08/05/2026
1Екс-заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ігор Зубович призначений операційним директором ДП «Ліси України» та головою комісії з перетворення підприємства в акціонерне товариство. Відповідне рішення затверджене наказом Державного агентства лісових ресурсів України.
Мінекономіки розпочало процес перезавантаження роботи ДП «Ліси України». Галузь потребує нових підходів — більш сучасних, прозорих та ефективних, здатних забезпечити баланс між економічною стійкістю, захистом довкілля та інтересами держави.
Серед ключових завдань:
- перегляд підходів до винагород керівництва із застосуванням прозорих та збалансованих критеріїв;
- підвищення прозорості та якості управління підприємством;
- посилення контролю за незаконними рубками, сприяння роботі правоохоронних органів та зменшення корупційних ризиків;
- посилення природоохоронного напряму роботи галузі, захисту Карпатських лісів та біорізноманіття;
- модернізація виробничих процесів, впровадження автоматизованих систем управління та оновлення технічної бази;
- забезпечення прогнозованих умов для роботи деревообробного бізнесу;
- розвиток співпраці з громадами, створення нових робочих місць, забезпечення дровами населення та підтримка місцевих соціальних програм.
Це є відповіддю на численні запити суспільства, місцевих громад, правоохоронних органів та бізнесу щодо більш прозорої, ефективної та відповідальної роботи лісової галузі.
Водночас реформа лісової галузі вже демонструє конкретні результати. За результатами першого кварталу 2026 року порівняно з 2023 роком чистий дохід ДП «Ліси України» зріс до 8,6 млрд грн (+87%), прибуток до оподаткування — до 3 млрд грн (+273%), а сплата податків збільшилася до 4 млрд грн (+166%).
ДП «Ліси України» є найбільшим лісокористувачем в країні та однією з найбільших державних лісових компаній Європи. На підприємстві працює понад 22 тисячі співробітників, а в управлінні перебуває 6,6 млн га лісового фонду.
Довідково:
Процес корпоратизації передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2022 року №1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі».
Ключові умови перетворення ДП «Ліси України» на акціонерне товариство:
- власником земель лісогосподарського призначення залишається держава;
- приватизація лісових ресурсів заборонена законодавством;
- формування статутного капіталу АТ відбуватиметься за рахунок майна підприємства;
- 100% акцій АТ «Ліси України» належатимуть державі.
1 коментар
Валерій Подкоритов
Економічна політика КМУ та Мінекономіки, м’яко кажучи, викликає подив. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2022 р. №1003 є основною для проведення Лісової реформи та корпоратизації ДПЛУ. У зазначеній Постанові КМУ йдеться про згоду з пропозицією ДАЛРУ про створення ДПЛУ та подальшим його перетворенням на АТ. При цьому КМУ як центральним виконавчим органом влади жодних цілей, завдань та КРІ для ДПЛУ та майбутнього АТ не визначено. Таким чином, ДАЛРУ отримало повний карт-бланш на проведення лісової реформи. В результаті, обов’язок із забезпечення заготовленої деревиною вітчизняної деревообробки залишився за ДАЛРУ, який не має права власності на заготовлену деревину. Таке право власності виникло у ДПЛУ, але у нього немає обов’язків щодо забезпечення сировиною потреби внутрішньої переробки. Статутом ДПЛУ визначено забезпечення державних потреб у заготовленій деревині лише на комерційній основі, а з урахуванням цільової установки ДПЛУ на максимізацію прибутку лише за максимально високими цінами, що продемонструвала 5-річна практика Лісової реформи. Більше того, КМУ своєю Постановою від 26 липня 2022 р. № 834 визначив деревину біржовим товаром, який підлягає виключно на біржових торгах через ліцензійні товарні біржі та, по суті, санкціонував монопольний біржовий ринок, передав регулятивні функції НКЦПФР. Постанова була оформлена заднім числом, так рятувальна ідея завжди приходить після. Таким чином, була створена сировинна модель економіки, несумісна з індустріальною моделлю економіки, що базується на виробництві доданої вартості з х5-10 кратним мультиплікативним ефектом у порівнянні з сировинною моделлю. За деякими підрахунками, сукупні втрати країни становлять 150-250 млрд грн щорічно. Це і є “забезпечення прогнозованих умов для роботи деревообробного бізнесу”, про яке говорить Мінекономіки.
“Приватизація лісових ресурсів не підлягає законодавству” – це мантра для заспокоєння громадськості. Так, ліс на корені (абстракція) належить народу, зрубаний ліс (сортименти) вже належать корпорації, яка розпоряджається їм на власний розсуд. Виходить, що «кому бублик, а кому дірка від бублика».
КМУ та Мінекономіки несуть відповідальність за таку неефективну економічну політику та відсутність інституційних рішень, що блокують розвиток переробки. Особливо інституції ЛПК у державному управлінні, відсутність якої не дозволяє ані формувати, ані проводить ефективну економічну політику. Існуючий дисбаланс між лісовою галуззю та деревообробкою, що утворився за роки лісової реформи, наочний тому приклад. Мова повинна йти про Реформу всього сектора ЛПК, а не про окрему його галузь, прирікаючи іншу на свавілля.
Напрошується й інший висновок: Лісова реформа 2021-2025 стала продуктами діяльності впливових лобістських сил, зацікавлених у створенні системи ручного управління лісовими ресурсами, в якій центральним органам влади було визначено роль не суб’єктів, а статистів для прикриття реальної прихованої мети. В цьому випадку все стає логічним і таємничий пазл повністю складається.
Comments are closed.