31/03/2026
0З лісовою галуззю пов’язано багато упереджень та стереотипів, які не мають нічого спільного із реальністю. Детально розберемо найпоширеніші з них
Міф №1. В Україні занадто великі обсяги лісозаготівлі
Насправді: загальна річна заготівля деревини в Україні складає 15 млн кубометрів. Водночас приріст деревини в лісах за цей же період складає 35 млн кубометрів.
Тобто заготівля в Україні складає трохи більше ніж 40% від приросту. Це надзвичайно ощадливий підхід до використання лісових ресурсів. В європейських країнах цей показник перевищує 80-90%. Наприклад, Німеччина використовує 95 млн кубометрів з 98-ми, а Польща – 38 млн кубометрів із 40-ка.
Міф №2. Лісівники проводять рубки там, де їм заманеться
Насправді: всю лісогосподарську діяльність ведуть за довгостроковими планами, які враховують природоохоронні зони, санітарний стан лісу, вік деревостану.
Річ у тім, що життєвий цикл лісів триває 80-120 років. Весь цей час ліс ретельно доглядають: захищають від шкідників, хвороб, охороняють від пожеж, піклуються про молоді культури, формують високопродуктивний деревостан. Логічним результатом цієї роботи є «збір урожаю» – заготівля стиглих дерев та висадка нових. Теж саме роблять фермери в аграрному секторі, але там цикл є набагато швидшим.
Тож лісівники чітко знають, коли і де проводити заготівлю деревини та висаджувати нові культури. Рубки проводять виключно в межах розрахункової лісосіки та на ділянках, де це передбачено матеріалами лісовпорядкування.
Міф №3. Людині не варто втручатися в процес формування лісів, природа сама впорається
Насправді: природний приріст деревини у лісах є набагато менший, аніж за умови сучасних методів господарювання, особливо у штучно створених лісах. Навіть здорові дерева в некерованому лісі дадуть набагато менше деревини.
Без рубок догляду та санітарних рубок ліс швидко заповнюється хворими, гнилими, засохлими деревами. А це збільшує ризик зараження здорових дерев та виникнення лісових пожеж.
Крім того, перестиглі дерева не тільки не абсорбують діоксид вуглецю, а навпаки – віддають його. Фактично застарілий ліс можна порівняти з ТЕЦ, яка спалює вугілля.
На противагу цьому контрольовані рубки омолоджують лісові масиви, зменшують поширення шкідників і хвороб, формують деревостани різного складу і форми.
Міф №4. Ділянки зі зрубами не відновлюють, вони занедбані
Насправді: зруби, які утворилися внаслідок господарської діяльності, заліснюють протягом двох років, як цього вимагає законодавство.
Перші кілька років дерева ростуть повільно, і їх важко помітити на ділянці. Тому складається враження, що вона закинута, але це не так. Щорічно лісівники висаджують нові ліси на всіх зрубах та забезпечують лісорозведення на нових територіях.
Міф №5. Лісівництво в Україні не відповідає європейським принципам
Насправді: Євросоюз визнає досягнення України у дотриманні принципів сталого та відповідального використання лісів. У 2025 році ми отримали статус країни з низьким ризиком знелісення та статус країни з низьким рівнем ризиків як країни-експортера деревини відповідно до європейського регламенту EUDR. Це найвища оцінка з усіх можливих.
Європейські експерти високо оцінюють трансформацію лісової галузі, про це йшлося в Брюсселі під час скринінгу українського законодавства та досягнень галузі за розділом 27 Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема, Єврокомісія відзначила успіхи цифровізації галузі: в Україні діють е-лісорубний квиток, на підставі якого заготовляють всю деревину, е-сертифікат походження деревини, який регулює експортні операції та е-ТТН з фото партії деревини – всю продукцію транспортують на її підставі. Також діє Електронна система обліку деревини, а торгівля перенесена на ліцензовані товарні біржі.
Крім того, близько 70% лісів, у яких веде господарську діяльність ДП «Ліси Україна», мають FSC сертифікат. Це означає, що управління в лісах відповідає трьом основним критеріям: воно екологічно належне, соціально відповідальне та надає достатню економічну вигоду без незворотних втрат лісових ресурсів.
Міф №6. Ніхто не контролює санітарні рубки
Насправді: інструменти контролю є, вони чітко визначені та працюють.
Санітарні рубки проводять на підставі Санітарних правил в лісах України (постанова КМУ № 555 від 27.07.1995).
