Короткий огляд світового ринку круглих лісоматеріалів світу та України станом на середину 2026 року та тенденції його розвитку на 2026-2027 роки

Діапазони з орієнтовними ринковими рівнями цін станом на середину 2026 року для пиловника хвойних порід середніх специфікацій (здебільшого DAP/Delivered Mill або близьких умов поставки)

*У Північній Америці порівняння слід робити обережно, оскільки широко застосовуються різні системи обліку (кубічні метри, board feet, log scales), а в окремих регіонах ціна може включати або не включати доставку.

Яка зараз тенденція?

🇨🇳 Китай

Саме китайський ринок нині залишається одним із головних факторів світової кон’юнктури.

Через кризу у будівництві; нижчий попит на житло; скорочення імпорту; ціни на круглі лісоматеріали залишаються під тиском.

🇪🇺 Центральна Європа

Після різких коливань 2021–2023 років ситуація значно стабілізувалася.

Основні тенденції:

• стабільні довгострокові контракти;
• помірне відновлення попиту;
• локальні коливання через санітарні рубки та погодні фактори.

Загалом ринок виглядає відносно збалансованим.

🇸🇪 Північна Європа

Попит підтримують:

• виробництво CLT;
• клеєна деревина;
• целюлозно-паперова промисловість;
• біоенергетика.

У багатьох випадках діє формульне ціноутворення, тому ціни змінюються плавніше, ніж на спотових ринках.

🇺🇸 США

Ринок дуже чутливий до:

• процентних ставок;
• іпотечного кредитування;
• кількості нових житлових будинків.

Якщо будівельна активність зростає, попит на пиловник швидко відновлюється.

🇨🇦 Канада

На ринок впливають:

• попит США;
• експорт до Азії;
• транспортні витрати;
• лісові пожежі;
• доступність лісових ресурсів.

🇺🇦 Україна

Український ринок має власні особливості.

На ціни впливають:

• обмежений внутрішній попит;
• експорт пиломатеріалів;
• біржова модель реалізації;
• логістика;
• воєнні ризики;
• дефіцит інвестицій.

За наявними ознаками, суттєвого довготривалого висхідного тренду поки що не спостерігається. У різних сегментах можливі короткострокові коливання, але загалом ринок залишається чутливим до змін зовнішнього попиту та внутрішньої економічної ситуації.

Порівняння України та ЄС

Якщо перевести українські ціни в євро, видно, що вони часто перебувають нижче або поблизу нижньої межі діапазону Центральної та Північної Європи. Водночас пряме порівняння не завжди коректне через різницю у:

• структурі сортиментів;
• системах вимірювання;
• умовах поставки;
• вимогах до якості;
• логістичних витратах;
• способах формування ціни.

Біржова модель торгівлі круглими лісоматеріалами в Україні, на відміну від формульного ціноутворення в країнах ЄС, є прихованим джерелом додаткового підвищення кінцевої ціни за рахунок пересортиці та недостачі, оскільки специфікація у біржовому бюлетені ніколи не відповідає специфікаціям відвантаження, що створює можливість для маніпуляцій з ціноутворенням на користь продавця. При формульному ціноутворенні ціна на круглі лісоматеріали коригується за чинною ціною на пиломатеріали, реальної якості деревини, встановленим відсотком виходу 1 м3 пиломатеріалів, результатами приймання на складі покупця. Тому формульне ціноутворення є більш гнучким та реальним в порівнянні з біржовими торгами.

Прогноз на 2026–2027 роки

Якщо не відбудеться різких макроекономічних змін, можна очікувати:

• Європа — переважно стабільний ринок із помірними сезонними коливаннями та поступовим відновленням попиту разом із пожвавленням будівництва.
• Північна Америка — висока залежність від динаміки житлового будівництва та процентних ставок; можливі швидші цінові коливання.
• Китай — ключовим фактором залишатиметься стан будівельного сектору; відновлення будівництва може підтримати світовий попит на деревину.
• Україна — значний потенціал зростання попиту у разі масштабної відбудови країни, розвитку дерев’яного будівництва та збільшення внутрішньої переробки. Саме ці чинники, поряд із реформою ринку та довгостроковими контрактами, можуть стати основою більш стабільного ціноутворення, ніж короткострокові коливання на спотовому ринку.

Якщо проаналізувати лісові ринки США, Канади, Швеції, Фінляндії, Австрії, Німеччини, Польщі та Китаю, то можна побачити цікаву закономірність. Незважаючи на відмінності у формах власності на ліси, моделях торгівлі та державному регулюванні, всі успішні системи мають три спільні риси.

Перша. Ціна на круглі лісоматеріали є наслідком стану промисловості, а не її рушієм. Спочатку аналізуються попит на пиломатеріали, меблі, плити, целюлозу, конструкційну деревину та будівельну активність, і лише потім формується ціна на круглий ліс. Фактично ланцюг виглядає так:

Попит на готову продукцію → Завантаження деревообробних підприємств → Попит на круглі лісоматеріали → Ціна круглих лісоматеріалів.

Друга. Практично ніде стратегічною метою державної політики не є максимізація ціни на круглий ліс. Навпаки, політика спрямована на досягнення балансу між інтересами лісового господарства та деревообробної промисловості. Надмірно високі ціни можуть погіршити конкурентоспроможність переробників, а надто низькі — обмежити можливості сталого ведення лісового господарства.

Третя. Основним показником успіху є не рекордні ціни на круглі лісоматеріали, а:

• зростання доданої вартості;
• розвиток експорту продукції глибокої переробки;
• інвестиції у виробництво;
• продуктивність праці;
• податкові надходження;
• створення робочих місць;
• екологічна стійкість.

Саме тому, наприклад, у Фінляндії чи Австрії зміна ціни на пиловник на 5–10 % не сприймається як головний показник успіху галузі. Значно важливішими є показники завантаження виробничих потужностей, випуску продукції з високою доданою вартістю, інновацій та експорту.

На мою думку, це може бути корисним орієнтиром і для України. У процесі відбудови країни та інтеграції до європейського ринку варто оцінювати ефективність ЛПК не лише за доходами від продажу круглих лісоматеріалів, а й за тим, скільки економічної цінності створюється з кожного кубічного метра деревини.