07/09/2026
007 Вересня 2026
Моделювати лісогосподарські рішення, порівнювати їх та оцінювати можливі наслідки ще до початку робіт – такі можливості дають сучасні цифрові інструменти. Їх практичне застосування фахівці Карпатської філії ДП «Ліси України» вивчали під час міжнародної літньої школи «Наближене до природи лісівництво – ближче до людей», організованої на базі Бернського університету прикладних наук (BFH-HAFL) у Швейцарії.
Обміни досвідом з європейськими колегами мають конкретну мету – підготувати українських лісівників до зміни моделі господарювання в Карпатах. Із травня 2027 року суцільні рубки головного користування в гірських лісах Карпатського регіону будуть заборонені. Замість них ширше застосовуватимуть вибіркові й поступові рубки, зокрема рубки переформування, що передбачають природне поновлення та збереження постійного лісового покриву.
Для Карпат це особливо важливо. Гірські ліси не лише дають деревину, а й захищають ґрунти й водозбори, стримують ерозійні процеси та зберігають біорізноманіття. Мішані, різновікові й багатоярусні насадження стійкіші до посух, сильних вітрів, хвороб і шкідників.
Перехід до нової моделі змінює весь технологічний процес – від інвентаризації та планування до відбору окремого дерева, його заготівлі й вивезення. У горах вибіркова заготівля складніша й дорожча, тому потребує підготовлених працівників, сучасної трелювальної техніки та розвиненої мережі лісових доріг.
Швейцарія – одна з провідних європейських країн у сфері наближеного до природи лісівництва. Тут цей підхід давно поєднують із сучасними технологіями, зокрема використовують мартелоскопи для навчання фахівців і перевірки лісівничих рішень. Такий досвід важливий для України напередодні змін.
Мартелоскопи – це навчальні ділянки, на яких кожне дерево пронумероване, обміряне й нанесене на карту, а його характеристики внесені до цифрової бази. Це дає змогу оцінити стан деревостану, визначити мету господарювання, провести навчальний відбір дерев і порівняти результати.
Роброблена фахівцями Бернського університету платформа martelage.sylvotheque.ch перетворює мартелоскоп на цифровий тренажер. Її бібліотека містить понад 250 ділянок із різних країн. Інтерактивні карти й панорамні знімки дають змогу провести віртуальний відбір дерев, порівняти сценарії та оцінити їхній вплив на запас, структуру й розвиток насадження, а також на його економічні та екологічні показники.
Мобільний застосунок MSC Mobile для Android та iOS працює в лісі навіть без доступу до інтернету й одразу показує результати. Повторні обміри та знімки допомагають простежити, як відбір дерев упродовж років впливає на природне поновлення, запас і структуру деревостану. Так можна оцінювати не лише окремий захід, а й довгострокові зміни в лісі. Цими інструментами лісівники можуть користуватися вже сьогодні.
За оцінкою лісівників філії, для системного застосування цих технологій в Україні потрібно розвивати мережу мартелоскопів, збирати й оновлювати дані за єдиними стандартами, мати сучасне вимірювальне обладнання, україномовний інтерфейс і підготовлених тренерів. Цифрові платформи також мають стати частиною постійного навчання лісничих, фахівців із відведення і таксації лісосік та FSC-сертифікації.
До прикладу, цьогоріч мартелоскоп закладено в ялицево-буковому лісі Порошківського лісництва Ужгородського надлісництва. Під час його створення професор BFH-HAFL Крістіан Россет ділився досвідом з українськими фахівцями. Тут можна навчати лісівників, порівнювати їхні рішення та адаптувати європейські методики до умов Карпат.
У перспективі європейський досвід допоможе сформувати спільні критерії відбору дерев і підготувати фахівців до нової моделі господарювання. Цифрові інструменти не замінюють досвіду лісівника, а допомагають обґрунтовувати рішення й передавати знання колегам.
Літня школа відбулася в межах міжнародного проєкту From Crisis to Resilience with Close-to-Nature Forest Management in Ukraine, який реалізується у 2025–2029 роках за підтримки Velux Stiftung. Навчання об’єднало представників ДП «Ліси України», ВО «Укрдержліспроект», Лісового навчального центру, українських університетів, WWF-Україна та інших партнерських організацій.