До санітарних відносяться вибіркові та суцільні рубки, які здійснюють для поліпшення санітарного стану лісів з метою оздоровлення насаджень. Їх проводять у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Призначення суцільних санітарних рубок відповідно до Санітарних правил в лісах України здійснюється спеціальними комісіями
До складу таких комісій обов’язково входять:
– представники власника лісів та постійного лісокористувача;
– співробітники територіального органу Держлісагентства;
– фахівці державних спеціалізованих лісозахисних підприємств;
– представники органу місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують суцільної санітарної рубки.
ДП «Ліси України» на своєму веб-сайті оприлюднює графіки відведення насаджень у рубки. Представники громадськості мають змогу за бажанням долучитися до процесу відведення насаджень у рубку.
Тож сьогодні кожен охочий може особисто взяти участь у контролі за проведенням санітарних рубок. Головне – мати бажання.
Міф №7. Прибрати з лісу деревину, пошкоджену стихійними лихами або пожежами, можна без проходження процедури ОВД
Насправді: для того, щоб прибрати пошкоджену стихійним лихом деревину, треба провести суцільну санітарну рубку, а розпочати її без проходження процедури ОВД неможливо.
Це питання регламентується постановою КМУ № 1010 від 13 грудня 2017 р. У ній чітко наведені критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля – повний їх перелік є тут surl.li/qplpdv. Але суцільних санітарних рубок у цьому списку немає, тож ніяких виключень для здійснення оцінки впливу на довкілля на проведення суцільних санітарних рубок немає, навіть якщо йдеться про подолання наслідків стихійного лиха.
ОВД триває до шести, а інколи до дев’яти місяців. За цей час деревина втрачає свою якість та вже не становить інтересу для деревообробників, тож продати її неможливо, а це недоотримані надходження до бюджетів всіх рівнів.
Міф № 8. В Україні низький рівень заповідання в лісах
Насправді: рівень заповідання у лісах Держлісагентства становить 17%. Загалом 50% всіх лісів України мають певні обмеження лісогосподарської діяльності, направлені на збереження екосистем та захист рідкісних видів.
Для порівняння: в країнах ЄС заповідність складає близько 5%, а більшість лісів є мультифункціональними, тобто поєднують природоохоронні та експлуатаційні функції.
Звісно Держлісагентство розглядає питання розширення природно-заповідних територій, але з врахуванням як екологічних, так і економічних та соціальних факторів.
Треба враховувати, що через повномасштабну війну в Україні суттєво скоротилися площі лісу, де можна вести господарську діяльність: близько 1 млн га тимчасово окуповані, ще 0,5 млн га потребують розмінування, 0,1 млн га перебувають в зоні активних бойових дій. Разом з тим фронту та деревообробній промисловості потрібна деревина, і лісовий сектор має її забезпечити та збільшити заготівлю – це одне з основних завдань уряду на цей рік.
Міф №9. Українські ліси менш захищені від пожеж, та більше від них потерпають, ніж у країнах ЄС
Насправді: попри те, що через високу температуру повітря, відсутність опадів та поривчастий вітер в окремих регіонах у 2025 році спостерігався підвищений рівень пожежної небезпеки, показники є набагато меншими, ніж у 2024-му.
Загалом минулого року зафіксовано 122 лісові пожежі на площі 5,5 тис. га, а в 2024 році було 1994 пожежі на площі майже 24 тис. га. У 2020 році ліс вигорів на площі понад 74,6 тис. га.
Водночас якщо ж порівнювати з країнами ЄС, то згідно зі статистикою Європейської служби інформації про лісові пожежі (EFFIS), 2025 рік став найгіршим за всю історію спостережень з 2006 року: у Євросоюзі ліс вигорів на площі понад 1 млн га. Тож твердження, що українські ліси захищені гірше, як мінімум некоректне.
Міф №10. Раніше рубали менше лісу
Насправді: якщо проаналізувати показник лісистості України в динаміці, то побачимо, що у 1950 році він становив 10%. Станом на 2026 рік маємо фактичну лісистість у 19% – це офіційні ліси та самозалісені території. Тобто цей показник не зменшився, а зріс майже вдвічі. Цього неможливо було б досягти, якби вирубувалося більше лісів, ніж колись.
Також слід враховувати ще один чинник: за всі роки Незалежності, тобто майже 35 років, лісівники жодного разу не перевищували дозволені обсяги заготівлі деревини. Навпаки використовувалося лише 60-70% дозволених обсягів.
І наостанок ще один факт: країни, які знаходилися у стані повномасштабної війни, як зараз Україна, ніколи не дотримувалися розрахункової лісосіки й максимально нарощували лісозаготівлю, фактично знищуючі свої ліси. Натомість сьогодні ми в умовах повномасштабної війни впроваджуємо європейські методи господарювання, дотримуємося розрахункової лісосіки та природоохоронних зобов’язань і створюємо нові нацпарки
