Про необхідність коригування Положення про громадську раду при Державному агентстві лісових ресурсів України

“Все тече, все змінюється”, – говорили ще античні філософи. До лісової реформи ринок деревини був децентралізованим, у ході реформи він став централізованим та монопольним. У зв’язку з цим значення громадської ради при ДАЛРУ значно зросло, як інструмент визначення балансу інтересів учасників ринку деревини. У той же час громадська рада керується Положенням у редакції 2019 р., яке не забезпечує необхідний функціонал для вирішення проблем, що виникають, і потребує коригування.

Тиждень тому змінився голова наглядової ради при ДАЛРУ. Вперше її очолив представник деревообробної галузі – голова Асоціації деревообробників та лісозаготівельників Львівщини Микола Когут, компетентний та авторитетний спеціаліст, як і більшість членів громадської ради. Але на сьогоднішній день громадська рада представляє дискусійний клуб, який практично не впливає на лісову політику, що проводиться, через недосконалість чинного Положення про громадську раду.

Громадська рада при Державному агентстві лісових ресурсів України создана как «тимчасовий консультативно-дорадчий орган» згідно з типовою моделлю, встановленою Постановою КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996.

Це одразу задає рамку, яка означає:

• рада не є елементом системи управління;
• вона не має владних повноважень;
• вона не є органом контролю у конституційному сенсі;
• її рішення не можуть мати обов’язкової сили.

Юридично це відповідає типовій моделі (Постанова КМУ №996). Але для галузі з високою централізацією — це слабка архітектура.

I. Загальна оцінка конструкції

Аналіз ключових пунктів

1️⃣    Пункт 3 — «здійснення громадського контролю»

Це сильна декларація. Але:

• не визначено механізм контролю;
• не визначено, які саме інструменти впливу;
• не встановлено процедуру реагування на виявлені порушення.

Без процедурного наповнення це декларативна норма.

2️⃣    Пункт 4.3 — «обов’язкові для розгляду пропозиції»

Це один із небагатьох сильних моментів.

Важливо: пропозиції обов’язкові для розгляду

Але не: обов’язкові для врахування

Тобто ДАЛРУ може формально відмовити.

Плюс: передбачено письмове інформування з аргументацією (в кінці тексту). Це мінімальний механізм зворотного зв’язку — і це правильно.

3️⃣    Пункт 4.4 — громадська та антикорупційна експертиза

Це стратегічно важлива норма.

Але:

• не встановлено строків реагування;
• не визначено обов’язковість публічного розгляду результатів;
• не передбачено наслідків неврахування висновків.

Тобто експертиза можлива, але її сила залежить від політичної волі керівництва.

4️⃣    Пункт 5.4 — право отримувати інформацію

Формулювання: «в установленому порядку». Це типове обмеження. На практиці це означає:

• лише публічну інформацію,
• через процедури запиту,
• без гарантованого доступу до фінансово-економічних даних ДП.

Для ринку деревини цього недостатньо.

5️⃣    Пункт 5.5 — отримання проектів НПА

Отримання через 3 дні після початку консультацій.

Проблема:

• це вже стадія публічного обговорення;
• рада не залучена на стадії концепції;
• вплив обмежений.

Сильна модель передбачає:

• участь у робочих групах ДО формування проекту.

6️⃣    Рішення мають рекомендаційний характер

Це ключова слабкість.

Формула: «рекомендаційні, але обов’язкові для розгляду» — це мінімальний стандарт, але не інструмент балансу інтересів.

ІІІ. Чого в Положенні НЕМАЄ (а це важливо)

❌ Немає права ініціювати призупинення нормативного акту
❌ Немає механізму незалежного аудиту
❌ Немає KPI ефективності
❌ Немає вимоги щодо аналізу регуляторного впливу
❌ Немає індикаторів концентрації ринку
❌ Немає зобов’язання враховувати позицію ради при зміні правил торгівлі

ІV. Оцінка з точки зору лісового ринку

У галузі, де:

• централізований продавець;
• монопольна структура ресурсу;
• біржова модель;
• високі ставки ренти;

Громадська рада повинна бути інструментом стримування системних перекосів. А це Положення:

• дає право висловлювати позицію;
• але не створює інституційного балансу.

V. Сильні сторони документа:

✔ Передбачено обов’язкове інформування про результати розгляду;
✔ Є право проводити експертизи;
✔ Є право створювати робочі органи;
✔ Є право отримувати проекти актів.

Тобто документ не формально порожній.

VI. Слабкі сторони:

1️⃣    Немає процедурного впливу
2️⃣    Немає гарантії врахування
3️⃣    Немає доступу до повних економічних даних
4️⃣    Немає індикаторів ринкового балансу
5️⃣    Немає системи оцінки впливу реформ

VII. Оцінка за шкалою інституційної сили (0–5)

Середня оцінка: 2,5–3 із 5(інституційно слабкий, але формально правильний документ)

VIII. Стратегічний висновок

Положення про Громадську раду при Державному агентстві лісових ресурсів України:

• відповідає типовій моделі для ЦОВВ;
• юридично коректне;
• але не пристосоване до умов централізованого ринку деревини.

Воно створює майданчик для дискусії, але не створює механізм ринкового балансу.

IX. Якщо дивитися з професійного кута

Для переробників критично:

• стабільність правил;
• прозорість ціноутворення;
• участь у розробці ринкових механізмів.

У чинній редакції Положення рада не має достатніх інструментів, щоб реально впливати на ці питання.