06/09/2026
0Для того, щоб деревообробники та меблярі могли налагодити ефективне виробництво на основі зростання доданої вартості з метою значного підвищення вартості кінцевого валового продукту, зростання експорту, залучення інвестицій їм необхідно, щоб ЛПК став моносистемою, заснованою на єдиній промисловій політиці зі встановленими пріоритетами та КРІ, які лежали б у основі планування та контролю за ним. Натомість ми сьогодні маємо розрізнені сектори економіки ЛПК, у яких кожен виживає по-своєму. Лісова галузь за останні 7 років 5 разів підкорялася різним міністерствам, а в організації та проведенні Лісової реформи 2021-2025 взяв участь навіть офіс президента України. Вплив різних лобістських сил традиційно є надмірним.
Що стосується деревообробної та меблевої галузей, то вони традиційно залишаються безхазяйними, не мають власної інституції та існують на становищі сиріт, які нікому не потрібні, але оскільки вони існують, то виконавчій владі доводиться на них якось реагувати, якщо вони сильно набридають.
Для того щоб вони стали повноправними суб’єктами економічної діяльності ЛПК, необхідно:
- Продумана та затверджена КМУ промислова політика ЛПК.
- Реальна, а не міфічна стратегія розвитку деревообробної та меблевої галузі.
- Перехід із сировинної моделі економіки на індустріальну.
- Координаційний центр із платформою управління на ШІ (наприклад, АРЛПК).
- Ринок деревини, що відповідає сучасній міжнародній практиці.
- Загальні правила торгівлі круглими лісоматеріалами затверджені КМУ.
- Встановлені показники (КРІ), які забезпечують ефективне планування та контроль.
Натомість країна отримала б оновлений ЛПК, який за рахунок мультиплікативного ефекту (х5-10 крат) міг би забезпечити значне зростання вкладу у ВВП країни порівняно з нинішньою сировинною моделлю економіки, що значно підвищило б надходження до держбюджету, а також добробут працівників всього комплексу.
На жаль, нічого подібного практично не спостерігається. Чітко сформульованої промислової політики немає. Інституції деревообробки немає. Розробку «Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей до 2030 року» КМУ доручив Мінагрполітики та продовольства», яке в цьому, як кажуть, «ні вухом, ні рилом», оскільки її функціонал дуже далекий від цього, а у пріоритетах міністерства ця сфера діяльності взагалі не значиться. Недостатній функціонал міг би забезпечити новостворений АРЛПК як координаційний центр, що поєднує всі галузі ЛПК у єдиний злагоджений організм. А платформа управління на ШІ дозволить йому стати компактним, дуже ефективним і таким, що дійсно не має на сьогодні аналога у світі. Це рідкісна можливість креативно відзначитись на світовому лісовому ринку.
Ринок деревини є найважливішим елементом інфраструктури ЛПК, через який здійснюється забезпечення сировиною підприємств деревообробки та виробництва меблів.
Реформатори та пропаганда подають його як верх архітектурної досконалості ринку деревини. Ось тільки незалежна експертна оцінка, зроблена за допомогою ШІ за п’ятьма вказаними в таблиці критеріями, дає іншу картину.
Порівняльна оцінка функціональності ринку деревини в некоторых странах
|
Критерій |
Україна |
Польща |
Німеччина |
Швеція |
Фінляндія |
Північна Америка* |
|
1. Доступність деревини для споживачів |
45 |
80 |
90 |
95 |
95 |
90 |
|
2. Ціноутворення з урахуванням якості та розмірів |
50 |
85 |
90 |
95 |
95 |
90 |
|
3. Різноманітність каналів торгівлі |
55 |
90 |
90 |
95 |
95 |
95 |
|
4. Взаєморозрахунки та оборотний капітал |
30 |
75 |
85 |
90 |
90 |
90 |
|
5. Приймання, вимірювання та рекламації |
40 |
85 |
90 |
95 |
95 |
90 |
|
Підсумковий рейтинг |
44% |
83% |
89% |
94% |
94% |
91% |
* Північна Америка тут означає узагальнену модель США + Канади.
Оцінка функціональності ринку круглих лісоматеріалів
- 🇺🇦 Україна — 44%
- 🇵🇱 Польща — 83%
- 🇩🇪 Німеччина — 89%
- 🇸🇪 Швеція — 94%
- 🇫🇮 Фінляндія — 94%
- 🇺🇸🇨🇦 Північна Америка — 91%
Ця шкала дуже наочно показує головну проблему України: проблема не лише у рівні ціни на деревину, а в інституційній конструкції самого ринку.
Шкала оцінки функціональності ринку круглих лісоматеріалів, %
- 90–100 — найкраща міжнародна практика;
- 80–89 — високий рівень;
- 70–79 — достатньо функціональний;
- 60–69 — середній рівень;
- 40–59 — проблемний;
- 0–39 — системно проблемний.
Фактично українським переробникам «втюхали» проблемний ринок, а пропаганда постійно запевняє, що він «золотий». Він справді золотий, але тільки для продавця та організаторів біржової торгівлі за весь час його існування з 1.07.2021. Продавцю та ліцензійним біржам він забезпечує небувалі «надої», тоді як для покупців він є постійним випробувальним полігоном на виживання або «ходінням по муках».
Такому стану справ сприяє відсутність загальних правил торгівлі круглими лісоматеріалами, затверджених КМУ, подібних до правил реалізації 25% заготовленої в державних лісах деревини в пілотному проекті 2019 р. через ЕТП державного оператора Прозорро.Продажі. Цим пілотним проектом була встановлена креативна архітектура ринку деревини з 3-х етапних аукціонів, що забезпечують конкурентне ціноутворення і виключають надмірне зростання цін на емоціях покупців, як на біржових торгах. Постанова КМУ з цими правилами має статус чинної, тож ніщо не заважає струсити з них пил, доповнити і доопрацювати і знову ввести їх у дію, як додатковий канал торгівлі, що становить реальну конкуренцію біржовим торгам. Як кажуть, все нове – це добре забуте старе.
В даний час діють правила торгівлі деревиною, заготовленою в державних лісах, встановлені внутрішніми правилами приватних комерційних ліцензійних бірж, що створює не лише конфлікт інтересів, а й можливості для маніпуляцій з метою максимізації отримання доходу від торгівлі деревиною, що підтверджується скандальною хронікою, що публікується в ЗМІ.
Відсутність пріоритетів промислової політики та КРІ знеособлюють економічну діяльність та сприяють імітації уявних успіхів та дезінформації суспільства.
На мій погляд, саме дискусії щодо покращення реальної функціональності ринку можуть стати одним із найсильніших аргументів у подальшому діалозі профільних асоціацій з Мінекономіки, КМУ та іншими учасниками реформи щодо удосконалення.
Україні не потрібно винаходити нову систему.
Якщо одночасно:
- дозволити довгострокові формульні контракти;
- залишити конкурентні аукціони;
- створити спеціальний канал для МСП;
- відокремити торгівлю від вимірювання та приймання;
- встановити єдині стандарти якості;
- зробити прозорими гарантійні кошти;
- не допускати безпідставного тривалого блокування оборотного капіталу;
- запровадити незалежний механізм рекламацій,
то за вказаною шкалою Україна потенційно може перейти приблизно з 44% до 80–85%, тобто перейти до категорії високий рівень. При мінімумі витрат можна істотно підвищити функціональність ринку деревини.
