Підсумки роботи Держлісагентства за 2025 рік на межі втрачених можливостей

6 березня 2026 р. відбулася презентація звіту голови ДПЛУ Віктора Смаля за 2025р. Звіт нагадував тріумфальне шоу з нагоди небувалих фінансових результатів головного та єдиного постійного лісокористувача – ДПЛУ, що не має аналога до ЄС. Особливо керівництво ДАЛРУ підкреслювало небувалі фінансові результати лісової галузі та сплачені нею податки.

«Ніколи ще держава не отримувала таких бюджетних надходжень від лісового господарства. Завдяки централізації управління, детінізації та прозорим бізнес-процесам дохід від реалізації деревини зріс у рази, а прибуток державного лісового господарства – у десятки разів». (Юрій Болоховець, генеральний директор ДПЛУ).

Це стало можливим завдяки тому, що створений у ході лісової реформи 2021-2025 ДПЛУ став власником заготовленої деревини та всієї отриманої від її реалізації виручки, а постанова КМУ від 26 липня 2022р. №834 сприяло створенню квазіринку, який максимально сприяв максимізації прибутку ДПЛУ. Більше того протокол КМУ № 834 створив Casus belli для постійного протистояння переробників і лісників і всі подальші стратегії КМУ та ВР щодо поліпшення деревообробної та меблевої галузей просто безглузді.

Тому коли керівництво ДПЛУ каже, що ціну відтепер визначає ринок, то під ним розуміється цей квазіринок із ліцензійних товарних бірж, що повністю контролюється ДПЛУ.

Частка лісового господарства у створенні ВВП галузі в Україні складає ~33%. Для порівняння, ця частка становить: у Фінляндії  ~9 %, у Польщі ~11 %. Тобто в Україні ДПЛУ  отримує утричі більшу частку економіки, ніж у розвинених країнах.

Українська структура демонструє інверсію лісової економіки. У країнах Євросоюзу: ліс → індустрія → експорт, в Україні: ліс → торгівля ресурсом → обмежена переробка

Причинами такої деформації є:

• централізація продажу ресурсу;
• біржова модель торгівлі;
• відсутність довгострокових контрактів;
• слабка промислова політика.

Коли головний KPI — прибуток лісової галузі, система автоматично:

• підвищує ціни на ресурс
• скорочує переробку
• зменшує зайнятість

ЦІКАВИЙ ПАРАДОКС

При зростанні цін майже вдвічі:

• заготівля не зросла пропорційно;
• кількість деревообробних підприємств зменшилась.

Це класичний симптом ресурсної монополізації.

Альтернативою торговельно-сировинної моделі економіки лісової галузі України є модель глибокої переробки у країнах Євросоюзу.

У зв’язку з цим цікаво порівняти, який ВВП створює 1 м³ деревини у різних моделях:

• Україна
• Польща
• Фінляндія

1. УКРАЇНА

(нинішня модель ринку)

Структура використання деревини приблизно така:

Сектор	Частка деревини
пиломатеріали	45 %
плити	20 %
меблі	15 %
енергетика	15 %
інше	5 %

Середня додана вартість

Етап	€ / м³
лісове господарство	35
первинна переробка	45
плити	40
меблі	80

Загальний ВВП  ≈ 200–220 € / м³

2. ПОЛЬЩА

(індустріальна модель ЄС)

Польща — один із найбільших меблевих експортерів у світі.

Структура використання:

Сектор	Частка
пиломатеріали	40 %
плити	25 %
меблі	30 %
енергетика	5 %

Додана вартість

Етап	€ / м³
лісове господарство	40
пиломатеріали	80
плити	90
меблі	350

Загальний ВВП ≈ 500–550 € / м³

3. ФІНЛЯНДІЯ

(модель глибокої переробки)

Структура використання:

Сектор	Частка
пиломатеріали	35 %
целюлоза і папір	40 %
біопродукти	10 %
меблі і конструкції	15 %

Додана вартість

Етап	€ / м³
лісове господарство	50
пиломатеріали	100
целюлоза	220
біохімія та матеріали	300

