Диалоги DM: А. Громов. Проблемы кадровых решений.
18/05/2026
2 18/05/2026 2
Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.
Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.
Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842
Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ
Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.
2 коментаря
Маландий Даниил
Учту и сделаю! Особенно про роль кабмина.
Валерій Подкоритов
«У ДП «Ліси України» відбувається щось не те, треба змінювати підхід…» Та ні, там відбувається все як задумано, причому в публічній площині та в правовому полі. Підхід, безумовно, потрібно міняти, тільки – кому? КМУ «дав добро» на проведення лісової реформи та милостиво погодився з пропозицією ДАЛРУ про створення ДПЛУ, при цьому не визначивши йому не цілей, ні завдань, ні обов’язків, ні показників ефективності (KPI), тобто надав ДАЛРУ повний карт-бланш без жодних зобов’язань. Тим більше, що куратором Лісової реформи був один із п’яти ефективних менеджерів ОП Ростислав Шурма, фахівець із корпоративного права, вимушений минулого року «у справах, які не терплять зволікань» виїхати до Європи. Втім, прихований задум Лісової реформи – секрет полішинелю. Лісові мільярдні потоки, розгалужені на дрібні струмки, були центру управління лісової галузі як би «безгоспними». Лісова реформа дозволила центру взяти їх під жорсткий контроль, направити в єдиний контрольований потік та фінансові показники різко пішли вгору. Цьому сприяли: право власності оператора ДПЛУ на заготовлену в державних лісах деревину (чого немає ніде в ЄС), створення монопольного біржового ринку з числа ліцензійних бірж, усунення з ринку всіх конкурентів серед продавців, у тому числі державного оператора Прозорро.
Таким чином, ДПЛУ став успішним комерційним проектом за рахунок перетворення загальнонаціональних лісових ресурсів на комерційний актив з метою максимізації своїх доходів, а не для розвитку деревообробного сектора держави, оскільки було створено сировинну модель економіки. Заготовлена деревина через високі спекулятивні ціни стала недоступною для багатьох підприємств деревообробки. Можна сказати, що фінансовий успіх ДПЛУ став можливим завдяки деградації деревообробки, особливо МСБ. При розвитку індустріальної моделі економіки зі ставкою на розвиток виробництва з високою доданою вартістю економіка держави щороку отримала б на 15-25 млрд грн більше, ніж із сировинною моделлю.
Чи винен у цьому ДПЛУ, якщо він займає в ієрархії виконавчої влади нижній щабель, а над ним знаходяться Мінекономіки та КМУ, які по суті благословили його на це?
А де ж наука? Вона захоплюється успіхами лісової реформи, воліючи не помічати дисбаланси, що виникають. Профільні асоціації деревообробників та меблярів більше нагадують сюжет картини «Ходоки у Леніна», ніж структури, здатні вплинути на рішення виконавчої влади.
Тому кадрові рішення у ДПЛУ кардинально нічого не вирішать, окрім визначення сокральних жертв. Риба гниє з голови. КМУ слід було б набути суб’єктності, а не бути стороннім спостерігачем за своїми ж помилковими постановами, які призвели до дисбалансу в ЛПК і не бажають виправляти свої помилки. І перш ніж розробляти стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей, слід було б заснувати їх інституцію, наприклад, у формі агентства чи директорату при Мінекономіки, без якої будь-яка подібна стратегія стає бездумною.
Ось про ці проблеми та шляхи їх вирішення і хотілося б почути в одному з чергових діалогів DM.
Comments are closed.