01/09/2026
3От редакции
Мы публикуем это открытое письмо поскольку затронутый в нём вопрос имеет принципиальное значение для всей лесной и деревообрабатывающей отрасли.
Речь идёт не о личности журналиста и координатора платформы Wood Industry UA Юрия Дюга и не о праве человека придерживаться определённых взглядов. Речь идёт о другом: кто и на каком основании может представлять позицию украинских работодателей на государственном уровне, проводилось ли её предварительное обсуждение с отраслевыми объединениями и учтены ли интересы не только крупнейших предприятий, но также малого и среднего бизнеса.
Редакция «Открытого леса» не считает борьбу с отдельными людьми и их убеждениями продуктивной. Люди действуют внутри сложившейся системы отношений, интересов и правил. Поэтому обсуждать следует прежде всего качество самой системы представительства бизнеса, прозрачность выработки отраслевых позиций и возможные экономические последствия предлагаемых решений.
Публикуя письмо ГО «Ассоциация деревообработчиков и лесозаготовителей Львовщины» в авторской редакции, мы не утверждаем заранее, что все содержащиеся в нём оценки и обвинения доказаны. Однако поставленные авторами вопросы заслуживают открытого и аргументированного ответа.
Редакция готова предоставить Юрию Дюгу, платформе Wood Industry UA и Федерации работодателей Украины возможность изложить свою позицию в полном объёме. Мы убеждены, что открытая профессиональная дискуссия принесёт отрасли значительно больше пользы, чем обмен личными обвинениями.
3 comments
Валерій Подкоритов
ФРУ є сильною організацією великого бізнесу, яка відстоює свої інтереси и це нормальне явище. Проблема виникає тоді, коли сильному представництву великого бізнесу протистоїть не інша сильна організація МСБ, а відсутність державного інституту, який зобов’язаний оптимізувати загальний економічний результат. Тому створення АРЛПК у цій конструкції — це не «ще один орган влади», а потенційно механізм нейтрального економічного арбітражу між лісовим господарством, великим бізнесом, МСБ, регіонами та державою. Саме такий підхід дозволив би перетворити Стратегію-2030 із документа про розвиток окремої деревообробної галузі на реальний план переходу всього ЛПК України від сировинної до індустріальної моделі. Це настільки очевидно, що просто дивує, чому КМУ цього не бачить. Створення АРЛПК звільнить Мінагрополітики та продовольства від невластивого йому тягаря деревообробки та виробництва меблів, особливо у нинішніх найскладніших військових умовах.
Тому звернення Львівської Асоціації, але щодо створення АРЛПК, потрібно направити не ФРУ, а на ім’я Прем’єр-міністра Сергія Корецького, який здатний оцінити та успішно вирішити цю проблему, оскільки вона у його компетенції та її рішення сприяє виконанню представленої ним програми діяльності нового складу КМУ. ГО Відкритий ліс зі свого боку допоможе оформити таке звернення.
Advokat_Storchous
Схоже, львівським лісозаготівельникам і малим деревообробникам просто треба вчитися сучасного «інституційного лобізму». Навіщо розповідати від імені якоїсь Асоціації деревообробників Львівщини? Звучить надто чесно: одразу зрозуміло, кого ви представляєте і чого хочете. Треба масштабніше. Наприклад, вступити до Асоціації платників податків України, закинути їм трохи «вагомого внеску», створити там платформу якогось умовного «Wood бusiness ЮА» і вже від імені українських платників податків пояснювати КМУ, що експорт деревини та продукції з неї забороняти не можна.
І тоді почнеться справжня краса представницького захисту інтересів бізнесу. Буде десь приблизно так: Федерація роботодавців України урочисто заявляє: «Роботодавці вимагають нульової квоти на експорт паливної деревини». А наступного дня умовна Асоціація платників податків України не менш урочисто відповідає: «Платники податків категорично проти нульової квоти на паливні дрова та ін !».
Загалом, Штірліц ніколи не був так близький до провалу.. Хоча, звісно всі на ринку знають, що устами цього шановного речника йдеться про позицію української «дочки» австрійської транснаціональної корпорації з переробки ДСП та МДФ. Компанія-гігант є одним із найбільших покупців технологічної, балансової, низькосортної та вторинної деревини в Європі, переробляє на своїх 40 виробництвах за різними оцінками від 16 до 20 млн кубів (але ці дані – не 100 %).. В Україні вони в рік переробляють трохи більше 1 млн куб низькосортного лісу, а потужності дозволяють переробляти до 2-ух.. Тож в них присутнє цілком природнє бізнесове бажання нагинати продавців- лісників по ціні, чавити конкурентів, та брати активно-агресивну участь у створенні потрібного правового ландшафту. Цей бізнес давно зрозумів просту річ: власний комерційний інтерес гравця такого рівня набагато переконливіше звучить, коли його озвучує не директор зі словами «нам потрібна дешевша деревина та ще й багато», а поважна загальнонаціональна організація зі словами «цього потребує українська промисловість». Загалом, по Європі в них схожа медіастратегія (активно, та іноді нестандартно конкурують із покупцями деревини-біоенергетики) , але виступати в імені «Всєя роботодавців» – це здається, їхнє українське ноу-хау.. До речі, у попередні роки для них із експортом все було добре – маю на увазі постанови КМУ про нульові квоти. Злі язики кажуть про заангажованих ними народних депутатів – але хто ж тому вірить.
До речі, роботодавець із двох укр-австро заводів в Рівненський та Волинських областях – такий собі: за офіційними даними в них у 2025 році працювало 651 працівників (це не рахуючи їх афільованих ТОВок), в той час коли в двох областях за стат. звітністю рахувалось понад 280 тис. працівників. Валовий дохід за минулий рік – понад 11 млрд. грн, але в своїй звітності збитки намалювали близько 1 ярдов 850 млн. збитків.
П.С. Якщо серьозно – то в Україні вже діє З У «Про лобіювання», є реєстр Прозорості, статуси бенефіціарів, та запроваджені інші правові штуки для цивілізованого лобізму приватного бізнесу, а нє вот єто всьо.. Тож беріть та виконуйте. Да буде всій деревообробній галузі шастя та процвітання !
П.С -1 . Усі збіги назв компаній, федерацій, платформ, посад, економічних інтересів, цифр, оцінок та нормативних ініціатив із реально існуючими є абсолютно випадковими. А якщо таких збігів виявилося підозріло багато – це, безумовно, теж випадковість.
Маландий Даниил
Поддерживаю оценку автора. Остается добавить, что надо бы на досуге разобраться с двумя вопросами:
– работают ли перерабатывающие мощности “Кроноспана” в настоящее время в РФ и Беларуси?
– почему сырье для МДФ маскируется как дрова, если во всей Европе это деловой лес?
Думаю, активность лоббистов “Кроноспана” надо разбавить ответами.
Comments are closed.