26/12/2008
0Президент Віктор Ющенко підтримав ініціативу Харківської облдержадміністрації щодо створення Слобожанського національного природного парку площею майже 10 тисяч гектарів. Парк буде розташований в долині річки Мерло, вкючаючи територію Краснокутського дендропарку, одного з найстаріших в Україні, закладеного на місці монастиря Петропавлівського, який був заснований переселенцями з Корсуня.
На Слобожанщині до початку XIX ст. ялинок не було зовсім. Вирощування ялинок розпочалося пізніше. Цьому передувала велика і унікальна на той час робота, яку провели на Краснокутщині засновник найстарішого в Україні Краснокутського дендропарку Іван Назарович Каразін, якому значну допомогу надавав його старший брат – фундатор Харківського університету – Василь Назарович Каразін та продовжувач їхньої справи і спадкоємець Іван Іванович Каразін.
Південний кордон природного розповсюдження ялин пролягає на північ від Києва і Чернігова, де для самовідновлення ялинових лісів ще і до сьогодні існують сприятливі вологі умови. Найбільше ялин в природних умовах нашої країни росте в українських Карпатах, українському Поліссі, північній частині басейну річки Прип’яті. Ялини розповсюджені на континентах Північної Америки та Євразії.
В Європі ареал ялини пролягає від східної частини Піренеїв на заході до Карпат, північної України, і далі – аж до Кольського півострова та Уральських гір, де в лісах розповсюдження ялина звичайна або європейська.
Від північного сходу Європи Уральські гори та весь Сибір займають ліси ялини сибірської. Крайній північний схід Азії займає в лісах ялина корейська, а південніше, вздовж усього узбережжя Охотського моря аж до Китаю, вже зустрічаються величезні дерева ялини аянської.
Подорож з Ладоги до Краснокутська
Дорослі рослини ялини – це красиві, високі – до 50 м, а в деяких видів і більші – стрункі дерева з більше чи менше виявленою ярусністю розташування бічних гілок і густою ширококонусною, а частіше – вузькоконусною або, як її ще інколи називають дендрологи, кеглевидною кроною, низько опущеною до землі. По ярусах гілок ялини можна легко підрахувати її вік. Пагони ялини вкриті хвоєю, яка живе 6-9 років.
Гектар ялинового лісу висипає біля 16 мільйонів насінин. При сприятливих умовах зволоження і родючих ґрунтах насіння ялини проростає густою щіткою. Більше 20 років тому ми вдвох із дружиною влітку були на острові Валаам на Ладозькому озері, де дуже часто випадають дощики і де в лісі завжди волого. На деяких полянах ялинового лісу сходи молодих ялинок були такі густі, що утворювали суцільну подушку, наче мох, прорізану вузенькими стежечками. Одну таку маленьку ялиночку ми посадили у невеличку коробочку з-під духів «Сігнатюр», поливали її. Були із нею у Петербурзі, повернулися до Москви, звідки доїхали до Харкова, потім – додому, де посадили біля сходів ганку у дворі. Від палючого літнього сонця притінили. Ялинка, не дивлячись на літню пересадку і довгу подорож у коробці з-під парфумів, прижилась і уже виросла до 10 метрів.
Коли наш менший син був ще школярем, ми перед Новим роком прикрашали її гірляндами різнокольорових зірочок із електричними лампочками всередині, іграшками. А літніми вечорами, після спекотного дня, наша ялинка наповнює повітря пахощами хвої, свіжим духмяним подихом ялинкового лісу.
Краснокутський дендропарк раніше був відомий як Основ’янський (бо був розташований біля хутора Основинці, вище Красного Кута). Розділявся парк алеєю із ялини європейської або звичайної. Друга алея ялини звичайної була висаджена в нижній частині дендропарку та опускалася до ставка. Інші старі ялини європейські і донині ростуть у верхів’ях балки, в якій був висаджений дендропарк.
Все про ялину європейську
Дерево ялини європейської виростає більше 30 метрів у висоту, інколи – навіть вище 65 метрів, і до 1 метра товщиною стовбура. Живе ялина європейська в сприятливих умовах до 250 років, але лісникам і дендрологам відомі дерева, вік яких сягав і 500 років. По річних кільцях дерева можна прочитати умови його росту: ширші утворюються у вологіші, багатші на дощі роки, а вужчі – у посушливіші.
