Від мешканців Корюківського району можна почути, мовляв, заготівельники і переробники деревини спустошують наші ліси. Уже стільки розвелося пилорам, що скоро випиляють геть усе… Газета спробувала в цьому розібратися, завітавши у держлісгоспи.
Директор ДП «Холминський держлісгосп» Олександр Демченко назвав багато фактів, які переконують, що вирубування лісів проводиться планово, за спеціальними нормами. І кожен з лісгоспів турбується про екологію, охорону та безпеку, щоби не порушувати рівновагу у природі. «Наше підприємство переробляє щороку 20 – 22 тис. м3 деревини, що складає 20 відсотків від заготовленої. Лісгоспи і користувачі вирубують деревини стільки, скільки передбачено правилами, які встановлені державним підприємством «Укрліспроект». Воно у свою чергу обґрунтовано визначає норму вирубки стиглої деревини на рік і на десятиліття. Два наші лісгоспи вирубують 25-35 відсотків її від приросту. На кожному гектарі приростає 4 кубічних метри деревини, а на всій площі – 160 тисяч кубічних метрів. Ми самі вирубуємо менше 40 відсотків, а разом обидва лісгоспи – по 70 тисяч кубометрів головного користування. Тож 90 тисяч – ще залишається і переходить на наступні роки. Європейські країни вирубують 85 відсотків від приросту деревини. Знаю, що люди хвилюються, коли бачать, що вирізається ліс. Але заспокою: обидва наші державні лісгоспи планомірно ведуть заготівлю, згідно з нормативними, науково – обґрунтованими документами і підходами. Приріст треба обов’язково використовувати. Не будемо цього робити, деревина у лісі гнистиме. Якщо, зокрема, ми вирубуємо гектар чи два лісу, то восени або весною ця площа обов’язково заліснюється і тут, і в багатьох інших місцях. У нашому Холминському лісгоспі є потужні розсадники і теплиці, де вирощуються мільйони саджанців, які висаджуються на тих площах, де вирубали стиглий ліс».
Директор переконаний, що у державних лісгоспах працюють професіонали, патріоти, віддані улюбленій справі люди. Вони якісно виконують свою роботу. І сумніву нема в тому, що не буде зменшення площ лісів, спустошення не станеться.
– А чи вистачить деревини переробникам району?- запитую.
– Ствердно відповісти ніхто не зможе. Ми не володіємо інформацією, скільки на Корюківщині пилорам, загалом переробників. Не знаємо їх потужностей, обсягів. Натомість уся деревина реалізується держлісгоспами у Чернігові на аукціоні раз на квартал. Тож усе, що заготовили у Корюківському районі, можуть і мають право закупити бажаючі з усіх областей України. На такі аукціони приїздить багато претендентів. І нема гарантії, що нашу деревину закуплять представники Корюківського району. Процедура аукціону відбувається прозоро, відповідно до ринкових умов та згідно з умовами торгів. Держлісгоспи залишають собі 20 – 25 відсотків від заготовленої деревини для переробки на своїх виробництвах. Цю лісосировину не виставляють на аукціони.
Спілкуємося з головним інженером ДП «Корюківський лісгосп» Олександром Мареничем:
– Олександре Івановичу, що скажете про тривожні думки людей стосовно випилювання лісів. Деякі жителі району вважають, що запаси деревини катастрофічно зменшуються…
– Це природно, що люди не мовчать. Реагують на будь-які факти, не є байдужими спостерігачами. Я тривалий час працюю на різних посадах, які пов’язані з лісовою охороною, використанням і насадженням молодих лісів. З упевненістю можу стверджувати, що деревини в Україні достатньо, вистачить її на багато десятиліть і на Чернігівщині та в Корюківському районі. Тільки у ДП «Корюківський лісгосп» ліси на площі близько сорока тисяч гектарів. І держлісгоспи не випилюють їх бездумно. Те, що для нас вимітили, маю на увазі ділянки, заліснені площі з достиглою деревиною, ми пиляємо. А більше – ні. Корюківський лісгосп протягом року вирізає 300 гектарів стиглого лісу. І відразу ж ці 300 – засаджуємо, тобто відтворюємо.
– Чи є деревообробні підприємства та велика кількість пилорам загрозою для лісів?
– Насправді це не так. Підприємства, які займаються деревообробкою, розпилюванням, використовують деревину не тільки з Корюківського та Сновського районів, де лісовий фонд нашого лісгоспу, а й доставляють її з ряду інших районів області. А деякі – навіть з Росії. Так робило раніше ТОВ «Ванеса». Треба розуміти: якщо ліс не спилювати, він перестигає і гниє. Колись на одному місці в Україні вирізали до 60 гектарів лісу. Тепер же можна спиляти достиглої деревини не більше, ніж на 3-гектарній площі.
– Фахівці кажуть, що у 50 –ті роки в Україні особливо багато вирізалося деревини.
– Так, то були післявоєнні роки розрухи, коли тривала відбудова заводів, фабрик, великих комбінатів, шахт, житла. Тоді масово вирізався ліс. Хоча були й обмеження. Після «відбудовних років» чогось подібного не спостерігалося. З того часу у нашій державі відбувся значний приріст деревини. Це сталося ще й тому, що при колишньому Союзі багато деревини задешево завозили з Сибіру з Росії, а в нас в України мало вирубувалося лісів.
Ще три фахових погляди…
На аналогічне запитання «Чи можливі у нашому районі проблеми з деревиною?» – директор Корюківського районного спеціалізованого комунального підприємства «Корюківкаліс» Олексій Іллюченко сказав, що навіть, якщо у нашому районі різко збільшиться кількість пилорам і підприємств з деревообробки – усім деревини вистачить. Не виникне проблем і з уведенням в експлуатацію Корюківської ТЕС, яка вироблятиме електроенергію та працюватиме на відходах деревообробної промисловості. А також використовуватиме паливний матеріал, якого достатньо у лісах Корюківського і Сновського районів. Цього року буде пущено ще один деревообробний завод Корюківської фабрики техпаперів. Це теж стане приємною подією, тому що створять робочі місця. У нас навіть в одному Корюківському районі більше ніж достатньо приросту достиглої деревини. Скільки на відповідних заліснених площах нам запроектують на рік державні фахівці, більше ніхто не вирубає. Сировинної деревини вистачить усім. Це я добре знаю як фахівець. Тривалий час лісівником працював Василь Єременко. Він теж підтвердив думку, що прирости деревини на Корюківщині значні. І не може бути такого «спустошення лісів», про яке кажуть у народі. Бо приростає її кожного року багато.
Менеджер «ВУД Індустрі» Анна Кулєнова повідомила, що їх підприємство деревину везе на переробку тільки з Чернігівської області. Переважно з Корюківського, Городнянського, Новгород -Сіверського, Семенівського, Коропського районів. «На мою думку, лісу достатньо. Проте, ринкова ціна на деревину швидко виростає. І з часом багатенько пилорам, які працюють у різних точках району, перестануть діяти, оскільки не «потягнуть» ціну. Саме з цієї та інших причин лісу вистачить на багато років, можливо, навіть на століття. А на ринках деревинної продукції працюватимуть конкурентоспроможні підприємства, у яких достатньо ринків збуту та обігових коштів. Щодо нашого виробництва, то воно щорічно переробляє від 1000 до 5000 кубометрів деревини. Забезпечує 80 робочих місць, своєчасно виплачує зарплату».