Загальний ВВП ≈ 750–850 € / м³

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

Країна	ВВП з 1 м³
Україна	200 €
Польща	520 €
Фінляндія	800 €

ВІЗУАЛЬНЕ ПОРІВНЯННЯ

ВВП з 1 м³ деревини

Фінляндія   █████████████████████████

Польща      ███████████████

Україна     ███████

ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ УКРАЇНИ

Заготівля деревини: ≈ 11,7 млн м³

Потенціал ВВП

Модель	ВВП
Українська	~2,3 млрд €
Польська	~6,0 млрд €
Фінська	~9,3 млрд €

ВТРАТА ЕКОНОМІКИ

Порівняно з фінською моделлю Україна щороку втрачає ≈ 7 млрд € потенційного ВВП

ГОЛОВНА ПРИЧИНА РІЗНИЦІ не ресурси, а архітектура ринку:

Фактор	Україна	ЄС
доступ до ресурсу	нестабільний	довгостроковий
модель продажу	торгова	індустріальна
державна політика	прибуток лісової галузі	розвиток переробки

ПОЛІТИЧНО ВАЖЛИВИЙ ФАКТ

У Європі KPI лісового сектору — не прибуток лісової галузі, а:

• ВВП
• зайнятість
• експорт продукції

НАЙСИЛЬНІШИЙ АРГУМЕНТ ДЛЯ УРЯДУ

1 м³ деревини створює:

Країна	ВВП
Україна	200 €
Польща	520 €
Фінляндія	800 €

Різниця: у 4 рази.

Зміна моделі економіки також результативніше позначається на створенні робочих місць у регіонах.

Скільки робочих місць створює 1 млн м³ деревини:

• у моделі експорту кругляка;
• у нинішній моделі біржових продажів;
• у моделі глибокої переробки (як у Фінляндії).

МОДЕЛЬ 1

ЕКСПОРТ КРУГЛЯКА

Структура використання:

Сектор	Робочі місця
лісове господарство	450
лісозаготівля	350
транспорт	120
портова логістика	80

Разом ≈ 1000 робочих місць / 1 млн м³

МОДЕЛЬ 2

НИНІШНЯ МОДЕЛЬ УКРАЇНИ (біржові продажі + базова переробка)

Структура:

Сектор	Робочі місця
лісове господарство	450
лісозаготівля	350
первинна деревообробка (пилорами)	900
плити	350
меблі	300
транспорт і логістика	200

Разом ≈ 2550 робочих місць / 1 млн м³

МОДЕЛЬ 3

ГЛИБОКА ПЕРЕРОБКА (фінська модель)

Структура:

Сектор	Робочі місця
лісове господарство	450
лісозаготівля	350
пиломатеріали	1200
плити	600
целюлоза і папір	500
меблі	1800
будівельні конструкції (CLT, LVL)	700
логістика	300

Разом ≈ 5900 робочих місць / 1 млн м³

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

Модель	Робочі місця
Експорт кругляка	~1000
Поточна модель України	~2550
Фінська модель переробки	~5900

ВІЗУАЛЬНЕ ПОРІВНЯННЯ

робочі місця на 1 млн м³

Фінська модель      █████████████████████████

Українська модель   ███████████

Експорт кругляка    █████

МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ

Заготівля в Україні (2025): ≈ 11,7 млн м³

Потенціал зайнятості

Модель	Робочі місця
Експорт кругляка	11 700
Поточна модель	29 800
Фінська модель	69 000

ВТРАТА РОБОЧИХ МІСЦЬ

Через відсутність глибокої переробки Україна втрачає приблизно ≈ 40 000 робочих місць у сільських регіонах.

ЧОМУ ЦЕ КРИТИЧНО

Лісовий сектор має найвищий мультиплікатор зайнятості серед природних ресурсів.

Галузь	робочих місць / 1 млн $
видобуток руди	3
агросировина	5
ліс + деревообробка	11
меблі	18

ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

Різниця між моделями — це не лише економіка, а політика розвитку регіонів.

Фактично стоїть вибір:

модель	результат
ресурсна	рента
біржова	обмежена переробка
індустріальна	зайнятість + ВВП

КЛЮЧОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ АРГУМЕНТ

1 млн м³ деревини =

• 1000 робочих місць (ресурсна модель)
• 5900 робочих місць (індустріальна модель)

Різниця: +4900 робочих місць

Саме тому у:

• Фінляндії
• Швеції
• Австрії
• Німеччині

держава жорстко прив’язує лісову політику до розвитку переробки, а не до прибутку лісової галузі.

СТРАТЕГІЧНИЙ ВИСНОВОК

Щоб структура стала європейською, необхідно змінити пропорцію:

сектор	нині	ціль
лісове господарство	33 %	10–15 %
деревообробка	42 %	50–55 %
меблі	25 %	30–35 %