Ситуація на ринку лісопродукції вимагає негайних та виважених рішень.
29.07.2026 року під час засідання робочої групи при Держлісагентстві України, Голова ГО «Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини» Микола Когут виступив із чіткою та аргументованою пропозицією щодо перегляду цінової політики на IV квартал 2026 року.
Пряма мова Миколи Васильовича Когута:
“Ми просимо Держлісагентство та ДП «Ліси України» розглянути можливість пониження стартових цін 3 кварталу на 10-15%. Чому це необхідно? Сьогодні і в Європі, і в Україні йде пониження ціни на сам продукт — кругляк. Відповідно, зменшилася реалізація обрізних пиломатеріалів на світовому ринку. ДП «Ліси України» від цього не програють і нічого не втратять. Зниження стартової ціни лише поверне на біржу реальні торги, а бізнес сам, конкуруючи, “нажене” ціну вище стартової. В даному випадку наша совість чиста: бізнес має сам формувати реальну ринкову ціну під час прозорих торгів”.
Спільна позиція галузі:
Варто підкреслити, що ця ініціатива — це консолідована позиція ринку. Наша Асоціація направила офіційний лист-пропозицію на адресу керівництва Держлісагентства та ДП «Ліси України».
Звернення щодо зниження стартових цін на IV квартал було підтримане не лише нашою громадською організацією, а й Асоціацією «Меблідеревпром» зокрема Юрієм Серафимовичем Медведєвим, а також іншими профільними асоціаціями та вітчизняними виробниками, які критично зацікавлені у збереженні працездатності всієї галузі.
Обґрунтування нашої позиції:
Аналіз ІІІ кварталу: Торги на ТБ «УУБ» та ТБ «УЕБ» показали, що попри високий рівень реалізації лотів у Львівській області, переважна більшість угод укладалася за початковою ціною, без конкурентної боротьби. Відсутність кроку аукціону — це прямий сигнал: діюча ціна сировини вже досягла критичної межі для ринку.
Сезонний фактор та світові тенденції: У період осені та зими традиційно падає попит та обсяги споживання лісопродукції на європейському ринку. Європейські покупці жорстко диктують зниження цін на готову продукцію. Висока вартість української сировини робить вітчизняне виробництво збитковим та неконкурентоспроможним.
Вимога ринку: У зв’язку з цим ми наполягаємо на зменшенні стартових цін на лоти IV кварталу 2026 року на 10–15% відносно стартових цін ІІІ кварталу.
Який результат ми очікуємо?
- Зниження стартового порогу:
- Поверне на біржі реальні торги (аукціон на підвищення).
- Захистить вітчизняних переробників від збитків у складний зимовий період.
- Забезпечить гарантований викуп деревини у ДП «Ліси України».
- Держава та бізнес мають працювати в синергії. Тільки реальна ринкова ціна забезпечить стабільність галузі!
- Закликаємо Держлісагентство та ДП «Ліси України» почути спільний голос переробників та прийняти конструктивне рішення.
З повагою,
Команда ГО «Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини»

1 comment
Валерій Подкоритов
З економічної точки зору, вимога знизити стартові ціни на 10–15 % може дати лише короткостроковий ефект. Якщо на ринку існує стійкий дисбаланс між попитом і пропозицією або механізм торгів стимулює активне підвищення ставок, кінцева ціна справді може повернутися до попереднього рівня. Невипадково, негласне правило організаторів аукціонної торгівлі говорить: «Хочеш продати товар дорожче – зроби стартову ціну мінімально можливою. Покупці самі піднімуть її на недосяжний рівень».
Світова практика показує, що найбільш стійкі результати забезпечують не адміністративні зміни стартових цін, а комплексна політика розвитку ринку. Створена модель ліцензійної біржової торгівлі в Україні є різновидом лохотрону з метою максимізації ціни. Кінцева ціна на біржових торгах зростає не тільки в результаті торгів, а й за рахунок цінового міхура, створеного пересортицею та нестачею відвантаженого товару через недосконалість чинної технології ЄУД і який далеко не кожен покупець може самостійно визначити.
Які питання могли б бути предметом діалогу з виконавчою владою?
Якщо орієнтуватися на досвід Фінляндії, Швеції, Австрії, Канади, США та Польщі, професійні асоціації могли б пропонувати обговорення таких напрямів.
1. Запровадження довгострокових контрактів
Для визначеної частки ресурсу (наприклад, 50–70 %) можна розглянути використання контрактів строком 1–3 роки з прозорою формулою ціноутворення та періодичним переглядом ціни.
Це може:
• підвищити прогнозованість для деревообробних підприємств;
• полегшити інвестиційне планування;
• зменшити залежність від короткострокових коливань.
2. Формульне ціноутворення
У багатьох країнах ціна визначається не лише результатом аукціону, а й враховує:
• ринкові індекси;
• сортність;
• якість;
• транспортну складову;
• погоджені механізми індексації.
Такий підхід робить ціноутворення більш передбачуваним.
3. Прозорість ринку
Доцільно розглядати:
• регулярне оприлюднення статистики продажів;
• індикативні індекси цін;
• інформацію про структуру реалізації за каналами збуту;
• відкриті дані щодо обсягів пропозиції.
Це підвищує довіру до ринку.
4. Розвиток внутрішнього попиту
Досвід Канади, Фінляндії та Японії показує, що державні програми дерев’яного будівництва можуть підтримувати внутрішній попит на продукцію деревообробки.
Для України це може бути актуальним у контексті післявоєнної відбудови.
5. Підтримка інвестицій
Конкурентоспроможність деревообробки залежить не лише від вартості сировини.
Важливими є:
• доступ до фінансування;
• модернізація обладнання;
• енергоефективність;
• розвиток інженерної деревини;
• стимулювання експорту продукції з високою доданою вартістю.
6. Якість та цифровізація
Доцільним може бути розвиток:
• єдиної цифрової системи обліку;
• стандартизованого визначення якості;
• незалежного механізму врегулювання спорів щодо сортності.
Comments are closed.