Структура реальних KPI, які відображали б стан ЛПК, а не лише фінансовий результат продавця ресурсу

Якщо головним показником ефективності стає прибуток ДПЛУ або чистий дохід від реалізації деревини, то система автоматично оптимізується під максимізацію виручки, а не під:

• розвиток переробки;
• зростання доданої вартості;
• зайнятість у регіонах;
• експорт продукції з високою переробкою;
• екологічну стійкість.

У ЄС KPI лісового сектору будуються за логікою:

ресурс → доступ → переробка → додана вартість → регіони → експорт → бюджет → екологія

Нижче — структура реальних KPI, які відображали б стан ЛПК, а не лише фінансовий результат продавця ресурсу.

 

I. РЕСУРСНИЙ БЛОК (сталий баланс)

1️⃣    Коефіцієнт сталості використання ресурсу

Розрахунок: обсяг заготівлі / розрахункова лісосіка

Норма: 85–95%

Понад 100% або нижче 70% — дисбаланс.

2️⃣    Частка лісів із підтвердженим сталим управлінням (FSC/PEFC)

Показує екологічну легітимність сектору.

3️⃣    Витрати на лісовідновлення на 1 м³ заготовки

Дає розуміння, чи не “виїдається” ресурс.

II. РИНКОВИЙ БЛОК (доступ до ресурсу)

4️⃣    Частка внутрішньої переробки в загальному обсязі реалізації

Ключовий індикатор.

Формула: (Обсяг деревини, реалізований українським переробникам / Загальний обсяг реалізації)

У Польщі – понад 75%

В Україні – офіційно не відображається як KPI.

5️⃣    Частка МСБ у закупівлях деревини

Показує, чи ринок не монополізований великими гравцями.

6️⃣    Концентрація покупців (HHI індекс)

Дозволяє оцінити рівень монополізації попиту.

7️⃣    Частка довгострокових контрактів із внутрішньою переробкою

Ключ до інвестиційної стабільності.

III. БЛОК ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ

8️⃣   Коефіцієнт переробки

Обсяг виробленої продукції з високою доданою вартістю / обсяг заготовленої деревини.

9️⃣    Додана вартість ЛПК на 1 м³ заготовки

Наприклад:

• просто продаж кругляка — 2–3 тис грн маржі
• меблева продукція — 20–40 тис грн на той самий обсяг

Це ключовий стратегічний KPI держави.

🔟 Частка продукції глибокої переробки в експорті ЛПК

Показує структурну якість експорту.

IV. СОЦІАЛЬНО-РЕГІОНАЛЬНИЙ БЛОК

11️⃣     Кількість робочих місць у ЛПК на 1000 м³ заготівлі

Показує, чи ресурс працює на зайнятість.

12️⃣     Частка податкових надходжень, що залишаються в громадах

13️⃣     Інвестиції в переробку на 1 м³ ресурсу

V. ІНСТИТУЦІЙНИЙ БЛОК

14️⃣    Індекс прозорості ринку деревини

• відкритість даних
• частка відкритих торгів
• середня кількість учасників на лот

15️⃣    Кількість судових спорів щодо реалізації деревини

16️⃣    Частка операцій через стандартизовані публічні процедури

VI. ФІНАНСОВИЙ БЛОК (але не єдиний)

17️⃣    Рентабельність діяльності підприємств галузі

18️⃣    Податкові надходження

19️⃣    Капітальні інвестиції в інфраструктуру

ГОЛОВНИЙ СТРАТЕГІЧНИЙ KPI ДЛЯ ДЕРЖАВИ

Не прибуток ДПЛУ.

А: Сукупна додана вартість ЛПК / 1 м³ заготовленої деревини

Це дозволяє зрозуміти:

• чи ресурс працює як сировина,
• чи як основа промислової політики.

ЧОМУ ЗВІТ ДАЛРУ В ОДНОМУ ВИМІРІ

Поточний звіт відображає модель:

“ми продали більше – отримали більше прибутку – сплатили більше податків”

Але не відповідає на питання:

• Чи стало більше переробки?
• Чи зросла зайнятість?
• Чи зменшилася концентрація ринку?
• Чи зросла додана вартість?
• Чи став ринок менш корупційним?

ЯК МАЄ ВИГЛЯДАТИ СИСТЕМА KPI

Оптимальна модель:

40% — ресурсна сталість

30% — розвиток переробки

20% — регіональний вплив

10% — фінансовий результат продавця

Тільки така структура робить лісову політику державною, а не комерційною.

Стратегічний висновок

Якщо KPI — це прибуток продавця деревини, то галузь стає сировинною монополією.

Якщо KPI — це додана вартість і зайнятість, то галузь стає індустріальною політикою держави.

