями галузі. За його словами, вона зацікавлена ​​у роботі виключно з найбільшими австралійськими девелоперами, оскільки вважає співпрацю з ними менш ризикованою.

Ці новини з’явилися на тлі даних, опублікованих у травні Комітетом з економічного розвитку Австралії (CEDA) та консалтинговою фірмою Urbis. За їхніми висновками, Австралія ризикує не досягти цільового показника «Національної житлової угоди» (National Housing Accord) — будівництва 1,2 мільйона будинків до 2029 року — і недорахуватися від 200 до 300 тисяч одиниць житла. CEDA також встановив, що заводські методи будівництва можуть скоротити терміни зведення об’єктів на 20–50%, проте поки що вони займають лише нішеву частку ринку — багато в чому через те, що австралійські будівельні норми та правила були розраховані на традиційне будівництво безпосередньо на майданчику.

Опублікований у понеділок у LinkedIn пост Стіва Уокера з фотографіями конструкційних дерев’яних елементів заводського виробництва, готової стінової касети та будинків, упакованих для транспортування на вантажному майданчику. (Джерело: Стів Вокер, Terrafolia Advisory, через LinkedIn)

За словами Уокера, на заводі він побачив “іншу сторону медалі”, і для австралійських покупців житла цей бізнес може стати “важливою можливістю”. Однак для австралійських власників лісових угідь питання полягає не тільки в тому, чи розвиватиметься в країні індустрія заводського домобудування, а й у тому, яке місце в глобальному ланцюжку поставок займе австралійська деревина.

Уокер зазначає, що з перенесення будівельних робіт на заводи попит зміщується від традиційних масових пиломатеріалів до інженерної деревини з передбачуваними конструкційними характеристиками. Для лісозаготівельників відкривається перспектива вивчити властивості своєї деревини як конструкційного матеріалу та знайти шляхи виходу на ринок LVL (клеєний шпон) та інших видів інженерної деревини.

Австралія все більше покладається на імпортний LVL під час будівництва житла: за оцінками організації Forest and Wood Products Australia, у 2025–2026 фінансовому році обсяг імпорту перевищить 250 000 кубічних метрів. За десять місяців (до жовтня 2025 року) понад 69% задекларованого імпорту припало на частку материкового Китаю. Австралійська федерація імпортерів деревини (Australian Timber Importers Federation) пов’язує це різке зростання з припиненням вирубки природних лісів у штатах Вікторія і Західна Австралія, відзначаючи, що компанія Wesbeam – єдиний в Австралії великий виробник LVL – не змогла наростити обсяги випуску продукції, щоб заповнити.

Колоди подаються на розпилювання на одному з підприємств з виробництва шпону, які Стів Вокер відвідав у березні в рамках поїздки виробничими кластерами в китайські міста Ліньї, Суцянь і Гуйган, де також ознайомився з роботою місцевих виробників LVL-бруса. (Фото надане Wood Central / Central PR Group Стівом Вокером, Terrafolia Advisory)

Зі свого боку, Вокер зазначає, що один із уроків, які можна отримати з досвіду Китаю, стає все очевиднішим: «Виробниче обладнання можна купити, а ось капітал відносин — ні». Цей капітал, за його словами, є «вкладанням часу і довіри, що виходить далеко за рамки простої угоди купівлі-продажу».

Успіх на австралійському ринку буде супроводжувати не просто тим виробникам і власникам лісових угідь, які поставляють їм сировину, у яких «найнижчі витрати виробництва», — стверджує Вокер. Для лісозаготівельників і власників плантацій можливість полягає не так у тому, щоб «самостійно виробляти кожен компонент», скільки в тому, щоб «забезпечити австралійській деревині з плантацій гідне місце в тих будівельних системах, які зрештою отримають гору». На даний момент щодо ряду видів інженерної деревини на австралійському ринку ситуація інакша.