Коли вчені-лісоводи розглянули архіви і відновили зміни погоди протягом багатьох років, особливо – в найбільш дощові та посушливі роки, і порівняли із річними кільцями стовбура ялини, то показники метеорологів і розміри річних кілець у ялини співпали повністю.
Ялина надзвичайно чутлива до наявності вологи у повітрі та ґрунті. При вологій погоді кінці гілок здіймаються до гори, а в посуху опускаються до низу. В перші 4-5 років життя молоденькі ялинки ростуть поволі, але вже із 7-10 років і до 100 років – швидко, що добре видно по ярусах бічних гілок, які утворюються із бруньок біля вершини центрального пагона.
У ялини є ще одна цікава особливість: її стара хвоя, яка після опадання вкриває шаром ґрунт у ялинових лісах, містить у собі речовини, які стримують проростання насіння і розвиток багатьох рослин. Краще ялина росте на родючих ґрунтах.
Деревина ялини – головна сировина для целюлозно-паперової промисловості. Із неї виготовляють папір, целулоїд, віскозу або резонансні будівельні матеріали. Особливо цінна деревина ялин, які виросли в Карпатських горах. Це так звані «музичні» ялини, із деревини яких роблять – після довгого спеціального просушування – скрипки, піаніно, флейти. В корі ялини накопичується до 16% танідів – дубильної сировини для виготовлення шкіри для взуття. З хвої ялин готують препарати для фармацевтичної, парфумерної промисловості, ветеринарії. Вічнозелені ялини раніше за інші рослини очищують повітря від шкідливих бактерій, збагачують його фітонцидами, роблять приємним і цілющим, прикрашають наші садиби і оселі.
Якби не Іван Каразін…
Розумно роблять ті люди, котрі не рубають молодих ялинок на новорічні свята. Можна ще у вересні висадити молоду ялину у відро або виварку. А перед святами внести її в кімнату і прикрасити. Щоб ялинка не загинула в сухому повітрі кімнати, необхідно постійно зволожувати не лише ґрунт, а й хвою.
А хіба Каразіни завезли на Краснокутщину із інших районів тільки ялину європейську? У 1808-1809 роках Іван Назарович Каразін здійснив подорож по Північній Америці і вивіз звідти багато цінних у декоративному і лісогосподарському відношенні порід і форм на Слобожанщину, у свій маєток біля Красного Кута.
Ялина колюча займає одне із перших місць серед усіх порід дерев, які використовуються для озеленення міст. Походить ялина колюча з лісового поясу Скелястих гір Північної Америки в межах сучасних США та Канади. Дорослі ялини – це могутні дерева до 45 метрів висоти і діаметром стовбура до 120 сантиметрів. У себе на батьківщині ялини колючі живуть по 500 і більше років.
Характеризується ялина колюча також більш пізнім початком вегетації, в порівнянні з іншими видами ялини, що забезпечує їй кращу стійкість до пізніх весняних заморозків. Сизохвойні форми ялини колючої перевершують майже всі вічнозелені хвойні рослини стійкістю як до задимлення і шкідливих газів, так і до сухості повітря.
З Краснокутщини – по всій неньці-Україні
При насіннєвому розмноженні колір хвої материнської рослини потомству повністю не передається. Переконавшися у цьому, І. І. Каразін першим серед дендрологів спробував розмножувати її щепленням. Робота ця була копітка. Спочатку вдалася невелика кількість щеплень, тому саджанці ялини колючої із блакитною чи сріблястою хвоєю були в ті часи мало розповсюдженими і коштували не дешево – до 300 рублів асигнаціями. Враховуючи, що за 5 рублів асигнаціями можна було купити теличку чи міцні ялові чоботи, то придбати такі саджанці міг далеко не кожен.
З саду Каразіних ялини розповсюдилися по багатьох парках Слобожанщини, України, всієї колишньої Російської імперії, у т. ч. – в Шарівському та Наталівському парках. Нині в парку росте 14 видів і різновидностей ялини, в тому числі, і ялина сербська чи оморіка із батьківщини предків Каразіних – Балканських гір.
Вдячні послідовники видатних вчених-дендрологів Івана Назаровича та Івана Івановича Каразіних відновили зруйновані пам’ятники на їх могилах, провели часткову реконструкцію і розширення парку, відновили значну частину погублених війнами і безгосподарністю насаджень, в тому числі, і ялинову алею. За допомоги Харківської обласної державної адміністрації та фінансового управління і управління комунального господарства ОДА розпочато відбудову будинку, що залишився від Каразіних – їхньої робочої контори, – де планується розмістити музей.