 

Нижче — модель того, як зміна системи KPI (від “прибуток продавця” до “додана вартість ЛПК”) змінить управлінську поведінку ДПЛУ протягом 3–5 років.

Моделюється не бухгалтерія, а поведінкова економіка управління: що зміниться у прийнятті рішень, структурі стимулів та розподілі ресурсу.

1️⃣    ВИХІДНА ТОЧКА (2025 рік)

Поточна модель KPI (де-факто):

• чистий дохід
• чистий прибуток
• рентабельність
• податки

Поведінковий результат:

ДПЛУ:

• максимізує ціну 1 м³;
• концентрує продажі;
• орієнтується на найбільш платоспроможних покупців;
• мінімізує довгострокові зобов’язання;
• не зацікавлений у маржі переробника;
• не вимірює вплив на зайнятість і ВВП.

Раціональна поведінка для монопольного продавця.

2️⃣    ЩО ЗМІНЮЄ НОВА СИСТЕМА KPI

Ключова зміна:

30% ваги – додана вартість і внутрішня переробка

15% – конкуренція та доступ

15% – регіональний ефект

Прибуток продавця – лише 10%.

3️⃣    МОДЕЛЬ ПОВЕДІНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ (3–5 років)

РІК 1: ПЕРЕБУДОВА СТИМУЛІВ

Управлінська реакція:

1. З’являється інтерес до:
   • частки продажу внутрішнім переробникам;
   • частки МСБ;
   • довгострокових контрактів.
2. Виникає потреба:
   • вести статистику за покупцями,
   • розмежовувати переробників і трейдерів,
   • рахувати індекс концентрації.
3. Починається корекція правил торгів:
   • більша фрагментація лотів;
   • запровадження квот для МСБ;
   • перші довгострокові угоди.

Фінансовий ефект:

Можливе незначне зниження маржі продавця (2–4%), але стабілізація обсягів продажу.

РІК 2–3: ЗМІНА РИНКОВОЇ СТРУКТУРИ

ДПЛУ починає діяти не як монополіст, а як менеджер ресурсу.

Виникає стратегічна мотивація:

1. Розширити базу покупців → зниження концентрації (HHI)
2. Підтримати довгострокові контракти → стабільний збут замість пікових цін
3. Збільшити частку внутрішньої переробки → зростає мультиплікатор ВВП

Кількісна ілюстрація (модель)

Показник	2025	2028
Частка внутрішньої переробки	60%	75%
Додана вартість на 1 м³	8 тис грн	12 тис грн
Частка глибокої переробки в експорті	35%	55%
HHI концентрації	0,22	0,15
Робочі місця	+0%	+18%

РІК 4–5: ІНСТИТУЦІЙНА ЗРІЛІСТЬ

Відбувається стратегічна трансформація ролі ДПЛУ.

Зміна управлінської логіки:

Було: “Продати дорожче”.

Стає: “Забезпечити максимальну додану вартість у країні”.

4️⃣    МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ (5 років)

Якщо додана вартість зростає на 4 тис грн/м³при заготівлі 12 млн м³:

12 млн × 4 000 грн = +48 млрд грн доданої вартості щороку.

З мультиплікатором 1,6:

≈ 75 млрд грн додаткового ВВП щороку.

Податки (20–25%):15–18 млрд грн додаткових надходжень.

Це перевищує можливу втрату маржі ДПЛУ у 1–2 млрд грн.

5️⃣    ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ПОВЕДІНКА ТОП-МЕНЕДЖМЕНТУ

Старі стимули	Нові стимули
Максимальна ціна	Максимальна внутрішня переробка
Концентрація продажів	Диверсифікація покупців
Короткострокові торги	Довгострокові контракти
Прибуток компанії	ВВП сектору
Контроль доступу	Розширення доступу

6️⃣   НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЕФЕКТ

Змінюється не бухгалтерія — змінюється архітектура влади на ринку.

ДПЛУ перестає бути:

• монопольним продавцем,
• гравцем, що контролює доступ до ресурсу.

І стає:

• агентом державної промислової політики.

7️⃣    РИЗИКИ ТА ОПІР

1. Опір великих покупців.
2. Опір частини менеджменту.
3. Тимчасове зниження фінансового KPI продавця.
4. Потреба у новій аналітичній системі.

Але довгостроковий виграш держави значно більший.

8️⃣ ГОЛОВНИЙ ВИСНОВОК

Зміна KPI → змінює стимул → змінює поведінку → змінює структуру ринку → змінює економіку сектору.

Поки KPI = прибуток ДПЛУ, галузь буде сировинною.

Як тільки KPI = додана вартість ЛПК, галузь стане індустріальною.