Із того роя не буде нічого

Размещаю статью о выборах Громадской рады, которую сегодня обнаружил в своей почте. Поискал в Интернет… Оказывается  статья вышла в последнем номере журнала "Полювання и рыболовля" . Однако её текст не доступен на сайте журнала, проэтому размещаю вариант,  полученный почтой. М.П.

Майже так говорить відоме народне прислів’я і точно така думка вже який день спіткає мене після того як довелося стати свідком обрання нового складу і керівництва Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України, яке відбулося 17 листопада цього року.

Перше чим хотілося поділитися – це атмосферою цього, з вашого дозволу, дійства. Періодично складалося враження, що я присутній як мінімум на виборах до Верховної Ради з усіма супутніми цьому складовими: чварами, нахабною агітацією, підкилимними інтригами і навіть чорним піаром…

 Гострі суперечки розпочалися з перших хвилин засідання, головним чином з приводу кількісного складу Громадської ради (далі – Ради) та легітимності голосування уповноваженими особами за дорученнями (були і такі) офіційних претендентів. У зв’язку з цим, голова Ради попереднього скликання і один з кандидатів на її очільника Орест Фурдичко спробував «розрядити обстановку» і запропонував всім присутнім 61 претендентам ввійти повним складом в Раду нового скликання, що неабияк сподобалося переповненому залу, проте…викликало занепокоєння у представників ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України (Національний університет біоресурсів і природокористування) які і головували на цьому засіданні і сформували відокремлену потужну групу, котра лобіювала обрання на посаді голови Ради гр. Карпука Анатолія Івановича, директора відокремленого підрозділу того ж таки НУБіП «Боярська лісова дослідна станція».

Представники даної групи стояли на позиції обрання до Ради лише 35 чоловік, посилаючись на Типове положення про громадську раду, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3.11.2010 р. N 996, хоча обов’язковість його виконання у багатьох присутніх на зібранні юристів викликала явні сумніви.

 Чи варто зазначати при цьому, злі язики подейкують, що саме у стінах вищезгаданого університету нині почала здобувати ази лісівничої справи очільниця Держлісагентства – правовика за освітою Христина Юшкевич. Мабуть варто. Оскільки надалі буде засвідчена однозначна заангажована підтримка працівників Держлісагентства саме пану Карпуку. Та про все по-порядку.

 А на даному етапі громада взяла гору над «учителями ненавчених» і майже одноголосно (окрім НУБіПовців звичайно) було проголосовано за вхід до складу Ради всіх прибулих на засідання 61 делегатів від громадських організацій. Відтак, питання можливих фальсифікацій при голосуванні, переможців і ображених і т.п. були зняті. Здалося, що найгірше позаду… Та коли перейшли до виборів голови Ради, як з відра, з вуст НУБіПовців, делегатів Держлісагентства і невідомих «козачків» полився бруд на Раду попереднього скликання у супроводі нав’язливої агітації за свого висуванця гр. Карпука. Атмосфера знову почала не на жарт розпалюватися.

Першим хто, нажаль, не витримав неприкритого блюзнірства виявився Орест Фурдичко. Останній подякував всім присутнім за довіру і зняв свою кандидатуру з претендентів на голову Ради. Залу який до цього був розділений навпіл симпатіями між Фурдичком і Карпуком нічого не лишалося як віддати голоси за останнього, оскільки решта двоє претендентів (загалом було 4) взагалі виявилися маловідомими широкому загалу, відтак опинилися поза конкуренцією.

Тож, думаю, можна привітати керівництво Держлігагентства – ви нарешті отримали свого голову Громадської ради, тепер матимете взаєморозуміння і у ваших заліковках все буде лише «відмінно»! Проте, шановні добродії, і спитають з вас тепер двічі…

Черговий виток напруги вже спостерігався при визначенні комісій у складі Ради. Шляхом відкритого голосування учасники затвердили структуру Громадської ради у складі лише чотирьох комісій:
• лісової політики та стратегії розвитку лісового господарства;
• фінансового забезпечення;
• використання лісових ресурсів;
• підготовки кадрів та кадрового забезпечення.

Цього разу не витримали нерви у делегата від ПтаР Василя Новицького, який нагадав новобраному голові Ради про те, що Держлісагентству ввірено керувати двома галузями – лісовою і мисливською. «- Ввірено – нажаль, з огляду на те, що ви і нині про неї не згадали», підкреслив той. На ці слова прозвучала відповідь голови на кшталт: не на часі мисливство…подібні комісії можна буде створити і згодом… Після цього частина членів Ради, які формували профільну комісію з питань мисливського господарства у попередньому її скликанні разом з п. Новицьким залишили залу засідань. Слід відмітити, що згодом назва першої комісії «лісової політики та стратегії розвитку лісового господарства» таки поповнилась словосполученням «та мисливського». Тому, спасибі новому керівництву Ради, що хоч так нас «уважили» і поставили на голосування розширену назву такої політичної і стратегічної комісії. Цікаво буде поспостерігати скільки питань з мисливського господарства буде розглянуто тією комісією і хто ввійде в її склад – лісівники, деревообробники чи ба навіть хтось з мисливських кіл? Поживемо – побачимо…

Та не буває лиха без добра. Незадовго до 17 листопада вже було відомо, правда поки з чуток, що саме пані Юшкевич перша з очільників відомства, яка, не маючи профільної освіти, «дозріла», додумалась, чи називайте як хочете, але запропонувала відділ мисливського господарства та полювання при ДАЛРУ реорганізувати в управління. Що тут сказати… Якщо це не чутки, респект і низький уклін! Дай Боже Вам, Христино Василівно, ще організувати належну структуру того управління, доукомплектувати його кваліфікованим особовим складом, і не лише з лісівників. Адже у структурі мисливських угідь держави ліси становлять лише близько 5-ї частини. Тож і зоологи і екологи і мисливствознавці південних наукових шкіл будуть там геть не зайві. Та про це ми писали на шпальтах Видання і озвучували через свого представника у вашій Громадській раді раніше. І про створення нового управління з новими філософією і баченням ситуації, зокрема. Яке б мало відділи: наукового забезпечення, контрольно-ревізійний, юридичний і т.п. Дякуємо, що прислухалися! Та, забігаючи наперед, хочемо сказати, що ми і наші читачі будемо вкрай засмучені, якщо створення профільного управління виявиться лише формальністю, стратегічним кроком-реакцією на активізацію у вищих мисливських колах ідеї відокремлення управлінських функцій мисливською галуззю від ДАЛРУ.

Зізнаємось чесно, дивлячись на те, що робилося і не робилося Держлісагенством для нашої галузі у ХХІ ст., усвідомивши рівень відношення нового керівництва Громадської ради до неї, ми не зберегли жодної краплі оптимізму щодо її майбутнього під кураторством вашого відомства. Та, здається, настав саме той час, коли Ви, пані Христино, маєте чудову можливість довести всьому Українському народові зовсім протилежне. А ми, бачить Бог, будемо цьому лише раді! Зі свого ж боку, готові не лише критикувати, а і безоплатно допомагати вам кращими фахівцями, з якими підтримуємо тісну співпрацю по всій країні. Хоча, вмовити всіх їх співпрацювати з вашим відомством, повірте, буде не просто… І не наша вина в цьому…